Боротьба за третину України: чи домовляться Льовочкін з Ахметовим

На майбутню президентську кампанію в Україні чекає чимало інтриг. І одна з них – чи зуміють політичні гравці, що орієнтуються насамперед на колишніх виборців Партії регіонів і комуністів, визначитися з єдиним кандидатом. Уже зараз від імені цього електорату, який в основному живе на півдні та сході країни, хочуть говорити кілька політиків. Найбільш популярні – співголова фракції "Опозиційного блоку" Юрій Бойко, який входить до групи "газовиків", а також голова партії "За життя", народний депутат Вадим Рабінович, який хоч і формально належить до фракції Опоблока, але фактично абсолютно незалежний від своєї фракції.

Чи залишиться врешті-решт тільки один кандидат від умовного "політичного південного сходу", який спробує захопити людей на виборчі дільниці, поки неясно. Між групами впливу на цей рахунок ведуться непублічні палкі суперечки. Від їхнього результату зокрема залежить, чи відбудуться зміни на політичному ландшафті південних і східних областей України та чи збережуть політсуб'єктність їхні еліти.

Зметикували на трьох

Колишні члени Партії регіонів продовжують боротьбу за свою електоральну спадщину. Ці групи виборців здебільшого проживають на сході та півдні країни. Окупація Криму та частини Донбасу позначилася на загальній чисельності цього електорату, але, на думку соціолога Андрія Єрмолаєва, близького до Опоблоку, він все одно складає мінімум 30%.

Найбільш впливовий у цьому сегменті "Опозиційний блок", створений напередодні виборів у Верховну Раду в 2014 році колишніми народними депутатами від ПР. Як писав "Апостроф", партія фактично розділена на три фракції: за однією групою стоять потужні фінансово-промислові групи бізнесмена Дмитра Фірташа та екс-голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича народного депутата Сергія Льовочкіна (так звані "газовики"), за другою – бізнесмен Рінат Ахметов і народний депутат Вадим Новинський. Третя група, досі не пов'язана безпосередньо з Партією регіонів, орієнтується на Віктора Медведчука. Вона відносно нечисленна – у неї включають Нестора Шуфрича, Василя Німченка, Ігоря Шурму і Тараса Козака. Втім, до партійних структур люди, пов'язані з близьким до президента Росії Володимира Путіна політиком, не належать.

Відмінно ілюструє дефрагментацію Опоблока партійна ієрархія. Співголови партії – Юрій Бойко ("газовики") і Борис Колесников (група Ахметова). У парламенті Бойко ділить керівництво фракцією "Опозиційного блоку" з Олександром Вілкулом (група Ахметова). Щоправда, за коментарями щодо позиції фракції журналісти звертаються зазвичай до Бойка. Політвиконком партії також має двох співголів – Олександра Касянюка (група Ахметова) і народного депутата Сергія Ларіна ("газовики").

Відносини між двома основними групами впливу складаються непросто ще з часів ПР. У новій партії кілька разів ледь не дійшло до розколу. Сторони довго не могли поділити посади в партійному керівництві, потім сперечалися про нюанси поведінки в опозиції, форму співпраці з владою та перспективи їхнього спільного політпроекту. Найбільш критичною ситуація була в січні минулого року, коли в кулуарах Ради вже ділили фракцію в залежності від приналежності до "газового" або ахметовського "крила". "Розлучення" нібито просила група Ахметова, але інформований співрозмовник в її складі натякав, що це міг бути шантаж партнерів, які сильно тягнули ковдру на себе...

Тоді цю ситуацію владнали, але прохолодними відносини між групами залишаються донині. Цю тенденцію можна простежити за непрямими ознаками. Як приклад, телеканал "Україна", який належить компанії СКМ Ахметова, принципово не запрошує в ефір і не знімає в політичних репортажах Юрія Бойка та інших "газовиків". Зате частий гість на телеканалі – Борис Колесніков і депутати, орієнтовані на Ахметова.

Телеканал "Інтер", який належить Фірташу і Льовочкіну, відповідає тим же, хоча робить виняток для "православного" мецената Новинського, з яким Бойко з'являється в сюжетах про церковні справи. А ось присутності на "Інтері" народного депутата від Опоблока Наталії Королевської дивуватися не варто. За звичкою її приписують до групи Ахметова, однак, за даними "Апострофа", зараз Королевська тяжіє до "газовиків". Саме з подачі Льовочкіна народний депутат займається громадським проектом "Жінки за мир", чиї учасниці – часті гості в парламенті.

Хто крім Бойка

Кампанія, що наближається, ставить "Опозиційний блок" перед нелегким вибором: чи потрібен партії єдиний кандидат в президенти. І якщо так, то хто це буде і чи зможе він стати єдиним від "політичного південного сходу".

Ставка "газовиків", схоже, однозначна – це Бойко. Його розкруткою активно займається "Інтер". Також ЗМІ повідомляли про те, що під нього створюється штаб. Втім, джерело "Апострофа" серед "газовиків" стверджує, що журналісти випередили події.

"Якщо говорити про другий тур, я вважаю, що там буде єдиний кандидат від південного сходу в особі Юрія Бойка", – прокоментував Льовочкін в інтерв'ю РБК-Україна. Ця теза, яка швидше ілюструє бажання однієї з груп в Опоблоці, ніж реальний стан речей, проскакує в багатьох публікаціях в ЗМІ.

Сам Бойко ухиляється від прямої відповіді щодо участі в кампанії. "Юрій Анатолійович – скромна і законослухняна людина. Партія формально не ухвалювала рішення про висунення його кандидатом", - пояснює "Апострофу" мовчання співголови фракції його однопартієць Микола Скорик, вважаючи разом з тим його кандидатуру найбільш імовірною для висування.

Можливо, причина такої поведінки Бойка криється в тому, що група Ахметова не готова підтримувати цю кандидатуру або яку-небудь іншу. У всякому разі поки що. "Заклики Льовочкіна про єдиного кандидата там (у верхівці групи, – "Апостроф") ігнорують", - стверджує інформований співрозмовник видання в цьому "крилі" Опоблока.

Ця проблема може посилитися з наближенням виборів. Низка видних представників ахметовського "крила" стала поводитися більш незалежно. Однопартійці розцінюють ці зміни як прагнення здобути політичну автономію в партії. "Наприклад, Новинський хоче бути суб'єктом, тому проводить конференції з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й очолює групу підтримки УПЦ [Московського патріархату]", - коментує не під запис співрозмовник у ахметовській групі впливу.

Новинський заявляв у 2017 році, що не збирається в президенти, але, мовляв, українську мову вчить. Навесні цього року він заговорив про окрему від "Опозиційного блоку" "Партію миру", але з того часу про активність його нового політпроекту нічого не чути. За інформацією видання, "Партія миру" поки залишається на рівні громадської організації. Зараз реєструються обласні організації, а на осінь планують масштабну презентацію. Співрозмовник "Апострофа" в оточенні Новинського сумнівається, що той буде балотуватися. "Питання звучить, наскільки виправдані в цьому випадку ризики і витрати", - коментує він.

Свою лінію гне і Вілкул. "У нього є прем'єрські, а можливо, і більш серйозні амбіції. "Благословення (верхівки партії, – "Апостроф") йому не потрібно: він сам ухвалює складні рішення, навіть батька (міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул, – "Апостроф") не слухає. Коли постало питання, одному або двом Вілкулам йти на вибори мера, старший Вілкул сказав, що двом навряд чи дадуть виграти", - розмірковує джерело. Олександр Вілкул дійсно поступився кріслом мера Дніпра Борису Філатову на виборах 2015 року, тоді як Юрій Вілкул насилу отримав потрібний результат.

Саме Вілкул у групі Ахметова виступає за проведення праймеріз з відбору кандидата від Опоблока на президентську кампанію, прогнозуючи їх на осінь. З приводу того, чи відбудуться вони насправді і чи стануть справжнім єдиноборством кандидатів, думки співрозмовників видання в Опоблоці розділилися. "Якщо праймеріз будуть, Вілкул візьме участь. Але якщо кандидатом у підсумку виявиться не він, самовисуванцем, думаю, не піде. Даю 99,9%. Незважаючи на внутріпартійні чвари, єдиного кандидата підтримають всі, щоб про нього не думали... За нинішнього президента міркувати навіть гіпотетично про прем'єрство Вілкула не бачу сенсу", - каже "Апострофу" народний депутат, який добре знає співголову фракції.

Із розмов, бачить себе потенційним кандидатом і Колесніков, у якого, втім, є види і на прем'єрське крісло. "Але навряд чи вони обоє будуть підтримані Ахметовим", - коментує джерело в цій групі.

Офіційно Колесніков відхрещується від претензій на пост глави держави. "Я не хочу бути навіть кандидатом в президенти... Я взагалі не вірю в президентську модель, - заявив Колесніков в ефірі радіостанції "Новое время", при цьому прозоро натякнувши: – Коли буде йти мова про парламентські вибори, ми поборемося, щоб створити ефективний уряд із усієї України".

Адже на цьому електоральному полі активно працює народний депутат Вадим Рабінович, який фактично відколовся від Опоблока. У нього власний впізнаваний (якщо вірити соцопитуванням) політичний бренд "За життя". Більше того, певний вплив на Рабіновича приписують Віктору Медведчуку. Він нібито і намагається вести переговори з обома фракціями в Опоблоці в контексті не тільки президентських, але і парламентських виборів. За словами джерела "Апострофа" у ахметовському "крилі", обговорюється варіант розподілу єдиного партійного списку на двох із "За життя". Як переконує співрозмовник, інша ідея – виділити в списку квоти по 35% групі Ахметова і "газовикам", а ще 30% – Медведчуку – також належить останньому. Втім, у пресі приписують авторство головному ідеологу "газовиків" Сергію Льовочкіну.

Ахметов думає

Позиція Ахметова, схоже, у підсумку стане визначальною у виборі кандидата від Опоблока і долі партії загалом. Не факт, що найбагатша людина країни все-таки зупинить свій вибір на певному кандидаті. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко, підтримку якому надає Ахметов, за словами співрозмовників "Апострофа", не стане єдиною ставкою олігарха. І вже точно не буде єдиним у забігу на президентське крісло.

"За прикладом наших колег за партією Ахметов тепер теж розкладає яйця в різні кошики. Але у випадку Ляшка немає повної довіри. Він же може якось без докорів совісті перебігти знову до Бені (бізнесмена Ігоря Коломойського, – "Апостроф"), і той в пику нам його прийме. Дійсно, свого кандидата Ахметов не виростив, тому він грає за ситуацією", - вважає джерело "Апострофа" у групі Ахметова.

Крім того, у власника СКМ налагоджені відносини з нинішнім президентом, що має шанси на переобрання. "До обіцянок Юлі (лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко, – "Апостроф") кредиту довіри немає. Зате є побоювання, що, переобравшись, вона запустить реприватизацію", - стверджує джерело. Впевненості групі Ахметова надав би власний прем'єр, однак для цього мають відбутися вибори до Верховної Ради. За нинішнього складу парламенту провести в крісло глави уряду свою людину неможливо.

Якщо говорити про майбутню парламентську кампанію, то у Ахметова не можуть дати чіткої відповіді щодо того, чи буде створено єдиний з "газовиками" партійний список. Джерело в ахметовському "крилі" стверджує, що група домовиться з партнерами "в останній момент". "Так було перед виборами в 2014 році", - нагадує співрозмовник.

Однак, за словами іншого джерела в групі, в середу, 11 липня, в бізнес-центрі "Парус", де розташовано керівництво ахметовського "крила" ПР, відбулася зустріч Новинського, Колеснікова та Вілкула з керівниками обласних осередків, орієнтованих на донецького олігарха. "Їм сказали, що необхідно бути готовими до розставання з нашими партнерами, і багатьох це шокувало. Тобто такий сценарій не виключається", - розповідає співрозмовник.

"Я такого не чув і сподіваюся, що цього (розколу, – "Апостроф") не відбудеться. У партії сьогодні абсолютно нормальна атмосфера. На момент закінчення сесії парламенту все було нормально, і у фракції. Після я зустрічався в Одеській області й із Вілкулом, розмов про "розлучення" не було. У нас повне взаєморозуміння і командний настрій", - коментує "Апострофу" депутат Скорик.

Однак якщо групи не прийдуть до рішення щодо Бойка, джерела в Опоблоці допускають, що він буде балотуватися як самовисуванець. Як це позначиться на партійній єдності, залишається гадати. Інша справа, що часу для обох груп розкрутити новий політичний проект (запасні партії у кожної є) буде занадто мало.