Тиждень тому український політв'язень Станіслав Клих нагадав про себе та інших в'язнів Кремля листом Володимиру Гройсману. За версією МЗС України, сьогодні в Росії перебувають 13 українських політв'язнів. За словами президента Петра Порошенка, таких — 40. Раніше вдалося домогтися обміну Надії Савченко, Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Але глобально мало що змінилося: справи проти українців майже не просуваються, але виникають і нові — таким показовим прикладом може стати судовий процес проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, якого хочуть визнати душевнохворим.
Минулої середи, 3 серпня, заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов опублікував на своїй сторінці у Facebook лист українського політв'язня Станіслава Клиха, якого утримують у СІЗО в Грозному, столиці Чечні. У своєму зверненні до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана Клих вказав на те, що керівництво слідчого ізолятора обмежує ув’язнених у доступі до інформації, і попросив передати в розпорядження СІЗО-1 телевізор. Звичайно, українець також висловив сподівання, що прем'єр вжитиме заходи щодо прискорення переговорного процесу для обміну українців, котрих незаконно утримують у російських в'язницях, на росіян.
За словами Пєтухова, Мін'юст у червні звернувся до російських колег з проханням надати матеріали справи, але відповіді не було. Клих та його товариш по нещастю Микола Карпюк були засуджені судом присяжних у Грозному 19 травня — до 20 і 22 з половиною років позбавлення волі відповідно. Перші 9 і 10 років вони повинні відбути в тюрмі, а решту терміну - в колонії суворого режиму.
Їх, нагадаємо, звинувачують в участі у Першій чеченській війні, хоча підсудні надали слідству докази свого алібі. У лютому російський правозахисний центр "Меморіал" визнав Клиха і Карпюка політичними в'язнями, оскільки обвинувальний висновок складено з порушеннями і він описує злочини, яких насправді не було.
"Хізб ут-Тахрір" і 26 лютого
У липні "Меморіал" прийняв аналогічне рішення і щодо чотирьох кримських татар, які проходять за так званою "справою "Хізб ут-Тахрір", — Руслана Зейтуллаєва, Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваітова і Нурі Примова. Їх затримали взимку минулого року в Севастополі. Власне, зв’язок з цією організацією, визнаною терористичною в Росії, — єдиний аргумент звинувачення. Зейтуллаєву загрожує довічне ув'язнення, а іншим "терористам" — до 10 років. Взагалі ж за статтею про тероризм у Росії проходять 14 кримчан. Чотирьох, згаданих вище, судять у Ростові-на-Дону. Інших — в окупованому Криму. Енвера Мамутова, Ремзі Маметова, Рустема Абільтарова і Зеврі Абсеітова затримали у травні 2016 року в Бахчисараї. Вони поки не засуджені та залишаться за ґратами як мінімум до 11 жовтня. До 8 вересня продовжили термін арешту Рефата Алімова та Арсена Джеппарова, затриманих у квітні. Остання "четвірка" — Емір-Усеін Куку, Вадим Сірук, Інвер Бекіров і Муслім Алієв також за ґратами.
У четвер, 4 серпня, в Сімферополі щонайменше 13 невідомих намагалися увірватися до офісу російського адвоката засуджених у справі "Хізб ут-Тахрір" Еміля Курбединова, де зберігалися адвокатські досьє та інші документи, що містять адвокатську таємницю. Якраз в цей час сам Курбединов перебував у Ростові-на-Дону на слуханні справи.
Правозахисники вказують на те, що факти скоєння чи підготовки терактів членами "Хізб ут-Тахрір" у світі не доведені. Її діяльність не заборонена в Україні, країнах Західної Європи та Північної Америки, за винятком деяких адміністративних обмежень у Німеччині. Правозахисники підкреслюють, що Крим є окупованою територією, а тому Росія не може застосовувати на анексованому півострові своє законодавство. Тим більше це має абсурдний вигляд, коли робиться стосовно дій, здійснених ще до анексії. Але саме так сталося у випадку з Ахтемом Чійгозом та іншими фігурантами справи 26 лютого — 26 лютого 2014 року, коли Криму в складі Росії згідно з російським законодавством ще не було. Хоча Верховна Рада і визнала днем анексії 20 лютого. Але, зрозуміло, такі аргументи адвокатів і правозахисників російському слідству не перешкода. Фігурантів справи звинувачують в участі у мітингу, організованому головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, на який прийшло до 10 тис. людей з українськими і кримськотатарськими прапорами. Тоді не обійшлося без сутичок з прихильниками "Російської єдності" Сергія Аксьонова. Російська Феміда вважає ті події масовими заворушеннями, але судить лише представників однієї сторони — проукраїнської.
За цією справою проходить заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз - як "організатор мітингу" - і ще семеро кримчан: Ескендер Небієв і Талят Юнусов отримали умовні терміни, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі перебувають під арештом (разом з Чийгозом як мінімум до 8 жовтня), а Ескендер Кантемиров, Арсен Юнусов та Ескендер Эмірвалієв чекають вироку на свободі. Термін арешту Чийгоза, випадок якого 20 липня виділили в окрему справу, продовжили 3 серпня на черговому слуханні.
"Не можу не зазначити, що судовий розгляд у цій справі дуже точно вкладається в лекала інших політичних справ, — висловив "Апострофу" свою думку адвокат Чийгоза Микола Полозов. — На жаль, нічого хорошого від цього процесу я не чекаю. Для Ахтема (Чийгоза) важливо показати всю неспроможність пред'явлених йому звинувачень. Як таке може бути, що за якісь дії 26 лютого 2014 року, коли приналежність Криму Україні не оскаржувалася ніким, Росія переслідує українських громадян?! Ще один момент: судді на цьому процесі є громадянами України, ніхто з них не проходив процедуру позбавлення українського громадянства. І тільки на цій підставі вони не можуть бути суддями в РФ, оскільки закон допускає тільки одне громадянство".
Окремо Полозов зазначив, що вперше в судовій практиці в Росії – якраз під час слухання справи Чийгоза – була застосована процедура участі підсудного через режим відеоконференції за безпосередньої відсутності в залі суду.
"З цим теж пов'язана маса проблем, аж до того, що Ахтем Чийгоз не може подати до суду клопотання в письмовому вигляді, тому що процедура жодним чином не передбачена. Відсутність підсудного в суді першої інстанції, безумовно, повинна стати причиною для звернення до Конституційного суду. Проблема в тому, що направити туди відповідну заяву можна тільки після вироку. Сподіваюся, що судовий процес не затягнеться, незважаючи на те, що в ньому досить велика кількість фігурантів: як потерпілих, так і свідків", — розповів Полозов.
У вівторок 9 серпня судді, вкотре порушивши приписи, відмовилися вислухати клопотання захисту про проведення слухань у режимі відеоконференції. Наступне засідання призначене на п'ятницю 12 серпня.
Євромайданівці і "терористи"
Також у Росії в ув'язненні перебувають фігуранти справи кримського Євромайдану Олександр Костенко та Андрій Коломієць (засуджений до 10 років), котрі начебто брали участь у сутичках з "Беркутом". Тобто і в цьому випадку підсудних карає Москва за "злочини", здійснені ще до анексії. Юрій Ільченко проходить по "справі блогера" за розміщення "екстремістської" статті.
Чи не найгучнішою стала справа "кримських терористів" Олега Сенцова, Олексія Чирнія, Олександра Кольченка і вже звільненого Геннадія Афанасьєва. Сенцов і Кольченко, засуджені до 20 і 10 років суворого режиму, в травні заповнили документи на екстрадицію в Україну, а український Мін'юст подав відповідне звернення. В середині минулого місяця Петро Порошенко обіцяв швидке повернення Сенцова і Кольченка, але віз і нині там. В МЗС заявляють, що українські консули навіть не можуть потрапити до ув'язнених. Також Росія отримала документи на екстрадицію ще одного ув'язненого — Валентина Виговського. За словами адвоката останнього, Романа Титикало, Виговського затримали за те, що він нібито збирав якусь інформацію в РФ. Можливо, буде відпущений в Україну Олексій Чирній, котрий дав свідчення проти інших фігурантів справи і був засуджений до семи років, але переведений з колонії загального режиму до московського СІЗО "Лефортово", куди свого часу — перед обміном — привезли Афанасьєва і Солошенка.
Як раніше заявив адвокат Микола Полозов, здійснюється підготовка до звільнення його підзахисного — сина Мустафи Джемілєва Хайсера. За словами правозахисника, Джемілєв-молодший може опинитися на волі 26 листопада у зв'язку із завершенням терміну ув'язнення. Правда, політв'язнем Хайсер Джемілєв є лише частково: він отримав термін за ненавмисне вбивство ще в українському суді, і російські органи в Криму лише його "підправили", скоротивши на 3 місяці. Можливо, його відпустять в Україну і раніше, якщо 25 серпня задовольнять черговий запит на його умовно-дострокове звільнення.
Еталонна справа Умерова
Черговим політв'язнем, на жаль, ризикує стати заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, що має, крім українського, і російський паспорт. Його звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності РФ. Зараз він перебуває під підпискою про невиїзд. На питання про те, чи має намір Москва піти далі у справі Ільмі Умерова, його адвокат Марк Фейгін відповів, що Росія "вже йде".
"Була призначена психолого-психіатрична експертиза, від якої ми відмовилися, оскільки вважаємо це спробою ущемлення прав та приниження гідності, — сказав "Апострофу" Фейгін. — Я не ознайомлений з результатами психолого-лінгвістичної експертизи, яка повинна дати відповідь, за якими кваліфікуючими ознаками слідство знайшло підстави для порушення кримінальної справи за заклики до порушення територіальної цілісності з використанням Інтернету та ЗМІ. Справа в тому, що інтерв'ю Ільмі Умеров давав кримськотатарською мовою, а експертиза, наскільки ми розуміємо, здійснювалася російською мовою, і аналізувався підрядковий переклад. Я думаю, що органи слідства потрапили в пастку, з якої їм треба буде якось вибиратися. Адже, розпочавши таку справу, треба до чогось прийти: якщо справу порушили, то до суду доведуть".
Завтра, 11 серпня, в Київському райсуді Сімферополя відбудеться засідання суду за клопотанням слідчого про те, щоб покласти Умерова до психіатричного стаціонару для проведення судово-психіатричної експертизи. Сам Умеров зізнався, що не хоче проходити процедуру добровільно. Маючи право від неї відмовитися, він упевнений, що руками суду Росія все ж помістить його в психіатричну лікарню.
За словами Фейгіна, Москва, порушуючи справу проти Умерова, переслідувала декілька цілей. Одна з них — "деактивація керівників Меджлісу кримськотатарського народу, котрі залишилися на волі". Разом з Чийгозом вони — одні з найбільш видатних діячів. І Москва, вважає адвокат, буде рухатися в цій справі до кінця, оскільки це "дуже важлива пропагандистська справа", яке демонструє, що буде з тими, хто заперечує підсумки кримського "референдуму". Уникнути цього можна лише в тому випадку, каже Фейгін, "якщо міжнародний тиск і обурення досягнуть свого піку і того рівня, на якому Москва змушена буде реагувати".
"Поки що цього немає. Перший фактор — сезонний. Всі у відпустках. Другий фактор — це те, що кримськотатарський народ є дуже невеликою частиною українського суспільства. Їхні проблеми у фокусі України дещо розчиняються. Думаю, має місце і недостатність уваги керівництва України до порушень прав людини в Криму. Поки це так, справа Умерова скінчиться судом і засудженням. Справа Умерова – еталонна, вона дає можливість іноземним спостерігачам судити, наскільки жорсткою буде ситуація. Якщо ж Умерова вдасться відстояти, то й по інших справах можливий прогрес", — упевнений Фейгін.
Адвокат наголошує, що зараз Крим ізольований від усього світу, туди не їдуть міжнародні спостерігачі, представники правозахисних організацій та ЗМІ. Вирішувати проблему політв'язнів необхідно на рівні урядів і міжнародних організацій. Порушити це питання на переговорах з Володимиром Путіним 9 серпня теоретично міг президент Туреччини Ердоган. Але Фейгін перед зустріччю нашому виданню сказав, що не вірить в таке, і це питання буде в Санкт-Петербурзі двадцятим або навіть сотим у порядку.
Перспективи обміну
На думку Фейгіна, взагалі якась форма обміну політв'язнів можлива. "Повернути цих людей в Україну реально. Мені видається, що треба тиснути саме на правозахисну сторону цього питання. З тим, щоб до триріччя анексії в березні 2017 року Путін оголосив амністію за кримськими справами — це буде гарний вихід з цієї історії. Але свої мізки в голову Кремля не вставиш", — підсумував російський адвокат.
За словами директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, всі справи українських політв'язнів лежать не в правовій площині і тому не можуть бути предметом аналізу для правозахисника: "У російських судах юриспруденція не діє. Обмін українців можливий, але це – предмет політичного торгу".
