Напередодні місцевих виборів внутрішні чвари стрясають не лише партію влади, а й інші політичні сили, представлені у Верховній Раді. У проросійській "Опозиційній платформі - За життя" (ОПЗЖ) йде війна за вплив у регіонах між двома групами в партії - групою Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка з одного боку і групою Віктора Медведчука з іншого. Детальніше про те, як представники ОПЗЖ зчепилися між собою, і чим закінчиться конфлікт, читайте в матеріалі "Апострофа".
У стані ОПЗЖ напередодні місцевих виборів наступили нелегкі часи. Як розповіли "Апострофу" джерела в партії, по-перше, позначається серйозне обмеження ресурсної підтримки з Росії внаслідок коронакризи. По-друге, активізувалися міжусобні війни серед основних груп впливу в даному політпроекті через бажання контролювати найбільш "ласі" регіони.
Кулуарні конфлікти стрясають ОПЗЖ не вперше. Ще восени 2019 року ходили розмови про те, що партія ось-ось розпадеться - аж надто полярні інтереси часом відстоює кожна з груп. Дві команди - Медведчука-Рабіновича і Бойка-Льовочкіна - які заснували на руїнах "Опозиційного блоку" своєї проект - "Опозиційна платформа - За Життя", з самого початку не могли знайти точки дотику. Давалися взнаки й минулі конфлікти (ще за часів Партії регіонів представники цих груп влаштовували бійки - причому, іноді в буквальному сенсі), а також місцями абсолютно різне позиціонування політиків. Крило Льовочкіна-Бойка, незважаючи на неодноразові поїздки останнього в Москву, сприймається як більш помірне. Крило Медведчука та Рабіновича характеризується як різко проросійське, що, з огляду на, близькість Медведчука до президента Росії Володимира Путіна - зовсім не дивно.
Крім того, по-різному склалися відносини у членів фракції і з новою владою.
Народний депутат Сергій Льовочкін, наприклад, за словами багатьох співрозмовників "Апострофа", знайшов контакт з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком, чого не скажеш про голову політради партії Віктора Медведчука, якого нова влада відразу не сприйняла.
Це теж наклало відбиток на відносинах усередині ОПЗЖ. Напередодні осінніх місцевих виборів всі ці проблеми потихеньку стали вилазити на поверхню.
Вельми показовою стала недавня історія, коли прес-служба партії висунула жорсткі претензії до сайту інформагентства "Українські новини", який має відношення до Льовочкіна, за те, що той, розмістивши прес-реліз про законопроект про референдум, зовсім не згадав про роль Віктора Медведчука у створенні документу, похваливши лише Бойка.
Пізніше сайт "Страна", якого пов'язують із "газовиками", запустив інформацію про зустріч Вадима Рабиновича і екс-глави Офісу президента Андрія Богдана в одному з київських ресторанів. "Ответка" вийшла доволі болючою, оскільки Рабинович боровся з групою Льовочкіна-Бойка за контроль над Одеською областю.
Це важливо, адже як розповідають джерела "Апострофа" в партії, кожна з груп зараз намагається перетягнути на себе вплив в регіонах. Наприклад, в Одесі досі були сильні позиції групи Сергія Льовочкіна, однак на початку червня главою обласної організації політсили став нардеп Вадим Рабинович, який змінив на цій посаді нардепа Миколу Скорика, котрий відноситься до квоти Льовочкіна-Бойка. Міську організацію ОПЗЖ очолив депутат міськради Богдан Гіганов. І він, і Рабинович відносяться до групи Медведчука.
"Група Льовочкіна втрачає свої позиції в Одесі. Наприклад, Скорик взагалі хотів висувати свою кандидатуру на мера міста, але більша частина фракції хоче підтримати чинного мера Геннадія Труханова, тому що він все одно переможе, то який же сенс розпорошувати зусилля", - коментує один з співрозмовників в партії. Одним з варіантів кандидата на мера також була нардеп Тетяна Плачкова, але вона, за словами співрозмовників в штабі, не має достатньої впізнаваності в Одесі не дивлячись на те, що регулярно організовує в місті активності зі своєю участю. Наприклад, вона паралельно зі Скориком проводила заходи під час дня Перемоги в Одесі.
А ось в Миколаївському регіоні Медведчука вдалося приструнити. Там, як кажуть співрозмовники "Апострофа", дуже сильними є позиції Льовочкіна, а в мери міста корабелів збирається колишній нардеп від Партії регіонів Артем Іллюк. Він в квітні цього року очолив міську організацію партії. Його в політикумі також називають близьким до Льовочкіна.
Щодо столиці, то тут, як уже писав "Апостроф" в своєму оглядовому матеріалі про Київ, партія збирається висунути на пост мера екс-глави КМДА Олександра Попова - одного з людей, близьких до Льовочкіна. "У нього достатньо досвіду та поваги в партії, тому його кандидатура не викликала сильного протиріччя ні в однієї з груп", - говорить один з нардепів ОПЗЖ.
Втім, не варто забувати про бізнесмена Андрія Пальчевського, який фактично "прописався" на телеканалах Медведчука, і досі розглядався як перспективний кандидат від ОПЗЖ.
Група Льовочкіна-Бойка взяла на себе турботу не тільки про Київ, але і область. Практично монопольний вплив на штаб в столичному регіоні має екс-глава Київської облради Олександр Качний, який вперше став нардепом. Такий стан справ в столиці не сильно влаштовує медведчуківське крило. Але нічого зробити не вдалося...
Хоча в партії намагаються демонструвати, що все добре, і говорять про те, що конфліктів немає, а "є дискусії в робочому порядку", все ж проблема поділу списків може обернутися для партії втратою позицій в багатьох ключових регіонах. А також тим, що на місцях одна група буде ставити палки в колеса іншої.
Чи може ОПЗЖ припинити своє існування? Навряд чи. Незважаючи на абсолютну штучність цього політичного утворення, розколотися їм навряд чи дозволить "великий брат" з-за північно-східного кордону, який уважно стежить за тим, аби його представники в Україні, незважаючи на внутрішні суперечності, діяли в унісон...