RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Суспільство

Карл Маркс на фабриці Порошенка: про декомунізацію по-президентськи

На підприємствах, пов'язаних із головою держави, ігнорують декомунізацію

На підприємствах, пов'язаних із головою держави, ігнорують декомунізацію На фабриці Roshen у Києві досі стоїть пам'ятник Карлу Марксу Фото: УНІАН

Президент Петро Порошенко, який активно виступає за декомунізацію і в травні минулого року підписав усі відповідні закони, на своїх підприємствах не поспішає дотримуватися нових правил. Так, нещодавно на фабриці кондитерської корпорації Roshen, яка належить президенту, журналісти "Апострофа" побачили пам'ятник відомому німецькому письменнику і економісту Карлу Марксу, який є одним із найяскравіших символів комуністичного минулого. Крім того, ПАТ "Завод "Ленінська кузня", також пов'язане з главою держави, досі не перейменовано, що є прямим порушенням законодавства України. "Апостроф" розпитав політиків і громадських діячів, що вони думають з цього приводу.

Президент Петро Порошенко підписав пакет законів про декомунізацію 15 травня 2015 року, а вже з 21 травня того ж року ці закони вступили в силу. Згідно з новими правилами, у країні забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви КДБ і визнаються борцями за незалежність України воїни УПА. Також підлягають перейменуванню об'єкти, які мають у своїй назві символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Глава держави неодноразово висловлював свою активну позицію щодо декомунізації в Україні. Зокрема, він говорив, що це "питання національної безпеки". Також хвалився, що в Україні вже демонтовано понад 1,2 тисяч пам'ятників Володимиру Леніну. Однак свої підприємства Порошенко не поспішає декомунізувати. Так, на фабриці кондитерської корпорації Roshen досі стоїть пам'ятник відомому німецькому діячеві Карлу Марксу, автору "Маніфесту Комуністичної партії". На момент написання матеріалу прес-служба підприємства не надала відповіді на відповідний запит "Апострофа".

Крім того, досі не перейменовано завод "Ленінська кузня". За словами українського історика, одного з лобістів процесу декомунізації Володимира Вятровича, завод оголосив конкурс на зміну назви у травні цього року, вже будучи штрафником за виконанням законів про декомунізацію, але до цих пір в цьому напрямку нічого не зроблено.

"Що стосується пам'ятника Карлу Марксу, то очевидно, що тут немає взагалі ніяких виправдань, чому він досі не демонтований. Жодних винятків на якісь підприємства немає, пам'ятник повинен бути демонтований з публічного простору. Мені здається, що якщо ми говоримо про підприємства, які пов'язані з главою держави, то тут надзвичайно важливо, щоб вони були прикладом у дотриманні законодавства", - заявив історик "Апострофу".

Він також додав, що на підприємство можна подавати в суд за невиконання законів України.

"Найбільшого покарання можна досягти, якщо це буде витлумачено як пропаганда тоталітарного режиму", - додав він.

На думку українського політика, члена політради ВО "Свобода" Ігоря Мірошниченка, президент повинен першим виконувати ті закони, які підписує.

"Очевидно, що сьогодні ми не маємо української влади ні за змістом, ні за суттю. Це люди, яким байдужа історія і пам'ять наших предків. Вони готові заробляти гроші, і для них абсолютно нічого не означає поняття “декомунізація", - заявив свободівець "Апострофу".

"Я вважаю, що президент, порушуючи закон про декомунізацію на своїх фабриках і заводах, не змінюючи назви, не знищуючи пам'ятники, показує, що є не державним діячем, а комерсантом, який не усвідомлює, наскільки важливим є виховання майбутніх поколінь у дусі правдивої української історії. Адже неможливо виховати справжніх патріотів, не маючи цілеспрямованої мовної політики і політики відновлення історичної справедливості",- додав Мірошниченко.

У той же час нардеп з президентської партії "Блок Петра Порошенко", заступник голови фракції БПП в Раді Олексій Гончаренко вважає, що вини президента в цій ситуації немає.

"Президент підписав ці закони, він підтримував і підтримує декомунізацію. Своїм бізнесом він не управляє: Порошенко, як того і вимагає закон, передав його в управління іншим людям. Тому, мабуть, ті, хто зараз керує цими активами, запізнюються з виконанням закону", - розповів Гончаренко "Апострофу".

Його думку підтримав колега по фракції БПП, радник міністра інформаційної політики України (до речі, глава цього відомства Юрій Стець - кум Порошенко) Олександр Бригинець.

"Згідно українського законодавства, президент України або депутат, якщо він є власником будь-якого підприємства, не має права займатися його управлінням. Тому все, що відбувається на цих об'єктах, є зоною відповідальності менеджменту, а не власника. Таким чином, якби Порошенко дав якусь вказівку зробити щось на заводі комусь із керівників, це було б порушенням закону", - заявив народний депутат "Апострофу".

"Я впевнений, що всі дії, пов'язані з декомунізацією, повинні бути зроблені. Пам'ятники таким діячам не можуть стояти на публіці. Інша справа, що їм все одно, де знаходитися – чи то на складах, чи то на смітниках. І я дуже сподіваюся, що цей Карл Маркс стоїть десь не як пам'ятник, а як непотріб. Але я не знаю цього, бо ніколи не був на цій фабриці і не знаю, як це виглядає", - додав Бригинець.

А ось відомий блогер і волонтер Олексій Мочанов не поділяє думки політиків з БПП. Він критично висловився стосовно не лише декомунізації, але і всієї діяльності українського президента.

"З усіх косяків, які за два роки накоїв Порошенко, пам'ятник Карлу Марксу і "Ленінська кузня" - це, напевно, найменше з того, що він зробив. Так склалося, що президент країни не виконав жодної обіцянки, за які голосували люди, а тут він навіть не обіцяв, що він кудись буде ховати пам'ятники і перейменовувати заводи. Він же обіцяв безвізову Європу, закінчити АТО за години, ніяких переговорів з терористами, Житомир — столиця світової космонавтики. Але за фактом Україна поступово перетворюється в Нью-Васюки, а Порошенко - в Остапа Бендера", - резюмував Мочанов.

Читайте також

Хакерська атака на держреєстри України: про які збитки йдеться

Матеріальні збитки від кібератаки Росії на держреєстри України невеликі, але її наслідки можуть виявитися доволі серйозними

"Вовина тисяча" готівкою? Як діє "схема" і як з нею боротися

Перевести в готівку Вовину тисячу можна через схему з поповненням мобільного рахунку, але ця лазівка ​​вже закрита

Монополія на дистрибуцію ліків як шлях до зростання цін

Монополія на фармринку веде до зростання цін на ліки