Під кінець пленарного тижня депутати прийняли закон про створення "Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних". Законодавча ідея перевести всю інформацію про військовозобов'язаних з паперового в електронний вигляд з'явилася ще в жовтні 2015 року. З тих пір закон зазнав безліч правок і в підсумку після трьох читань був прийнятий в парламенті. Яких змін варто очікувати українцям, розбирався "Апостроф".
Що прийняли
Електронний реєстр буде створено для більш ефективного військового обліку українців. До нього потрапить інформація про військовозобов'язаних призовників, приписаних до військкоматів по всій країні і чоловіків, які відслужили строкову службу в армії і пішли в запас. Це дозволить Генштабу планувати чергові хвилі мобілізації (якщо такі будуть), призов і прийняття на службу за контрактом. Крім того, реєстр допоможе точніше призначати пенсію відставним військовим і членам сімей загиблих військовослужбовців.
Дані, які виявляться в реєстрі, це персональна і службова інформація про військовозобов'язаних і призовників, при цьому їхня згода на внесення таких даних до реєстру не потрібна. Але якщо під службовими даними закон розуміє внесення до реєстру інформації про службу в армії і позначку про військову-облікову спеціальність, то що таке "персональні дані" в законі прописано досить розмито. Виходячи з тексту закону це "відомості про фізичну особу, за якими вона може бути конкретно ідентифікована".
Створити єдиний держреєстр військовозобов'язаних планують до 2020 року. Ця норма записана в стратегічному оборонному бюлетені України. Точну дату не називають — секретна інформація. Для початку роботи Міноборони, яке виступає власником реєстру, має буде ще вибрати розробника програмного забезпечення. Але хто конкретно може бути розробником і яким вимогам він повинен відповідати в законі не повідомляється.
Захист даних
Головний аргумент противників закону — можлива вразливість даних в реєстрі. "Будь-який реєстр — це перспективи витоку інформації, — каже "Апострофу" президент Всеукраїнської асоціації операторів ринку безпеки Сергій Шабовта. — Подібний реєстр не виняток він може стати інструментом шантажу і переслідування людини. Дивним чином закон підміняє основи мобілізаційної роботи системи військкоматів, які завжди носять секретний характер в будь-якій державі".
З Шабовтою погоджується і експерт в сфері інформаційно-психологічної безпеки Сергій Нестеренко. "Накопичення в одному місці такої величезної кількості даних це грубе порушення принципів безпеки. Зламували і ресурси ФБР, Пентагону, де найкраща система захисту. Тому одним із принципів безпеки є розосередження даних у різних джерелах. Я не знаю країни, де ще таке є. В тій ж Естонії, яка неодноразово піддавалася кібератакам з Росії, всі дані зберігаються в окремих базах, а не в одному місці", — пояснив "Апострофу" Нестеренко.
Крім того, експертів бентежить той факт, що доступ до баз даних реєстру за законом матимуть воєнкоми обласного, міського та районного рівнів. "Для того, щоб мати доступ, це повинні бути фахівці дуже високої кваліфікації, які не просто розбираються в IT, а й розуміють загальні принципи безпеки та ризики", — додає Нестеренко.
Цікаво, що в законопроекті, який подавався до першого читання, депутати пропонували зобов'язати призовників подавати до військкоматів найширший список персональних даних. Так, передбачалося, що призовник крім стандартних біографічних даних повинен розповісти про місце роботи, свої посади, повідомити номер облікової картки платника податків, надати відомості про дату виїзду за кордон і повернення на територію України і навіть біометричне фото. З остаточного тексту закону під тиском громадськості і правозахисників ці подробиці прибрали, обмежившись розпливчастим терміном "конкретна ідентифікація". Але під "конкретну ідентифікацію", в принципі, можна вимагати від військовозобов'язаного дані, про що завгодно. Відповідно, якщо інформація з реєстру потрапить не в ті руки, для людини це загрожує серйозними наслідками. "Це може бути крадіжка особистості, махінації з банківським сектором, коли за допомогою вкраденої інформації можна буде завести рахунки, взяти кредити, переоформити нерухомість", — резюмував Нестеренко.
У авторів закону інше бачення ситуації. "У кожної компанії варто клієнт-банк і через інтернет проводяться платежі на величезні суми і нікого не хвилює захищеність даних. На електронних реєстрах у нас знаходиться вся нерухомість України і нікого це теж не хвилює. А коли потрібно перенести паперову картотеку з 1,5 тисячі військкоматів в електронний реєстр, щоб Генштаб міг розуміти, який у нього є мобілізаційний резерв, то чомусь це викликає широкий резонанс. Хоча очевидно, що це необхідно робити для забезпечення обороноздатності країни", — пояснив "Апострофу" один з авторів закону нардеп Іван Винник.
Але експерти відзначають, що запуск єдиного реєстру якраз може зіграти злий жарт з обороноздатністю України. "Ворожі спецслужби можуть переписати ці дані, підробити, заплутати. Наприклад, хакери ворожої спецслужби можуть перемішати або просто знищити всі дані і таким чином зірвати мобілізацію", — говорить Нестеренко.
А ось аргументи щодо безпеки реєстру нерухомості Мін'юсту теж здаються експертам непереконливими. "Подивіться, що у нас сьогодні відбувається з реєстром нерухомості, про який Мін'юст мамою клявся, що це буде неприступний бастіон, а сьогодні Україна накрила хвиля шахрайства з нерухомістю", — додає Сергій Шабовта.
До речі, як саме буде наповнюватися реєстр даними теж під питанням. У законі сказано, що інформацію отримають від Центрвиборчкому. ЦВК повинен буде надати Міноборони відомості про всіх громадян України у віці від 18 до 60 років. Після Міноборони проаналізує, хто військовозобов'язаний, а хто — ні і знищить дані про "зайвих" громадян, які не потрібні армії. Але справа в тому, що згідно закону "Про державний реєстр виборців", визначені випадки, коли ЦВК може передавати таку інформацію іншим органам влади і створення реєстру військовозобов'язаних серед них немає. Ці дані можна буде отримати від Центрвиборчкому тільки за рішенням судів.
Повз реєстр
Експерти запевняють, що не дивлячись на новий закон, завжди знайдуться "умільці", які придумають як не потрапити до реєстру і ухилитися від служби в армії. Наприклад, повідомити неправдиві дані або не з'являтися за місцкм реєстрації. Крім того, ніхто не відміняв домовленостей з воєнкомами і медкомісію. "У нас в країні кульгає верховенство права і не працюють закони. Наприклад, штраф за перебування за кермом в нетверезому стани можна поставити і 100 тисяч і мільйон гривень, але його все одно ніхто не заплатить, адже завжди можна домовитися з поліцейськими", — зазначає військовий експерт Олег Жданов.
"Ті, хто уникає військової служби: діти високих чиновників, людей у владі, вони і далі будуть легко обходити будь-які реєстри", — додає Шабовта.
Щоб в електронному реєстрі військовозобов'язаних був реальний сенс, на думку експертів необхідно зробити дві речі. По-перше, створити діючу систему електронного уряду, адже якщо одні дані про людину оцифрують, а інші так і залишатимуться на папірцях, ніякого конекту вийде. Іншими словами, будь-яка взаємодія військовозобов'язаного з органами влади, роботодавцями, має залишати електронний слід, по якому легко можна буде відстежити того, хто ухиляється. А, по-друге, необхідно змінити державний підхід до залучення чоловіків на службу в ЗСУ. "Це проблема, яка існує у всіх країнах світу. Завжди знаходиться відсоток людей, які хочуть ухилитися від армії. Але, наприклад, в Ізраїлі, така державна політика, що якщо ти не відслужив в армії, то ти не людина. І це стосується як чоловіків, так і жінок і там черга стоїть щоб піти в ЦАХАЛ і послужити 18 місяців. Все залежить від держави, як держава себе поставить, як вона буде проводити цю політику в життя, так відреагує і суспільство", — резюмував Олег Жданов.
