Український уряд в терміновому порядку вирішив перевірити, як витрачаються кошти на відновлення інфраструктури Донбасу, які протягом всього 2016 року виділялися для постраждалих територій на сході. Для цього Кабмін сформував спеціальну міжвідомчу комісію, яка протягом січня буде проводити моніторинг відновлених об'єктів і з'ясовувати, чи не розікрали гроші чиновники на місцях. "Апостроф" спробував розібратися, на що конкретно йдуть мільярди гривень, які виділили для Донбасу.
Скільки і кому
До складу міжвідомчої комісії увійшли представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Мінрегіону, Мінфіну, Держказначейства і Держаудитслужби. Перший десант ревізорів з Києва на схід вирушив на цьому тижні. Його очолив сам міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш. До нього приєдналися перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко і нардеп від БПП Марія Іонова.
У 2016 році держава виділила на відновлення Донбасу 3,8 мільярда гривень. Ці гроші вдалося викроїти "за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не виконують свої повноваження", - пояснюють у прес-службі Міністерства з питань окупованих територій. Тобто це ті гроші, які залишалися на рахунках міськрад, наприклад, Макіївки, Донецька, Луганська.
Розподіл коштів у минулому році відбувався наступним чином: Луганська область отримала 1 мільярд 29 мільйонів гривень. Більша частина цих грошей — 915,6 мільйонів пішла на відновлення об'єктів обласного значення, у той же час міста отримали від 2 до 15 мільйонів гривень.
Донецькій області пощастило більше. Тут було виділено 2 мільярди 604 мільйони гривень. Найбільше грошей отримав Краматорськ — 613,9 мільйонів гривень. До речі, саме в Краматорську зараз знаходяться обласні органи влади. Ще 389,9 мільйонів дали Маріуполю і 340,9 мільйонів Бахмуту. Найменше в області отримали Жовтнева сільська громада — 6,5 мільйонів і Мар'їнський район — 13,5 мільйонів, адже саме Мар'їнка регулярно руйнується бойовиками з мінометів і важкої артилерії.
За словами представника Центру соціальної адаптації потерпілих під час проведення бойової операції Марини Пугачової, така політика розподілу коштів зовсім не випадкова.
"Принцип виділення досить спірний. Наприклад, є таке село — Гранітне. Вони не отримують достатньо коштів, а у них серйозні проблеми. Досі з району, а вони підпорядковуються Волновасі, так і не надійшло достатньої кількістості коштів для відновлення амбулаторія, школи. На всі запити влада відповідає: "Ви знаходитесь занадто близько до зони ведення бойових дій, раптом до вас знову прилетить, і це будуть даремно витрачені гроші". А взагалі-то там живе 3 тисячі осіб, а в школу до них ходять діти з кількох населених пунктів. Крім того, у селі навіть немає автобуса. Люди не можуть виїхати ні звідти, ні туди ніяким транспортом крім автомобіля. Щоб дістатися до Волновахи (близько 50 кілометрів, - "Апостроф"), їм доводиться платити 600 гривень, а до Маріуполя взагалі 800 гривень. У той же час є населені пункти, куди виділяються кошти постійним струмочком. Просто всі міста, які знаходяться ближче до начальства, щось і мають", - розповіла "Апострофу" Марина Пугачова.
"Вудка" замість "хвоста"
Крім того, гроші, які виділяє держава, йдуть тільки на відновлення інфраструктурних та комунальних об'єктів: доріг, мостів, лікарень, шкіл. Місцеві жителі, чиї будинки постраждали в результаті обстрілу, змушені відбудовувати своє житло або за власний рахунок, або за кошти волонтерів та гуманітарних організацій. У Міністерстві тимчасово окупованих територій відзначають, що їх роль у відновленні зруйнованих будинків жителів Донбасу зводиться до посередництва між гуманітарними організаціями та одержувачами коштів. "Міністерство виступає тут як посередник для підписання договорів і розподіляє пріоритети. На жаль, дуже багато питання зараз вирішуються за рахунок додаткових коштів донорських організацій", - пояснили "Апострофу" у прес-службі відомства.
"До мене в будинок прилетіло в середині грудня, - розповідає житель Красногорівки Роман. - Діра в даху хороша така вийшла приблизно 2 на 2 метри. Пощастило, що не розірвався снаряд, інакше, думаю, від будинку взагалі нічого б не залишилося, та й від мене теж. Зима, на вулиці мінус, а у мене дірка в даху — шикарно. До місцевої влади нікуди не звертався, так як слабо вірив, що взагалі допоможуть. Сусіди з вулиці раніше зверталися, коли по ним попадання було, так їм рулон поліетилену виділили, щоб закрити вікна і все. І чого до них іти? Зима на вулиці, мені дах потрібно робити. А я так подумав, що мене своїми папірцями вони по шию завалять, поки я отримаю їх нещасний шматок шиферу. Чув, що військові допомагають щось підлатати, але це самотнім бабусям в основному, чого мені до них звертатися? Я ж не бабулька. Тому перекривав своїми силами і з допомогою сусіда. Що було у нього і у мене: дошки старі, заначка черепиці - все в хід пішло. Нормально вийшло, головне - тепло. У нас зараз все на цьому тримається – на взаємовиручці. Якби не допомога один одного, все б ми вже здохли на цій лінії розмежування".
Випадки, коли місцевим жителям все ж перепадала допомога від держави для відновлення будинків, — поодинокі. "Були виділені гроші людям, чиї будинки постраждали від обстрілу в Маріуполі в мікрорайоні Східний, та й то там залишаються питання. Також були виділені кошти на відновлення будинків Талаковки. Та й то гроші були виділені міською владою, а не якоюсь доброю ініціативою. Але це разові акції", - скаржиться Марина Пугачова.
У той же час волонтер зазначає, що весь сенс відновлення регіону, охопленого війною, не в тому, щоб точково надавати допомогу окремим людям, а комплексно підійти до вирішення проблеми.
"Гроші не так навіть потрібно кидати на відновлення будинків, люди з цим і самі можуть розібратися, їм потрібна допомога на відновлення, наприклад, тих же фермерських господарств. Відновлення Донбасу - це відновлення засобів для існування людей. У Гранітному люди працювали на гранітному кар'єрі, були попадання, і він закрився. Після цього все село жило тим, що вони займалися фермерством. Там господарства були по 300-400 свиней. Один приліт — все це у фарш. Зараз там отримують гроші тільки бюджетники і пенсіонери. Усе. Людям потрібно дати не шматочки хвостиків від рибки, допоможіть краще створити вудку - і люди самі собі відновлять вікна, дахи і все інше", - підкреслила Пугачова.
Мотиви
Скільки буде виділено грошей на відбудову Донбасу в цьому році, сказати важко. Цифри озвучуються різні: міжнародні організації говорять про 3 мільярди доларів для повного відновлення регіону, віце-прем'єр Геннадій Зубко про 15 мільярдів, а голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський і зовсім про 20 мільярдів. У прес-службі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій нам пояснили, що саме для того, щоб оцінити цільове використання коштів і визначитися з бюджетом на цей напрямок у 2017 році, на схід і вирушила ревізія.
Утім, деякі експерти впевнені, що реальні мотиви перевірки можуть бути зовсім іншими, а програму з відновлення інфраструктури регіону взагалі можуть закрити. Про це "Апострофу" сказав політолог Руслан Бортник.
"Зараз мова йде про те, що суми на відбудову Донбасу будуть збільшуватися, можливо, і міжнародна допомога також (в кінці грудня Європейський інвестиційний банк виділив 200 мільйонів євро, - "Апостроф"), тому різні групи впливу борються за право контролювати ці кошти, тому перевірка цілком може бути елементом такої боротьби. Нарешті, якщо будуть знайдені якісь великі махінації, то сама ідея відновлення Донбасу буде дискредитована. Таким чином, цю програму просто закриють. Тому на Донбас і виїхали "важковаговики", які додадуть цього процесу ваги, адже потрібно обґрунтувати закриття програми, у тому числі і західним партнерам в рамках діалогу в Мінську. А потім ці гроші можна використовувати в іншому місці. Насправді, все може закінчитися як проект "Стіна": були виділені гроші, потім пішли звинувачення у фінансових порушеннях і далі проект не фінансується за фактом, хоча офіційно і не закритий", - резюмував експерт.
