Національне антикорупційне бюро України та афілійована з ним Спеціальна антикорупційна прокуратура голосно відрапортували про свої успіхи. Але промовчали про головний результат – немає жодної "посадки" топового корупціонера (та й загалом за результатами роботи НАБУ обвинувальний вирок суду було ухвалено щодо аж двох осіб). Хоча НАБУ і САП повинні займатися корупцією серед високопосадовців.
Приводом для піару став звіт антикорупціонерів за останні півроку роботи. Хоча насправді працює НАБУ вже майже 9 місяців. НАБУ і САП підганяє конкуренція: у Генпрокуратури на чолі з Юрієм Луценком помітні успіхи, причому за дійсно великими персонажами. У відповідь НАБУ і САП висипали купу цифр відкритих проваджень, обшуків, затримань тощо. За ними ховається головне – лише 2 судових вироки у справах, відкритих НАБУ. І це - враховуючи півмільярдне фінансування з держбюджету і майже 500 співробітників.
Зате НАБУ і САП щосили вплуталися в політико-економічну боротьбу на боці одного з кланів у владі, "вождем" якого вважають Михайла Саакашвілі, а "сірим кардиналом" - його партнера, російського олігарха Костянтина Григоришина. Щодо їхніх опонентів застосовуються і "маски-шоу", і незаконні арешти, і залякування свідків, і інші методи епохи Януковича-Пшонки.
А ще нові антикорупційні структури дуже не люблять критики. За відсутності результатів у панів Ситника (директор НАБУ) і Холодницького (голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) завжди винен хтось, крім них: Генпрокуратура (справи не передають, з підслідністю проблеми), суди, які не так судять, Верховна Рада, яка закон про "прослушку" special for NABU не приймає, з канікул на антикорупційний фронт виходити відмовляється тощо.
Так, виявляється, парламент винен у тому, що спійманий на хабарі сумнозвісний суддя Дніпровського райсуду столиці Микола Чаус не був затриманий НАБУ і спокійно пішов у відпустку (за деякими даними, його "пов'язали" в результаті... скарги іншого судді, в якого він вимагав гроші). Мовляв, не можуть у НАБУ затримати суддю без згоди ВР. Віце-спікеру Верховної Ради Оксані Сироїд довелося пояснювати, що НАБУ і без згоди депутатів на затримання судді Дніпровського райсуду має право розслідувати справу та застосовувати до підозрюваного інші заходи. А після винесення вироку судом відповідно до статті 126 Конституції України згода Ради на затримання судді не вимагається.
Поки головні "досягнення" у НАБУ в тому, що відомства Ситника і Холодницького стали фігурантами рекордної кількості скандалів. Ось найгучніші з них.
1. Справа проти Ситника, або контроль "домушників" за детективами
Джерело найгучніших скандалів – це склад Ради громадського контролю при НАБУ. На відміну від громадських рад інших відомств у НАБУ він має особливе значення: без Ради не приймається жодне серйозне кадрове рішення. Саме Рада набирає детективів, які розслідують справи. Але до його складу входили люди з судимостями (активіст Дмитро Шерембей – 3 судимості за квартирні крадіжки), люди, які в деклараціях приховували свою нерухомість (Віталій Шабунін), люди, які за законом не мали права поєднувати роботу в Раді з депутатською роботою (Олексій Гриценко на момент обрання до складу Ради був депутатом Київради). Артем Ситник спочатку ігнорував вимоги відповідно до закону про НАБУ виключити з Ради скомпрометованих осіб. Потім, щоб уникнути скандалу, змінив склад Ради НАБУ. Але за зверненням нардепа Ігоря Луценка суд зобов'язав прокуратуру порушити кримінальну справу проти Ситника.
Рада громадського контролю НАБУ начебто обирається найоб'єктивнішим і найпрозорішим чином – інтернет-голосуванням. Але ще в перший раз експерти стверджували, що результати "накручували". НАБУ це визнав і призначив нове голосування на 4 серпня, але його "обраховують" вже тиждень, хоча комп'ютер все порахував за частки секунди. Чи не тому, що до Ради знову йдуть вкрай сумнівні особистості? Зокрема, Денис Долинський, який в ЗМІ з часів Януковича фігурує як відомий рейдер...
2. Корупціонер на чолі управління антикорупційного бюро
Така кадрова політика дала свої плоди. У кінці квітня цього року конкурс на посаду директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України виграв 33-річний Семен Кривонос. Отримав повноваження затримувати корупціонерів не тільки в Одеській, а й у Херсонській, Миколаївській і Кіровоградській областях.
"Слідство.Інфо" з'ясувало - восени позаминулого року сам Кривонос став фігурантом кримінальної справи за отримання хабара в особливо великому розмірі. Очолюючи Обухівський райвідділ держреєстрації речових прав на нерухоме майна Київської області, він із сільським головою Старих Безрадичів вимагав від підприємця $120 тис. за виділення земельної ділянки. Декларація Кривоноса викликає чимало запитань. Наприклад, при заробітку 2 тис. на місяць вони з дружиною мають квартиру, будинок, 7,5 га землі...
17 червня, через два дні після інтерв'ю "Слідства.Інфо" з Кривоносом, він відмовився від посади директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро. Воно оголосило новий конкурс. Але відповіді на питання, хто пропустив на одну з ключових посад до НАБУ пропаленого корупціонера, суспільство так і не отримало. Персонаж, до речі, повернувся в команду Саакашвілі й досі працює на Одеській митниці в Марушевської.
3. Янукович forever
Третій гучний провал - відсутність кримінальних проваджень проти стовпів режиму Віктора Януковича, які підпадають під пряму юрисдикцію НАБУ. Сергій Льовочкін та інші одіозні особистості досі спокійно сидять у парламенті і заробляють на українцях. Водночас бачимо дивну реакцію директора НАБУ Артема Ситника на пропозицію передати його відомству справи з повернення активів сім'ї Януковича. А це - реальні десятки мільярдів, які вже зачекався держбюджет. На думку Ситника, якщо Генпрокуратура передасть ці справи до Національного антикорупційного бюро, це загальмує процес розслідування. Мовляв, хто розпочинав ці справи, той їх і завершить. Щодо здатності НАБУ загальмувати розслідування це має вигляд такого собі сеансу самовикриття.
Добре, а чому тоді НАБУ самостійно не ініціювало жодного провадження ані за Януковичем, ані за його соратниками? Чому ці персонажі отримали індульгенцію від борців з корупцією?
І ще – НАБУ рапортує, що з лютого по серпень цього року конфіскувало понад 411 млн грн, $75 млн і 7 млн євро, що в загальному становить понад 2,4 млрд грн. А в справі Онищенка фігурує взагалі 3 млрд грн збитків, завданих державі. Однак Національне антикорупційне бюро мовчить про головне: все це лише віртуальні цифри, повернути ці гроші можна тільки в разі оскаржуваних судових актів у справах. Скільки років складе період повернення? Судячи за результатами НАБУ, він може тривати до нескінченності. Між тим активи Януковича та його сім'ї, за якими НАБУ відмовилося проводити розслідування і повертати їх державі, становлять набагато більшу суму - 33 млрд грн.
4. Антикорупційний прокурор сам вимагав хабар?
Виявилося, що в самого керівника САП корупційні скелети в шафі. "Антикорупційного прокурора повинні допитати слідчі за вимогу хабара!" - написав нардеп Віталій Купрій. Йдеться про вимагання $200 тис. у колишнього депутата ВР АРК Василя Ганиша. Нещодавно у ЗМІ було опубліковано заяву прокурора Військової прокуратури сил антитерористичної операції про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький нібито "на гачку" в колишніх заступників генерального прокурора України Каська і Сакварелідзе. Купрій надіслав офіційне депутатське звернення, але Холодницький щосили намагається зам'яти скандал і не допустити відкриття кримінальної справи.
5. Стосовно ОПЗ розпочалися розслідування щодо зловживань... самого НАБУ
Ще один гучний провал – так звана "справа ОПЗ". Топ-менеджерів Одеського припортового заводу Сергія Перелому і Миколу Щурикова заарештували детективи НАБУ, однак вони виграли апеляцію і вийшли з СІЗО. Антикорупційне бюро і САП очевидно поспішали "зшити" справу проти них, яка з'явилася саме тоді, коли відбувався конкурс з приватизації ОПЗ. НАБУ і САП навіть відмовилися враховувати висновки аудиту Держфінінспекції, яка не знайшла жодних порушень у діяльності керівників підприємства.
Ще, як виявилося, НАБУ використовувало суддю Солом'янського райсуду Макуху Андрія, проти якого саме ж відкрило провадження за порушення присяги. Суддя з зими чекає звільнення у ВР. А перший заступник Ситника Гізо Углава – давній соратник голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі, який міг бути зацікавлений у зриві приватизації ОПЗ. Адже його ціна вже впала мінімум на 4 млрд грн, а замість західних інвесторів заводом тепер цікавляться вітчизняні та російські олігархи... Ця історія, як і попередні, гостро поставила питання про об'єктивність та неупередженість НАБУ.
У результаті Головне слідче управління Генпрокуратури призначило досудове розслідування фактів правопорушень, скоєних самим НАБУ і згаданих суддею: за фактами зловживання посадовими особами Національного антикорупційного бюро своїм службовим становищем, можливого втручання в роботу судді посадових осіб НАБУ і винесення завідомо неправосудного рішення суддею Солом'янського райсуду Макухою.
