Поки найбагатший олігарх Рінат Ахметов в інтерв'ю Washington Post розповідає про те, як він починав свою діяльність з гри в підкідного дурня, його колега Ігор Коломойський після гучної передачі його активів в "Укрнафті" та "Укртатнафті" в управління держави, схоже, вирішив акуратно "насолити" державі за допомогою своїх російських контактів. Чи захочуть на Банковій остаточно позбавитись зв'язків зі своїм партнером, і яка доля чекає на олігарха після закінчення війни – читайте в матеріалі "Апострофа".
Вже більше місяця збігло після того, як 7 листопада секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що рішенням РНБО активи "Укрнафта" та "Укртатнафта" передані в управління Міністерства оборони. Тут варто нагадати, що НАК "Нафтогаз України" належить 50%+1 акція "Укрнафти", ще 42% володіли компанії групи "Приват" Ігоря Коломойського і його партнерів. "Приват" здійснював операційний контроль над компанією з лютого 2003 року, фактично керуючи нею в ручному режимі через своїх ставлеників. В свою чергу, в "Укртатнафті" Нафтогазу належить 43,05%, решта акцій були розподілені між офшорними компаніями, бенефіціаром частини з ких також виступає Коломойський, якого називали фактичним власником головного активу компанії - Кременчуцького НПЗ, який навесні цього року зруйнували росіяни.
Мовчазний Коломойський, якого не чути було з самого початку широкомасштабного нападу на Україну, схоже, вирішив відповісти на націоналізацію цих стратегічних об'єктів асиметрично - і знову зайнявся "Приватбанком". Після того, як у вересні 2021 року Лондонський арбітражний суд виніс остаточні рішення за розпочатими проти банку провадженнями, відхиливши всі позовні вимоги проти банку, він вирішив перенести судові баталії в Україну, залучивши свого російського знайомого зі Швейцарії, олігарха Володимира Йоріха.
Останній, колишній співласник однієї з найбільших російських металургійних корпорацій "Мечел", через свою компанію Pala Assets Holdings Ltd в українському суді намагається визнати незаконною технічну процедуру націоналізації Приватбанку бейл-ін. Зокрема, договір про придбання акцій, укладеного між ПриватБанком та UK SPV 20 грудня 2016 року, яким зобов’язання ПриватБанку перед UK SPV були обміняні на акції додаткової емісії банку під час виведення ПриватБанку з ринку за участю держави. Фактично, це чергова спроба скасувати націоналізацію "Привату" в суді.
Черговий "наїзд" дніпровського олігарха на "Приват" абсолютно невипадковий. Він, як і колеги по цеху, опинився у незручному становищі з початком війни, каже "Апострофу" політичний експерт Віктор Небоженко.
Читайте: "Постригти" Жеваго: чому влада взялася за олігарха
"Для всіх олігархів, у тому числі Ахметова та Коломойського, війна була великою неприємністю, бо вони вміють красти та експлуатувати лише в мирний час, а під час війни все повинно працювати на оборону та перемогу, а олігархи, виявляється, заважають цьому. Насправді, ми стоїмо перед необхідністю націоналізації олігархічних структур під час війни – ви ніколи не організуєте воєнну економіку, якщо її частина належить олігархам, от і все", - каже експерт.
Колега Небоженка, політолог Олексій Голобуцький нагадує, що токсичність Коломойського нікуди не поділась, а у нашого нинішнього головного спонсора – США – безліч питань до олігарха. За словами експерта, те, що він досі не в Америці і поки не відповідає на запитання правоохоронних органів – виключно через війну, а українська влада зацікавлена у тому, щоб з ним розпрощатися.
"Вплив Коломойського ж не тільки на грошах та зв'язках ґрунтується - а в тому числі на контролі над дуже конкретними групами депутатів Верховної Ради. Зеленський хоче від них позбавитись, як тільки зможе. Тобто, як тільки настане мир і буде знятий воєнний стан і будуть оголошені вибори – буде зроблено все, щоб ці люди не залишились в Раді, як і відповідні зв'язки – для цього у Зеленського є всі можливості", - каже Голобуцький.
Він звертає увагу на ще один цікавий аспект: після війни ніхто Україні гроші на відновлення давати просто так не буде, це вже ясно і з останніх повідомлень, що "заморожено" на Заході буцімто не 300, а 100 млрд російських золото-валютних резервів. Відповідно, вважає експерт, є висока ймовірність того, що нам скажуть – у вас достатньо своїх грошей, які лежать на західних рахунках і були вкрадені Ігорем Коломойським, Костянтином Жеваго та іншими. І якщо на Заході готові зруйнувати правила, вперше "заморозивши" російські резерви та віддавши їх нам, то питання олігархів точно постане. Очікувати, поки ми будемо реформуватись і боротись з корупцією ніхто не буде – надто великі гроші на кону. А тому, зазначає Голобуцький, "питання Коломойського" вирішиться, як тільки завершаться бойові дії.
Не настільки оптимістичний відносно зміни ставлення Банкової до Коломойського Віктор Небоженко. На його думку, держава просто взяла його активи в "Укрнафті" та "Укртатнафті" "на зберігання", Коломойський просто не може управляти ними під час війни. Після її завершення активи олігарху повернуть назад – це фактично є формою збереження старої олігархії і поділу власності між новими та старими олігархами, тому зовсім не йдеться про націоналізацію статків олігархів, їм просто допомагають вижити.
З колегою погоджується політолог Євген Магда, який звертає увагу на те, що надходження сирої нафти в Україну зменшилось, ми закуповуємо здебільшого готові нафтопродукти, відповідно, Коломойському "Укрнафта" і "Укртатнафта" зараз навряд потрібні.
"Конфіскація його акцій у згаданих компаніях державою може біти своєрідною "оптимізацією" бізнесу. Окрім того, натура в Коломойського така, що він завжди огризається і буде це робити тоді, коли йому зручно, а зараз –"не на часі" його смикати, тому почуває олігарх себе комфортно і буде себе так почувати і надалі. Лише після перемоги йому може загрожувати вояж до Америки, не раніше, але тоді подивимось. Не думаю, що американці будуть його вимінювати – "ви нам Коломойського, а ми вам додатковий мільярд". Їм простіше змінити владу і отримати все", - каже Магда "Апострофу".
На його думку, Захід даватиме нам кошти так, що прихопити мільярд-другий безконтрольно чи "виміняти" їх на якісь потрібні американцям речі просто неможливо. Схоже, цього так і не зрозуміли ні на Банковій, ні в штаб-квартирах українських нуворишів.
"Великі олігархи – Ярославський, Ахметов, Коломойський, інші – як і раніше, мають можливість увійти в компроміс з Офісом президента, національні інтереси не враховуються жодною із сторін. Ось Черчіль після початку Другої світової не церемонився з "грошовими мішками" та олігархічними статками – Британії треба було вижити. А у нас хитрують, хитрують і ще раз хитрують", - підсумовує Віктор Небоженко.
