В Україні 8 лютого стартувала інформаційна кампанія щодо розвінчання міфів про Українську повстанську армію (УПА). Інформкампанія вже отримала назву "Відповідь нескореного народу", а її ініціатором став Інститут національної пам'яті. Навіщо в уряді (а адже саме постановою Кабміну засновано Інститут нацпам'яті), вирішили масштабно підняти одну з тих гострих тем, яка перманентно викликає хвилювання в суспільстві, розбирався "Апостроф".
Виставки та фестивалі
За словами екс-міністра освіти Сергія Квіта, проведення всеукраїнської кампанії "Відповідь нескореного народу" необхідне для того, щоб донести самим українцям правду про діяльність УПА. "Певна необізнаність дійсно є. Одна справа це Київ чи Західна Україна, а інша справа це наші регіони, де завжди домінувала радянська пропаганда", - пояснив "Апострофу" Квіт.
Відповідно, друге завдання кампанії – розвінчати старі радянські і нові російські міфи про повстанську армію. Дійсно, прокремлівські інформагентства і телеканали висвітлюють всі заходи та ювілеї, пов'язані з УПА, навіть активніше, ніж українські ЗМІ. Це й не дивно, адже таким чином професійні пропагандисти намагаються вишукати історичні корені українського "фашизму". Заголовки вибираються відповідні: "Ніж за спиною: як бійці УПА і ОУН "плачуть" за вбитим у Бабиному Яру" (телеканал "Зірка") або "Геноцид "славу Україні" (телеканал "Росія-1").
"Така кампанія просто позбавить російську пропаганду аргументів у дискусії про УПА, адже розмови щодо місця УПА в нашій історії тривають досі, і не стільки між істориками, скільки в суспільному і політичному середовищі, - каже директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. – Це означає, що існує необхідність поширення інформації про цю структуру, про її боротьбу в роки Другої світової війни і після Другої світової".
Інформкампанія розділиться на два етапи. На першому етапі буде поширена інформація про боротьбу УПА з фашистською Німеччиною. Для цього в Інституті нацпам'яті до 8 травня презентують виставку, на якій історія про діяльність УПА буде подана в контексті європейських антинацистських рухів Польщі, Франції, Югославії. "Це потрібно не тільки для того, щоб заповнити білі плями нашої історії, а для спростування одного з ключових міфів радянської пропаганди: про колабораціонізм УПА", - пояснив В'ятрович.
На другому етапі в Інституті розкажуть про опір УПА комуністичному режиму і відкриють ще одну виставку, присвячену боротьбі з радянською владою воїнів УПА і народів Балтії та Східної Європи. Крім того, протягом всього 2017 року будуть видаватися науково-популярні публікації про повстанців, пройде міжнародна конференція і навіть відбудеться всеукраїнський кінофестиваль.
Поміняють закони
Але лише історичними івентами справа не обмежиться. У Інституті нацпам'яті сподіваються внести зміни і до законів України. Так, Володимир В'ятрович пропонує переписати закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" та внести до парламенту новий законопроект.
"Завдання законопроекту позбавити українських повстанців клейма злочинців, яке на юридичному рівні є на більшості з них. Справа в тому, що в Україні досі діє закон про реабілітацію жертв політичних репресій, який був ухвалений ще в радянські часи, у квітні 1991 року, і, згідно з цим законом, люди, які відверто зі зброєю в руках боролися проти радянської влади, а мова йде про повстанців 20-х, 40-х і 50-х років, до цих пір залишаються не реабілітованими", - зазначив В'ятрович.
Дійсно, в законі записано, що реабілітованими вважаються українці, які були засуджені за антирадянську пропаганду і агітацію, розповсюдження неправдивих відомостей, які порочать радянський державний лад, за порушення законів про відокремлення церкви від держави, і ті, кого з політичних мотивів насильно помістили до медустанов. Ті українці, які "організовували збройні формування" (а діяльність УПА цілком підпадає під це формулювання), не вважаються реабілітованими. У той же час в Україні діє інший закон №314-VIII, згідно з яким воїни УПА прирівнюються до борців за незалежність України. Ось і виходить, що борці за незалежність в Україні не реабілітовані.
Але якщо уряд візьме курс на відновлення "історичної справедливості", і парламент ухвалить нову редакцію закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій", незрозуміло, яка державна політика стосовно тих українців, хто в часи СРСР боровся проти УПА в складі, наприклад, винищувальних батальйонів. Зараз ці люди прирівнюються до учасників бойових дій і користуються всіма пільгами і пенсійними надбавками, які призначені їм за законом. Логічно, що якщо в країні йде декомунізація, реабілітуються воїни УПА, то ставлення до тих, хто активно співпрацював з радянською владою, треба було б переглянути.
"У цьому питанні ми могли б запозичити досвід Польщі, де йдуть процеси щодо скасування спеціальних пенсій для тих людей, хто працював на комуністичний тоталітарний режим", - запевняє В'ятрович.
Якщо це буде зроблено, нескладно уявити, який грандіозний скандал розгориться у суспільстві і як успішно їм зможуть скористатися в Кремлі, щоб зайвий раз розповісти про "хунту", яка позбавляє пенсій ветеранів. Та й українські політики ні за що не упустять можливість, щоб заробити на скандалі політичні дивіденди.
Навіщо це роблять
Очевидно, що тема УПА – ще один фактор, що розколює українське суспільство. Якби це було не так, то ніяких інформаційних кампаній проводити було б непотрібно. "Зараз необхідно суспільство зшивати, а не намагатися нав'язати Україні регіональну концепцію і перетворити країну у велику Галичину. Ця концепція викликає відторгнення у значної частини українців, особливо на Сході", - підтверджує "Апострофу" політолог та історик Кость Бондаренко.
У такому разі навіщо зайвий раз дратувати суспільство? Експерти, опитані "Апострофом", вважають, що необхідність інформкампанії виникла на тлі різких заяв польських політиків. Так, президент Польщі Анджей Дуда в одному зі своїх останніх інтерв'ю на початку лютого заявив, що прославлення УПА – це прославлення вбивць. Дуда зізнався, що просив Порошенка змінити закон, згідно з яким ОУН і УПА є борцями за українську незалежність. "Ці питання значною мірою впливають на польсько-українські відносини. Вони не будуть хорошими, поки ці справи не будуть вирішені", - підкреслив Дуда.
Ще більш різко висловився лідер правлячої польської партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський. "Ми не можемо погодитися з тим, що протягом останніх років Україна побудувала культ особистості навколо людини, яка здійснювала геноцид щодо польського народу. І хоч німців було складно перевершити, вони зробили це. Я чітко сказав президенту Порошенку, що з Бандерою вони в Європу не увійдуть. Для мене це ясно тому, що ми проявили терпіння, але є і межа", - сказав політик.
За словами політолога Євгена Магди, інформкампанія щодо УПА є елементом дипломатичної гри, який міг би збалансувати україно-польські відносини.
"Тільки В'ятрович – не дипломат. Очевидно, що реакція В'ятровича пов'язана з останніми заявами польського керівництва: Анджея Дуди та Ярослава Качинського, у яких нас намагаються переконати, що Україна не потрапить до Європи з Бандерою. Тому В'ятрович, як людина, що просуває історичні знання про УПА, робить відповідні рухи. Тільки я не пригадую, щоб Інститут національної пам'яті міг бути суб'єктом подання законопроектів. Доведеться в цьому питанні працювати з президентом, Кабміном або депутатським корпусом. Але проблема в тому, що значна частина українських історичних документів знаходиться за кордоном, тому ми, на жаль, постійно будемо заручниками тієї ситуації, коли різні історичні події будуть оцінювати саме з-за кордону", - розповів "Апострофу" Магда.
Але Сергій Квіт зазначає, що реверанси перед Польщею тут ні до чого. "Українська держава воює за незалежність і захищає не тільки свої кордони, але і межі західного світу. Україна – самодостатня держава, яка має свій незалежний погляд на свою власну історію, і нам не потрібно звертати уваги на якісь політичні кампанії, де б вони не відбувалися. Якщо ми хочемо мати майбутнє, то нам потрібно мобілізувати всі сили, щоб побудувати ефективну державу і захистити її, а це неможливо буде зробити, якщо ми будемо робити якісь махінації на догоду кому-небудь", - підкреслив екс-міністр освіти.
