В "Луганській народній республіці" вибухнув гучний скандал. Колишній ватажок ЛНР Валерій Болотов заявив про те, що під час активних бойових дій в 2014 році так званий батальйон "Зоря", яким тоді керував нВ "Луганській народній республіці" вибухнув гучний скандал. Колишній ватажок ЛНР Валерій Болотов заявив про те, що під час активних бойових дВ "Луганській народній республіці" вибухнув гучний скандал. Колишній ватажок ЛНР Валерій Болотов заявив про те, що під час активних бойових дій в 2014 році так званий батальйон "Зоря", яким тоді керував нинішній ватажок ЛНР Ігор Плотницький, обстрілював Луганськ з метою провокацій. Заява колишнього польового командира спровокувала запеклі суперечки в середовищі самих сепаратистів, частина яких звинуватила Болотова у брехні, тоді як інші підтвердили факти "дивних" обстрілів міст Донбасу. Ходять чутки навіть про розпочату кампанію з дискредитації Ігора Плотницького з тим, щоб розчистити дорогу для повернення в ЛНР самого Валерія Болотова. На думку експертів, подібні заяви Болотова можуть свідчити про те, що Москва розглядає його в якості заміни Плотницького, яким незадоволені. Втім, місцеві жителі поки не вірять у такий розвиток подій.
Найбільший відсоток диверсантів
Скандальну заяву про те, що бандформування "Зоря", творцем і командиром якого в 2014 році був нинішній ватажок ЛНР Ігор Плотницький, обстрілювало Луганськ, зробив один з лідерів луганських сепаратистів Валерій Болотов, який очолював незаконну "республіку" до середини серпня 2014 року. Це сталося минулого тижня в інтерв'ю російським ЗМІ. Болотов, зокрема, розповів, що під час бойових дій в районі Луганська влітку 2014 року бойовики "Зорі" не тільки відмовлялися виконувати накази "глави республіки", але і обстрілювали Луганськ.
"Було заслано багато людей, які повинні були здійснювати диверсії і розкладати дисципліну. А в "Зорі" виявився найбільший відсоток цих "диверсантів", – розповів Валерій Болотов.
Заява Болотова спровокувала справжній скандал у лавах прихильників сепаратистів. Деякі з них одразу ж намагалися звинуватити Плотницького, вкрай непопулярного серед населення ЛНР, у підкилимних іграх і провокації 2014 року (саме Плотницький змінив Болотова на верхівці ЛНР). На їхню думку, бойовики "Зорі" влітку того року умисно розхитували ситуацію на підконтрольній ЛНР території і підставляли Болотова перед місцевим населенням, котре вважало, що він не в змозі забезпечити безпеку міста.
Інші, навпаки, виступили на підтримку чинного ватажка ЛНР, зазначивши, що розмови про "самообстріли" - це не більше ніж плід фантазії самого Болотова, який тоді показав себе поганим керівником і тепер шукає крайніх, на кого можна було б звалити провину за власні прорахунки.
"Я був командиром розрахунку 120-мм мінометів в батальйоні "Зоря" і заявляю, що слова Болотова - відверта брехня. Я знаю всі місця, звідки ми стріляли, знаю установки прицілу, за яким ми стріляли. Всі наші цілі були за межами міста. Все навколо розташування батальйону було роздовбано обстрілом диверсантів-мінометників, у нас на території гинули люди, отримували поранення, плац не раз бував засипаний уламками, горіли будівлі складу боєприпасів на території. Практично щодня розташування "Зорі" обстрілювали. Це що ж, ми самі себе офігачували?" - відреагував на заяву Болотова на одному з сепаратистських форумів колишній бойовик "Зорі".
Як би там не було, факти обстрілів сепаратистами населених пунктів і навіть позицій одного дійсно були. Наприклад, 3 грудня колишній "секретар", "Ради безпеки ДНР" і командир бригади "Схід" Олександр Ходаковський на одному з підконтрольних йому інтернет-сайтів заявив, що в період активних бойових дій позиції "Сходу" з незрозумілих причин обстрілювала інше формування ДНР – "інтернаціональна бригада" "Пятнашка", в якій воювало багато вихідців з Абхазії та інших кавказьких республік. "Більше року тому я публічно говорив: "Чому "Пятнашка" стріляє "Сходу" в спину? Виходить, дали в напрямку противника, потім розвернулися, дали по позиціях "Сходу" і пішли", - заявив польовий командир, що зараз перебуває в опозиції до "влади" ДНР, поскаржившись, що не слід було терпіти, а відразу розібратися, що відбувається, щоб не вносити конфлікти в середовище бойовиків.
Втім, як показує практика, описані епізоди - лише мала частина того, що відбувалося тоді в містах Донбасу.
Ранковий обстріл
Один з найбільш резонансних обстрілів населених пунктів під час бойових дій в Луганській області стався рано вранці 28 серпня 2014 року в Алчевську. Тоді деякі райони міста накрила серія вибухів, в результаті яких одна людина загинула, 9 були поранені, постраждали житлові будинки та автомобілі.
У той же день місцева "влада" заявила, що місто постраждало від нальоту української авіації, яка завдала удару по житловим будинкам. Однак у деяких жителів ця історія вже тоді викликала питання. Очевидці помітили, що обстріл більше був схожий на удар з реактивних систем залпового вогню, при цьому не виключено, що обстріл проводився з території, контрольованої бойовиками.
"Коли за вікном пролунав гуркіт, я швидко зібрався і вибіг у двір. Шум, втім, досить швидко затих. Недалеко від будинку я побачив залишки якогось снаряда. Поки я оглядався що до чого, несподівано з'явилися бойовики, наскільки пам'ятаю, з тодішнього батальйону "Привид". Я запитав у них, що це тільки що було і чи чекати продовження. На це вони лише якось дивно на мене подивилися, а один сказав мені щось типу "не хвилюйся, більше вже нічого сьогодні не буде". Я тоді не подумав, що він мав на увазі, але тепер підозрюю, що у його слів був якийсь і прихований сенс", - розповів "Апострофу" мешканець Алчевська Дмитро К. Хто саме стріляв тоді по місту, до цих пір невідомо, але серед місцевих жителів багато хто впевнений, що до обстрілу міста цілком могли докласти руку і бойовики.
Не менш загадкова історія сталася і 3 і 4 липня 2014 року на півдні Луганської області. Тоді невідомі двічі обстріляли шахтарське селище, що входить у місто Свердловськ, до якого тоді підходили українські війська. Обстріл вівся з мінометів з терикону поруч з житловим сектором. В обстрілі місцева "влада" традиційно звинуватила українських "диверсантів" і "Правий сектор".
Щось подібне нерідко відбувалося і в Луганську в липні-серпні 2014 року. "Перша половина серпня 2014 року. У Луганську проблеми зі зв'язком, водою, світлом, газом. Місто регулярно обстрілюється з різних сторін. Хто, куди і в кого стріляє, незрозуміло. Повний хаос. Розрив снаряда чи міни може наздогнати несподівано, практично в будь-якому місці. В один із днів, коли було відносно тихо, я вирішив прогулятися по району. Коли я підійшов до зупинки, де зазвичай збиралися люди для обміну інформацією один з одним, показався автомобіль "Газель" з високими бортами. Автомобілів тоді по місту їздило мало, в основному транспортом користувалися бойовики, тому "Газель" відразу привернула увагу. Раптово пролунав хлопок і через кілька секунд в декількох десятках метрів за зупинкою стався вибух. "Газель" різко розвернулася і поїхала. Ніхто толком не зрозумів, що сталося. Тільки коли ми підійшли подивитися, що ж там вибухнуло і знайшли "хвостовик" від мінометної міни, відразу стало зрозуміло, що це стріляли по нам. Потім люди не раз розповідали історії, що в різних частинах міста бачили автомобілі з високими бортами і відкритим верхом, в яких були встановлені міномети. Невідомо, хто це був, але місцеве населення не завжди вірило в "українських диверсантів", припускаючи, що займатися такими речами могли і деякі угруповання бойовиків", - розповів автору житель Луганська Віталій К.
Як пробудити агресію
Відповідь на питання, хто і чому обстрілював міста Донбасу в 2014 – 2015 роках, і досі для багатьох жителів ЛНР є актуальним. Не виключено, що причини обстрілу необхідно шукати в байдужому ставленні основної маси населення Донбасу навесні-влітку 2014 року до дій бойовиків, які тоді були нечисленні.
17 травня 2014 року ватажок терористів Слов'янська, Ігор Гіркін (Стрєлков) заявив, що місцеве населення не хоче захищати регіон від "хунти". "Я повинен вас просити про те, про що за всіма мірками просити не потрібно. Вже більше місяця як ми у збройній боротьбі протистоїмо української армії. Ми здобули зброю. Зброя є. Але що ж ми бачимо? Що завгодно, тільки не натовп добровольців біля наших штабів", - заявив тоді Ігор Гіркін.
Наступного разу Гіркін повернувся до проблеми незацікавленості більшості місцевого населення у війні 9 липня 2014 року, коли бойовики вже відступили зі Слов'янська в Донецьк: "Без активної участі населення Донбасу в обороні нам вистояти буде складно. Нам потрібні люди, хоча б 8-10 тис. осіб. Нам потрібні всі, незалежно від військової спеціальності, навіть без спеціальності. За три місяці війни добровольців для багатомільйонного Донбасу як-то дуже мало".
Саме після таких заяв польових командирів бойовиків, як правило, і траплялися "дивні" обстріл, в першу чергу - населених пунктів, які до подібних подій не були втягнуті у бойові дії.
"У той час я працював у "ополченців" водієм. Вважаю, що обстріли міст мають три причини. По-перше, очевидно, що міста піддаються обстрілу з боку тих, хто хоче їх захопити. Коли яке-небудь місто хотіли взяти українці, в міські квартали "прилітає" від них. Коли місто хотіли взяти "ополченці", стріляли по містах вже вони. Це реальність. По-друге, і це було не раз, обстріли міст відбуваються з причини поганої координації різних підрозділів, поганої підготовки розвідників, артилеристів, коректувальників. Я пам'ятаю, що бували випадки, коли внаслідок помилок у коригуванні наша артилерія накривала, наприклад, житлові будинки замість блокпостів противника. Зрозуміло, що зізнаватися в цьому у нас не поспішали, вважаючи за краще звалити провину на українську сторону. По-третє, дійсно були історії, коли траплялися якісь незрозумілі обстріл. Наприклад, були ситуації, коли будь-який підрозділ міг стріляти туди, де супротивника не було взагалі. Навіщо це робилося? Я думаю, що причинами могли бути як спроби дискредитації "ополчення" в інтересах української влади з боку загонів, що толком не визначилися з цілями і завданнями війни , так і бажання підкинути дров у багаття, розсердити місцеве населення, налаштувати його проти України, оскільки дуже довго місцеве населення було досить інертним і робило вигляд, що все, що відбувається, його не стосується", - розповів "Апострофу" житель Луганська, безпосередній очевидець подій 2014 – 2015 років.
Боротьба за владу
У ЛНР заяву Валерія Болотова мала й інший ефект. Серед опозиційно налаштованих до Ігоря Плотницького прихильників "Новоросії" поповзли чутки, що колишній глава" ЛНР, який залишив "республіку" ще в 2014 році, може знову повернутися у крісло глави республіки" і саме з цією метою "розкручує" історію з обстрілом Луганська бойовиками "Зорі". "Мені зараз не буде складно під'їхати до кордону і сповістити всіх, що я "заходжу". Не хочу собі лестити, але підтримка буде. Але я і не думав ніколи зміщувати Плотницького силою, я хочу діяти в правовому полі. Моя головна мета, щоб все, розпочате нами, дійшло до логічного завершення. А тому сидіти, склавши ручки, я не збираюся", - заявив сам Валерій Болотов.
Втім, наскільки реальні його претензії на верховенство в ЛНР, навіть враховуючи катастрофічний стан справ у "республіці" чинному "голові" сказати поки складно. "Вважаю, що заяви Болотова пролунали не просто так. Не виключено, що в Адміністрації Президента РФ намагаються розіграти якийсь план, згідно з яким передбачається об'єднання ДНР і ЛНР в одне територіальне утворення. У жовтні ми розглянули матеріали допиту колишнього прем'єр-міністра ЛНР Геннадія Ципкалова по справі стосовно вересневої спробі перевороту. Після затримання Ципкалова, серед іншого, нас цікавило, хто фінансує Болотова. Ципкалов тоді розповів, що за колишнім «головою» ЛНР стоїть Адміністрація Президента РФ, назвав його позивний російського куратора і розповів, що Болотов є окремим їхнім проектом", - розповів "Апострофу" головний редактор сайту "Інформаційний опір" Юрій Карін. За його словами, у Москві можуть бути незадоволені станом справ в ЛНР, на утримання якої виділяються чималі кошти, хаосом в її економіці і процвітаючою там корупцією. У такій ситуації, за словами експерта, є ймовірність, що Ігорю Плотницькому шукають заміну, а самі "республіки" можуть бути об'єднані.
Співрозмовники "Апострофа" в самій ЛНР до ідеї повернення Валерія Болотова в "республіку" ставляться скептично. "До Плотницьуого дуже багато претензій, часто справедливих. Але варіант його заміни на Болотова виглядає дивно. Чим відомий Болотов? Тим, що він був у числі організаторів повстання у квітні 2014 року, потім проголосив ЛНР і став першим керівником «республіки». От і все. Більше ніяких досягнень у нього немає. При ньому був хаос, обстріл міст, розгул бандитизму, повна втрата управління. Хто що хотів, те й робив. Не дуже розумію, який саме у нього є авторитет для повернення в ЛНР", - розповів "Апострофу" житель Луганська, пов'язаний з "адміністративними структурами" ЛНР. Втім, він зазначив, що в будь-якому випадку, заміна Ігоря Плотницького кимось іншим – "складне завдання". "Не виключено, що може бути так, що крім Болотова, замінити Плотницького більше нікому. "Потрібно буде ставити на посаду "голови" ЛНР або когось з місцевих, або повертати тих, хто виїхав в Росію, типу того ж Болотова або колишнього голови "Народної ради" Олексія Карякіна, якого в ЛНР звинувачують у підготовці перевороту. Вибирати, загалом, нема з кого, у нас дуже коротка лава запасних", - додало джерело "Апострофа".
