Росія вимагає від Європейського Союзу повернути кошти, заморожені ним після початку російського вторгнення в Україну. Саме в Європі знаходиться більша частина заморожених активів РФ, зокрема у депозитарії Euroclear. Ці активи ЄС використовує як базу для фінансування кредиту для нашої країни на €90 млрд, який розрахований на 2026–2027 роки.
"Апостроф" з'ясовував, з чим пов'язана нинішня юридична активність Росії, чи має РФ важелі тиску на Євросоюз у питанні про заморожені активи, і чи може ЄС переглянути своє рішення щодо надання нашій країні багатомільярдного кредиту.
Арбітражний суд Москви зобов'язав депозитарій Euroclear, що знаходиться в Бельгії, виплатити російському Центробанку 18,17 трлн рублів (близько €200 млрд) як компенсацію за свої заморожені активи.
Депозитарій уже повідомив, що не має наміру виконувати це судове рішення.
"Такі позови не визнаються законодавством ЄС, і Euroclear не визнає юрисдикцію цього суду", – йдеться у заяві, розміщеній на сайті депозитарію.
При цьому Euroclear має намір оскаржити вердикт російського суду.
Слід зазначити, що наприкінці лютого Центробанк РФ подавав позов до Європейського суду в Люксембурзі, в якому оскаржив безстрокове блокування своїх активів у Euroclear.
У той самий суд, але вже 22 травня, ЦБ РФ направив заяву про оскарження регламенту ЄС, який дозволяє за рахунок суверенних російських активів надавати підтримку Україні в 2026–2027 роках.
Що це було?
Незабаром після початку російського вторгнення в Україну російські активи, які на той час зберігалися у країнах Заходу, були заморожені. Найбільше суверенних активів РФ знаходиться в депозитарії Euroclear - близько €190 млрд із загальної суми €260 млрд.
Європейський Союз регулярно продовжував заморожування активів, а в грудні 2025 року зробив його безстроковим. Саме це рішення оскаржує російський центробанк в одному зі своїх позовів до Європейського суду.
Щодо іншого позову, то він стосується рішення ЄС щодо виділення нашій країні кредиту у розмірі €90 млрд протягом 2026–2027 років. Це та позика, надання якої блокувала Угорщина, коли її уряд очолював Віктор Орбан, і чиє вето було знято після того, як новим прем'єр-міністром став Петер Мадьяр.
З чим пов'язана така активна юридична активність країни-агресорки? У чому сенс подання позовів до російських судів, якщо їхні рішення не визнаються в Європейському Союзі – у РФ не могли цього не знати із самого початку?
"З тим, щоб показати своєму народу, що вони борються на всіх фронтах, у тому числі на юридичному", – сказав у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман.
У свою чергу, економічний експерт Руслан Чорний вважає, що цей інфопривід адресований не внутрішній російській аудиторії, а зовнішній – європейській.
"Ніякий московський, або нижегородський, або ще якийсь суд Європі не указ. А тому це політичне рішення – політично тиснути на Європу, – пояснив Чорний у розмові з виданням. – 300 років Росія це намагається робити, ніколи у неї це не виходило, але вони все одно продовжують".
При цьому Reuters у своїй публікації із цього приводу не виключив, що таким чином Росія може спробувати домогтися арешту активів Euroclear у "дружніх" для себе юрисдикціях, наприклад, у Китаї, Казахстані чи ОАЕ.
Юридичні тонкощі
Чи можуть російські позови якось вплинути на надання нам європейської фінансової допомоги під заморожені активи РФ?
"Ніяк не можуть, – переконаний Олег Гетман. – Євросоюз і далі діятиме відповідно до своїх планів, виділить нам €90 млрд на цей і наступний рік, і далі триматиме заморожені (російські активи)".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, ті позови, які подані до європейських судових інстанцій, будуть належним чином розглянуті.
"Вони розглядатимуться рік, два роки, три. Як на мене, перспектив у цих позовів немає. Буде прийнято якесь рішення, подаватимуться апеляції (з боку РФ), потім буде ще якесь рішення", – зазначив експерт.
При цьому не можна сказати, що європейці зовсім байдужі до позовної активності Росії. Зокрема, Бельгія, в якій знаходиться Euroclear, виступала проти передачі Україні росактивів і вимагала від ЄС юридичних гарантій для депозитарію якраз на випадок подання РФ судових позовів.
Євросоюз спочатку вирішив передати нам не самі активи, а доходи від них, які нараховуються у вигляді відсотків. У рамках програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) – спільної ініціативи країн G7 та ЄС, Україні було надано кредит на $50 млрд, джерелом погашення якого є доходи від росактивів.
"Минулого та позаминулого року ми отримали авансом усі відсотки від цих активів, – розповідає Олег Гетман. – Це безповоротна допомога, і вона гаситиметься за рахунок відсотків".
При цьому, за його словами, кредит на €90 млрд виділяється нам уже не під відсотки, а під самі активи.
Однак тут є один нюанс — начебто не принциповий, але дуже важливий з юридичної точки зору.
Спочатку планувалося передати всі заморожені кошти Україні, чого ми, власне, завжди домагалися. Але це означало б конфіскацію суверенних активів, що могло б створити ризики для ЄС, з одного боку, у вигляді позовів РФ, з іншого, - у тому сенсі, що Європа перестала б розглядатися як надійне місце зберігання подібних коштів (у світі достатньо автократів та узурпаторів, які вважають Захід "тихою гаванню" для активів, до яких у них є доступ).
Тому Євросоюз пішов дещо іншим шляхом. Формально Україні російські заморожені активи не передаються, але наша країна повинна буде повертати кошти кредиту лише в тому випадку, якщо Росія виплатить нам репарації за завдану війною шкоду. При цьому сам ЄС залишає за собою право використовувати росактиви для погашення позики, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій.
Все складно
За ідеєю, розроблена Євросоюзом модель не дає приводу для занепокоєння.
"Європейці всі провели відповідно до процедур, внесли відповідні зміни до законодавства і все зробили досить грамотно", – каже Олег Гетман.
Руслан Чорний не такий оптимістичний.
"Я думаю, що з питанням щодо регламенту (який дозволяє ЄС надати Україні кредит на €90 млрд - "Апостроф") у Росії є шанс, на жаль, – каже експерт. – Як там все прописано, незрозуміло. Я думаю, що там є проблеми. І вони (росіяни) цим маніпулюватимуть до останнього".
До речі, це не єдиний важіль тиску РФ на країни Заходу та Європи, зокрема.
"Вони не випускають певні європейські, американські активи, не дають можливости вивести кошти, продати активи, – розповідає Олег Гетман. – Там активів на понад $100 млрд. І вони шантажують Захід – якщо ви заберете наші 200 млрд, ми націоналізуємо ваші підприємства, які ще залишилися в Росії".
