Колишній перший номер в списку "Слуги народу", Дмитро Разумков відправлений у відставку з поста спікера Верховної Ради. Банкова і партія влади святкують перемогу - парламент остаточно у них під контролем. Правда, ця перемога в середньостроковій перспективі ризикує стати для них "пірровою" - адже тепер абсолютно вся відповідальність за те, що відбувається, лягла на Володимира Зеленського та неформального "віце-президента" Андрія Єрмака. Про політичні перспективи Разумкова і те, чи варто очікувати переходу Банкової на авторитарні "рейки", читайте в матеріалі "Апострофа".
Падіння "першого"
Про те, що Разумкова на Банковій все-таки будуть збивати, остаточно стало ясно на початку вересня. Образи на Разумкова, що накопичувалися місяцями, вирвалися назовні у президента Володимира Зеленського, коли 3 жовтня в Трускавці він заявив, що у "Слуги народу" є "мільйон питань до голови Верховної Ради".
"Ми всі розуміємо, що сьогодні він не є членом цієї команди, і Разумков про це говорить досить відкрито", - сказав шостий президент. При цьому він назвав ситуацію, пов'язану з можливою відставкою спікера, внутрішньофракційною, і уточнив, що Разумков повинен був підтримувати позицію партії, зокрема, в питанні введення санкцій проти Віктора Медведчука або щодо боротьби з олігархами, але спікер вважав за краще обрати інший шлях.
Менш ніж через тиждень, виступаючи з трибуни парламенту перед голосуванням за свою відставку, Разумков у відповідь заявив про зміну ціннісних принципів, з якими "слуги" прийшли до влади в 2019 році.
"Принцип верховенства права і закону був змінений на політичну доцільність, принцип права на власну позицію і свободу слова змінив принцип "хто не з нами - той проти нас", принцип "закон один для всіх" став принципом "друзям усе, ворогам - закон", а принцип, що "офшори для влади - ганьба" став принципом "нічого страшного, у кожного ФОПа вони є", - сказав Разумков, зазначивши, що "ніколи не плив за течією" і робити цього не має наміру й надалі.
В результаті, рішення про відкликання спікера з посади підтримали майже конституційною більшістю: кнопки "за" натиснули 284 депутата. Зокрема, 215 голосів на підтримку цього рішення дала фракція "Слуга народу", 20 - "Батьківщина", шість - "Голос", групи "За майбутнє" і "Довіра" - 19 і 18 голосів відповідно, ще 6 голосів - позафракційні депутати. Фракції "Європейська солідарність" і "Опозиційна платформа - За життя" не підтримали відставку Разумкова.
Вражаюча цифра "зелених кнопочок" і їх ситуативних союзників говорить про те, що в політичному плані Банкова підготувалася до удару по Разумкову дуже непогано. Так, червону кнопку в "Слузі народу" не натиснули всього 7 депутатів, утрималися 4 "слуги", ще 7 "слуг" не голосували. Серед останніх - голови комітетів Дмитро Наталуха і Сергій Бабак, Микола Сольський і Михайло Крячко.
При цьому частину "слуг", які проігнорували голосування, відносять до так званої "групи Павлюка", не чужої інтересам Ріната Ахметова, до сфери впливу якого відносять ще кількох позафракційних нардепів, які проголосували проти відставки спікера. Разумков вже давно є завсідником на каналах найбагатшого українця, але про це - нижче.
Політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко вказує, що в основному процедура була витримана, а ось такої кількості голосів "за" ніхто не очікував.
"Процедура відкликання спікера в принципі була витримана: звіт Рахункової палати було надано депутатам, правда, голосування відбулося наступного дня після цього, але це не така велика проблема. В принципі все прогнозовано, за винятком того, що 280 голосів ніхто не очікував, орієнтувалися на 240-250", - сказав Петренко "Апострофу".
Важливим є той факт, що за підтримки рішення Банкової, аргументація відставки Разумкова виглядає далеко не бездоганною, каже "Апострофу" політичний експерт Віталій Бала.
"Процедура відсторонення Разумкова виглядала дуже погано, абсолютно безчесно з боку депутатів фракції "Слуга народу". Те, що вони говорили, нагадувало "комсомольські збори", на яких треба було звинувачувати, але не було за що, а тому говорили дурниці", - вважає Бала.
З ним погоджується політолог Олександр Кочетков, який відзначає, що претензії до Разумкова звучали несерйозно і більше нагадували дрібні особисті образи.
"Результати голосування по відставці були відомі заздалегідь, можна було обговорювати лише, наскільки якісно воно буде виконано. Можна сказати, що все пройшло так, як планувалося в ОП, але в одному там точно недопрацювали: бракувало серйозних, більш потужних претензій до спікера. Те, що звучало - було скоріше якимись особистими образами: то кабінет не там, то ще щось, а ось претензій по суті роботи другої в державі людини не було. Вже екс-спікер виглядав гідно, не переходив на особистості, в той час як його "поливали" як колишнього соратника, і виглядало це, звичайно, неприємно", - стверджує експерт.
Перспективи Разумкова
Виставивши Разумкова з крісла спікера, в "Слузі народу" явно збираються мстити Разумкову за його незалежну позицію й далі. Ідея-максимум - позбавити його депутатського мандата. Фактично на це недвозначно натякнув глава фракції "слуг" Давид Арахамія.
"Ну, зараз він позафракційний. Юристи кажуть, що є підстави (для позбавлення Разумкова мандата - "Апостроф")... Подивимося, як зараз Разумков буде працювати, він же народний депутат", - сказав він.
На думку Ігоря Петренка, це питання ще буде піднято, але не зараз.
"Поки Разумков буде позафракційним, але може постати питання про колізії між Конституцією і регламентом - зв'язки депутата-списочника зі своєю фракцією. Думаю, поки його піднімати не будуть, але екс-спікера "підвісять". При цьому Разумков намагатиметься створити якесь неформальне об'єднання з депутатів, які його підтримують, частково з позафракційних. Крім того, він буде намагатися створити свій політичний проект, шукати для нього фінансування, працювати на свій особистий бренд. Проблемний момент для нього - те, що вибори - нескоро", - вважає Ігор Петренко.
Але поки колишній глава парламенту не окреслить свою політичну лінію чітко - про його перспективи говорити складно, зазначає Олександр Кочетков.
"Щоб у Разумкова були перспективи, повинна скластися інша політична ситуація в країні, а зараз у ОП є потужні інструменти, щоб перешкодити Разумкову будувати власну політичну кар'єру. Якщо говорити про власний бренд і політсилу - все залежить від того, чи готовий колишній спікер стати рішучим критиком влади, її жорстким опонентом. Я вже не кажу про претензії на президентський пост, для реальності яких потрібно, щоб симпатії до Зеленського сильно зменшилися", - вважає експерт.
Як би там не було, про зацікавленість у співпраці з Разумковим представників верхньої частини списку найбагатших українців говорить саме голосування за відставку спікера. Зокрема, в "За майбутнє" за неї не проголосували Віктор Балога та Олександр Герега, а в абсолютно лояльній Банковій групі "Довіра" - Лариса Білозір і Микола Кучер, близькі до власника МХП Юрія Косюка. Як вже зазначалося вище, підтримали Разумкова і депутати, афілійовані з Рінатом Ахметовим, на каналах якого екс-спікера доводиться бачити дуже часто. Не варто також забувати про певну комунікацію екс-спікера та чинного мера Києва Віталія Кличка, який не так давно реінкарнував свою партію УДАР. Словом, домовитися з потенційними спонсорами і союзниками для героя сьогоднішнього дня, швидше за все, не буде великою проблемою. Решта залежить від нього і того, чи зможе Разумков вийти за межі образу "пристойного хлопця".
Чого бажаєте?
Вигнавши Разумкова, "Слуга народу" висунула першого заступника голови Ради Руслана Стефанчука на посаду глави парламенту, а главу партії Олександра Корнієнка - на крісло віце-спікера замість Стефанчука - щоправда, пересунувши голосування за них на 8 жовтня. Подейкують, що Корнієнко через деякий час замінить Стефанчука. Але експерти не вірять у краще майбутнє українського парламентаризму з таким керівництвом Ради.
"Стефанчук в ролі спікера - людина, яка буде виконувати будь-які забаганки Офісу президента, перетворивши Раду на якесь управління в складі департаменту ОП, не більше - тобто, це повна узурпація влади в країні Офісом. Ні до чого хорошого це, звичайно, не приведе. Не варто забувати, що це людина, яка брала з бюджету компенсацію за житло, проживаючи в київській квартирі своєї тещі", - говорить Віталій Бала.
З ним погоджується Олександр Кочетков, який вказує, що нинішнє скликання Ради і так було досить слухняним знаряддям для Банкової, але за Стефанчука парламент може перетвориться на верстат зі штампування законодавчих рішень ОП через Кабмін.
"Законопроекти будуть розглядатися за скороченою процедурою, без вникання в пропозиції або зауваження опозиційних фракцій. Звичайно, якість законодавчої роботи при цьому впаде, це не підлягає сумніву. Крім того, ми повністю втратимо контрольну функцію парламенту, яка і так була не особливо сильна. Влада нібито перемогла, але в стратегічному сенсі вона втратила майданчик, де стикаються різні точки зору", - говорить Кочетков.
У підсумку, чи повернеться Рада до "турборежиму" зразка 2019 року - поки не до кінця зрозуміло. Але те, що український парламент може перестати бути "місцем для дискусій" - найнеприємніший підсумок цієї відставки.
