Дорогомилівський суд Москви визнав державним переворотом події 2014 року в Києві. Позов подав колишній народний депутат Партії регіонів Володимир Олійник. Українська сторона вже заявила, що не має наміру підкорятися рішенням московського суду, а раніше Печерський районний суд міста Києва видав дозвіл на проведення обшуків співробітниками військової прокуратури в будівлі Адміністрації президента Росії Володимира Путіна і Ради федерації РФ. Цей крок був продиктований необхідністю знайти докази того, що колишній президент України Віктор Янукович сам звернувся до Путіна з проханням ввести війська в Україну навесні 2014 року. Втім, на думку російських і українських політичних експертів, судова війна не буде мати жодних юридичних наслідків та існує тільки для "внутрішньоросійського" користування.
Костянтин Боровий, російський опозиційний політик: Я думаю, що Володимир Олійник підтримав таким чином концепцію пропагандистської кампанії Росії проти України, яка полягає в тому, що в Києві при владі є незаконний режим. Тож це просто питання пропагандистської кампанії. Я думаю, що проти України можуть бути прийняті будь-які рішення, і для цього російській владі зовсім необов'язково використовувати рішення якогось там керованого суду. Тим більше що цей вердикт не має жодної юридичної сили, оскільки саме визначення державного перевороту не є юридичним. Це очевидна дискредитація судової системи Російської Федерації. Про те, що таке державний переворот, навіть сам суд не дав жодного визначення. З іншого боку, якщо говорити про Януковича, то Україна не просто може, а зобов'язана розслідувати всі події, які відбувалися на її території, в тому числі ті, які були пов'язані зі збройною агресією на території країни. Це має сенс. Тому рішення українського та російських судів - це зовсім різні речі. Не можна їх порівнювати. Назвати ім'я злочинця і оголосити його в міжнародний розшук - це обов'язок України та її судової системи.
Анатолій Октисюк, старший аналітик МЦПД: Це рішення (про визнання подій 2014 року держпереворотом в Україні, - "Апостроф") було прийнято для того, щоб створити основу для подальших розглядів, які Росія може розпочати у різних міжнародних інстанціях. З іншого боку, у Росії шукають виправдання своїм агресивним діям в Україні і в Криму. Мовляв, ми не могли вчинити інакше, адже в сусідній країні стався державний переворот. Однак у будь-якому випадку це рішення, що називається, для внутрішнього користування, і будь-яких юридичних наслідків воно не матиме.
Лев Пономарьов, російський правозахисник: Росія не повинна була безпосередньо вступати у внутрішньоукраїнський конфлікт, який існував між тими, хто хотів інтегруватися із Заходом, і між тими, хто хотів зближуватися з Росією. Цей конфлікт цілком міг бути вирішений без зовнішнього втручання. Тому саме Росія винна у тисячах загиблих мирних громадян в Україні. Тож я дуже прихильно ставлюся до того, що відбувається у вашій країні, і виступаю проти офіційної лінії, що існує з цього приводу в РФ. Вважаю, що це абсолютно фейковий процес, за допомогою якого надаватиметься вплив на внутрішню політику Росії. Тому що будь-яке рішення, яке може бути прийняте щодо подій в Україні, буде підказано з Кремля.
