Політичний тиск Росії на Вірменію посилюється на тлі парламентських виборів та поступового зближення Єревана з Європейським Союзом. Кремль намагається зберегти вплив у регіоні, використовуючи економічні погрози та риторику про можливі наслідки європейської інтеграції для Вірменії.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
За словами експерта, головною причиною нинішньої активності Москви є парламентські вибори у Вірменії, які мають відбутися 7 червня. Наразі партія прем'єр-міністра Нікола Пашиняна "Громадянський договір" має високі шанси не лише зберегти владу, а й отримати конституційну більшість. Водночас Росія поступово втрачає свої позиції у Вірменії, яка дедалі активніше співпрацює з ЄС.
"Причина номер один очевидна. 7 червня в Вірменії пройдуть парламентські вибори, і партія Нікола Пашиняна "Громадянський договір" вона не просто лідирує і, швидше за все, матиме більшість, але може створити навіть і конституційну більшість", — зазначив Магда.
Магда нагадав, що Вірменія досі залишається під впливом Москви через російську військову базу в Гюмрі. Ця база є спадщиною радянських часів і свого часу розглядалася як важливий військовий об'єкт у протистоянні з НАТО. Проте останніми роками відносини між Єреваном і Москвою суттєво змінилися.
Одним із переломних моментів стала війна, під час якої Азербайджан відновив контроль над Нагірним Карабахом. Тоді Організація договору про колективну безпеку(ОКДБ), до якої входить Вірменія, фактично не надала їй реальної підтримки. Це стало серйозним ударом по довірі до Росії та її союзницьких зобов'язань. Після цього Європейський Союз послідовно залучає Вірменію до своєї політичної орбіти.
Магда зазначив, що через відсутність спільного кордону Москва має обмежені інструменти тиску на Вірменію, однак традиційно використовує агресивну риторику для утримання держав у своїй сфері впливу.
Він наголосив, що апелювання Кремля до "українського сценарію" є традиційною тактикою залякування. Водночас геополітична реальність свідчить про руйнування колишньої архітектури впливу РФ.
"Думаю, що словосполучення "український сценарій" — це маркер, яким Путін, з одного боку, демонструє свою готовність влазити в це все, а з іншого боку, ну, показує, що ми ж все-таки нікого не відпустим. Росія дуже вправно володіє електоральною зброєю, вона цим вміє володіти і вміє цим впливати. Це факт", — пояснив політолог.
За словами експерта, якщо на початку правління Путіна майже всі колишні радянські республіки перебували в орбіті Кремля, то нині ситуація кардинально змінилася. Фактично лише Білорусь, Казахстан і Киргизстан залишаються відносно близькими до Росії, тоді як Грузія, Азербайджан і Вірменія дедалі активніше шукають власний шлях розвитку.
Порівнюючи ситуацію у Вірменії та Білорусі, Магда наголосив, що між цими країнами існують суттєві відмінності. У Вірменії та Грузії не відбулося настільки глибокої русифікації та радянізації, як у багатьох інших республіках СРСР. Там національна мова та культура залишалися важливими елементами самоідентифікації.
"В Вірменії, як і в Грузії, не було такої, знаєте, всеохоплюючої радянізації і русифікації, як у Радянському Союзі. Це перше. Треба це розуміти. Тобто, ну, взагалі і писемність, і мова, вони значною мірою були. Такими фортецями національної самосвідомості. Це раз. По-друге, порівнювати ситуацію в Вірменії і в Білорусі ну можна, ну можна, звичайно, хоча і це доволі складно", — сказав він.
На думку експерта, нинішня війна Росії проти України є частиною ширшого процесу, який він називає "великою пострадянською війною". Вона знаменує поступовий крах як радянської, так і російської імперської моделі впливу на сусідні держави.
"Російський імперський вплив на тому, що раніше називалося пострадянським простором, він зменшується. І я навіть для себе як науковець почав шукати аргументацію в словосполученні "велика пострадянська війна" протистояння Росії та України, якому передували і інші протистояння. І ми тепер, як на мене, спостерігаємо за остаточним крахом моделі Радянського Союзу і Російської імперії", — зазначив Магда.
"Апостроф" повідомляв, що Туреччина та Вірменія розпочали пряму торгівлю в межах нормалізації міждержавних зв’язків, що триває з 2022 року. У турецькому дипломатичному відомстві зазначили, що станом на 11 травня було завершено всі бюрократичні приготування для старту прямого товарообігу. Ці заходи впроваджуються для зміцнення довіри між країнами.
Після відкриття залізничного сполучення через Азербайджан Вірменія отримала залізничне сполучення для експорту та імпорту через Туреччину та Грузію.
Президент США Дональд Трамп підтримав чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна напередодні парламентських виборів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що курс Вірменії на зближення з Європейським Союзом нібито може призвести до наслідків, подібних до тих, які пережила Україна. Водночас він пригрозив жорсткою відповіддю у разі будь-яких дій проти Калінінградської області РФ.
Російська Федерація тимчасово відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві.
президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація почала значно відвертіше погрожувати сусіднім країнам, що вимагає від них посилення безпекових заходів, спільних кроків та розбудови незалежних економічних зв'язків.
