Минулого тижня історик, екс-заступник міністра освіти Павло Полянський презентував навчально-методичний посібник з історії України для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. У посібнику є цілий розділ про події на Майдані і бойові дії на Донбасі, які в книзі іменуються російсько-українською війною. Не всі в українському суспільстві вважають, що час для вивчення цих подій вже настав. "Апостроф" вирішив розібратися в ситуації і поцікавитися, чи необхідно взагалі зараз піднімати ці питання на шкільних уроках.
Війна на Донбасі і Майдан
Новий посібник охоплює не тільки події на Майдані і військові дії на Донбасі. Як розповів "Апострофу" сам автор підручника історик і екс-заступник міністра освіти Павло Полянський, перші два блоки книги присвячені подіям 20-х років, Першої світової війни, подій сучасного світу в 2010-2016 роках і новому глобальному виклику — терористичній загрозі, а також трансформації Європейського союзу і Brexit.
Третій блок, ключовий, за словами Полянського, містить два розділи. Перший — це протести на Майдані, які автор у книзі називає Революцією гідності, і другий розділ – події на сході України, іменовані українсько-російською війною. У цьому розділі події доведені до серпня 2016 року. І так як конфлікт ще не завершився, то, за словами автора, книга умовно закінчується трикрапкою.
Навчальний посібник видано для учнів 10-11 класів і вчителів, наклад підручника відносно невеликий — 3 тисячі примірників. Він вже рекомендований Міністерством освіти та науки України до вивчення з червня 2016 року.
Фото: Новости Донбасса
Розповідаючи про події на сході, Павло Полянський вживає термін "війна", хоча в документах міжнародних організацій та Верховної Ради не фігурує більш строгого формулювання, ніж "агресія".
"Є російсько-українська війна за фактом. Є міжнародні правові документи, у тому числі й Організації об'єднаних націй, які констатують факт наявності агресії Російської Федерації проти України, окупації Криму і вторгнення в Донбас. Світова історія не знає жодного прикладу, коли десь відбувалася агресія і це автоматично не означало, що є війна. У посібнику я пишу, що ця війна вказується у нас як антитерористична операція", - розповідає Полянський.
Що стосується подій на Майдані, то тут автор запевняє, що він не вкладав в опис своє емоційне ставлення, а писав як історик, а не як безпосередній учасник подій.
"У мене там є різні точки зору на одну і ту ж подію. Я написав, що частина людей не підтримувала Майдан, у них було інше бачення, крім того, я також згадую Антимайдан", - розповідає історик.
"З приводу будь-яких подій в нормальному суспільстві ніколи немає стовідсоткового збігу поглядів, навіть про факт вторгнення німців були різні точки зору. А чи правильно думати, складаючи навчальний посібник, як до цього поставиться колабораціоніст, який з автоматом або гранатометом сидить в окопі на Донбасі з наміром вбити українського солдата? Мені як громадянину України його точка зору абсолютна неважлива", - додає Полянський.
Екс-міністра освіти України Сергія Квіта таке формулювання не бентежить. За його словами, ці події треба вивчати в школах, і говорити про те, що Росія напала на Україну.
"Мені як людині, яка працювала міністром освіти, як громадянину України, цілком очевидно, що ми перебуваємо в стані війни з Росією. Як наша держава зараз юридично трактує це — це вже інше питання", - розповів Квіт "Апострофу".
Що стосується Майдану, то тут екс-міністр згоден, що погляди на нього у суспільстві іноді можуть бути різними. Але, за словами Квіта, Майдан не ніс в собі зла ідеологічно. Він був підтриманий усім українським народом, це справді був наш спільний вибір.
"Майдан мав антипутінський, антиімперський характер, але він не мав антиросійського спрямування. Адже там були і росіяни, і поляки, і євреї, вірмени, і азербайджанці, і кримські татари - всі, хто завгодно. Тому якщо досі існує така категорія людей, яким забила голову путінська пропаганда, то це їхні проблеми, ми з ними намагаємося говорити, і в тому числі книга Павла Полянського, я впевнений, не несе в собі ніякого негативу, вона повідомляє правду про ті епохальні події. Нам слід давати більше правди, треба бути більш конкретними в відстоювання власних інтересів", - підкреслює Квіт.
На думку журналіста і документаліста Юрія Макарова, проблема в тому, що ніхто не читає офіційних промов.
"Офіційні виступи мають статус юридичного документа, у нас і прем'єр, і голова Верховної Ради, і президент неодноразово вимовляли вголос, що у нас йде війна з Росією, вони називали Росію агресором. Так якщо цього немає безпосередньо в якихось постановах або законах, то це не означає, що керівництво цього не усвідомлює. До них ряд інших претензій, але принаймні, не ця", - коментує Макаров.
Чи варто вивчати в школах
Головний редактор проекту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані впевнений в тому, що події на Майдані і військові дії на Донбасі необхідно включати в шкільну програму.
"Необхідно, щоб ці події були вказані в шкільному курсі історії, тому що це сталося. І, наприклад, напад Росії на Україну — це історична подія, і як би ми до цього не ставилися, це вже буде записано в анналах історії і буде вивчатися далі. Зі школярами, особливо з перших класів, потрібно вивчати ці події. Правда, тут вже залежить від таланту самого вчителя - чи готовий він шукати оригінальні форми, чи ні. Наприклад, я бачу, що в деяких школах запрошують учасників війни, які є випускниками цієї конкретної школи. І вони нормальною мовою розповідають, з ким воюють, за що. І це важливо для розуміння молодими громадянами, що відбувається, чому ми воюємо, чому жертви необхідні. Тому якщо така форма знайдена - це непогано. А якщо робити це без смаку, без людського акценту, як більшість історичних подій подається, я не впевнений, що це спрацює, - розповідає "Апострофу" Кіпіані.
У той же час не всі згодні з цим. Позафракційний народний депутат України Євген Мураєв вважає, що для включення таких подій в навчальні посібники має пройти час.
"Зазнають перегляду всі історичні події, і не тільки останніх двох років, переглядається історія Великої вітчизняної війни, історія нашого минулого. Будь-які події, які відбуваються зараз, вимагають однозначної переосмислення. І я думаю, що час розставить все на місця і всьому буде дана своя справедлива оцінка, і тільки тоді можна буде ці періоди життя включати в якісь підручники чи посібники. Історію завжди пишуть переможці, але оскільки ця влада вже йде, ці події теж будуть переглянуті", - розповідає Мураєв.
Втім, у самому міністерстві освіти "Апострофу" відповіли, що посібник не є обов'язковим. Це - рекомендована література, яку за бажанням купує вчитель.
"Це не є обов'язковою літературою, це посібник, який не поширюється по школах безкоштовно. Тільки якщо вчителі куплять і вирішать ним скористатися, цей посібник просто допоможе вчителю розібратися в деяких питаннях, які не висвітлені у підручниках, але є в програмі. Це просто авторське бачення, в ньому нічого не нав'язується", - пояснила заступник директора департаменту середньої та дошкільної освіти МОН Наталія Пєскова.
