"Лідер Київського патріархату Філарет попросив патріарха Кирила про прощення". Такі гучні заголовки з'явилися у російських ЗМІ минулого тижня і викликали хвилю здивування у всьому українському релігійному співтоваристві. "УПЦ КП хоче повернутися в Московський патріархат?", "Філарет визнав розкол?" – дивувалися користувачі соцмереж. Але, як виявилося, з покаянням до Кирила Філарет не звертався, хоча слова "прошу вибачення" все ж лунали від імені патріарха УПЦ КП. За що ж Філарет "попросив вибачення" і як це вплине на діалог між церквами, розбирався "Апостроф".
У Москві з 29 листопада до 2 грудня пройшов Архієрейський собор РПЦ, на який з'їхалися представники всіх єпархій церкви. На соборі було зачитано лист патріарха Філарета, адресований предстоятелю РПЦ Кирилу, у якому були прописані скандальні слова. "І я, як ваш побратим і співслужитель, прошу вибачення у всьому, чим згрішив словом, справою і всіма моїми почуттями", - значилося в тексті листа.
Теза "Філарет попросив вибачення в Кирила" миттєво закріпилася в заголовках ЗМІ. При цьому повний текст листа був опублікований пізніше. Ситуація загострилася настільки, що наступного ж дня після скандальних новин Філарет скликав прес-конференцію, на якій пояснив, що мав на увазі, і розповів...
Навіщо було писати лист Кирилу?
Виявляється, за словами патріарха УПЦ КП, Москва просто обдурила Київ.
"Як взагалі вийшло так, що я звернувся до московського патріарха і єпископату? Звідки пішла ця ініціатива? Ця ініціатива пішла від Московської патріархії, але не прямо з Москви в Київ, а через Нью-Йорк, через митрополита Іларіона з РПЦЗ (Російської православної церкви за кордоном, - "Апостроф"), - заявив Філарет. – У результаті переговорів з митрополитом Іларіоном мною була організована делегація для перших контактів в Москві з головою відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополитом Іларіоном (Алфєєвим). В ході зустрічі було піднято питання про примирення. Слово "примирення" звучало з боку Московського патріархату. Вони хотіли досягти примирення з церквою. Але для того, щоб знайти це примирення, Москві потрібно зняти накладені в 1997 році покарання на мене, тобто анафему. Для цього потрібно, щоб Архієрейський собор, який наклав покарання, його ж і зняв. Була досягнута домовленість, що це питання буде вирішено на соборі. Але щоб розглянути це питання на соборі, митрополит Іларіон (Алфєєв) попросив, щоб я написав звернення до патріарха і єпископату. Йшлося про примирення і майбутню автокефалію української церкви. Але Собор, скориставшись моїм зверненням, направив його не на примирення, а на те, що нібито ми хочемо повернутися в Московський патріархат. Ніякого покаяння в тому, що я вибрав шлях автокефалії Української православної церкви, не було, немає і не буде ніколи".
Свої "покаянні" слова патріарх Філарет пояснив нормами церковної дипломатії.
"На кожній літургії архієрей, патріарх, священик, який приступає до святого причастя, просить вибачення у своїх гріхах, тому це формулювання я застосував і стосовно архієреїв Московського патріархату. Але це не означає, що я визнаю свою провину в тому, що українська церква повинна стати автокефальною", - підкреслив Філарет.
Прес-конференція Філарета
Втім, сам глава відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату Іларіон (Алфєєв) заявив, що ініціатива про переговори надійшла якраз-таки з Києва.
"Це не була наша ініціатива, всупереч заявам, які зараз робляться в Києві, це була ініціатива представників самого автора листа", - зазначив російський митрополит.
Але Філарет точно мав домовленість з РПЦ. У цьому "Апостроф" запевнив заступник голови парламентського комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський ("Народний фронт").
"Філарет мав домовленість з російською церквою, що він зробить перший крок і попросить у них вибачення, пробачить їх (і це нормальна християнська формула: "Прощаю вас і прошу пробачити мене") і після запропонує їм євхаристійне спілкування, а всі суперечності, які у них були, вони залишать у минулому, - каже Єленський. – Але в Москві вчинили так, як вони чинять завжди: вони захотіли зробити щось на зразок судилища. І, звичайно, Філарет на це не піде. У Москві хотіли би, щоби Київський патріархат повернувся в Московський патріархат через покаяння, і використовувати це згодом як потужний пропагандистський інструмент, але в Україні на це не підуть".
Але слабко віриться, що патріарх УПЦ КП міг виявитися настільки наївним, щоб після 25 років чвар з РПЦ раптом повірити в можливість діалогу з Московським патріархатом про автокефалію, тим більше в період військового конфлікту з РФ.
Чи дійсно обдурили Філарета?
За словами релігієзнавця Людмили Филипович, патріарх Філарет навмисно міг йти на ризик.
"Адже це ненормально, що УПЦ КП не має євхаристійного служіння і єдності з усіма православними церквами. Люди, які належать до цієї церкви, вже думали про різні варіанти, як подолати неприйняття і невходження у вселенське православ'я, - каже "Апострофу" експерт. – Проблема в тому, що умови виставляє Константинопольський патріарх, церква-мати, яка мала б надати автокефалію УПЦ КП і тим самим відкрити дорогу до очікуваного євхаристійного єднання. Це було б фактично визнанням канонічності церкви. Через це люди можуть йти на крайні методи. І той лист, який написав Філарет, це був лист особистої покірності, можливо, якась відмова від принципових положень, тому що треба розуміти, що за такий лист віруючі цієї церкви і єпископат навряд чи полюбили більше свого патріарха".
Повний текст листа Філарета, що було адресоване московському патріарху Кирилу
Крім того, в самій УПЦ МП натякають, що в оточенні Філарета є архієреї, які не завжди поділяють точку зору свого патріарха.
"На тих, хто був ініціатором спроб вирішення церковного розбрату у самому Київському патріархаті, зараз чиниться сильний тиск. Є певні сили, яким вигідна конфронтація, продовження ворожнечі, розділення української церкви", - пояснив "Апострофу" голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря).
Офіційно в УПЦ КП внутрішній розкол, звичайно, заперечують, наполягаючи на внутрішній єдності церкви.
Але як би реально не йшли справи з листом, залишається головне питання:
Чи можливий діалог між РПЦ і УПЦ КП?
Теоретично він можливий, адже в ході роботи Собору була створена спеціальна комісія, до якої увійшли представники РПЦ і УПЦ МП. У прес-службі Філарета пообіцяли розглянути "бажання РПЦ вести діалог" на найближчому засіданні Синоду.
Але наріжний камінь цього можливого діалогу – вихідні позиції сторін. Ось як пояснив початкову позицію УПЦ КП патріарх Філарет: "Ми не відмовляємося від діалогу, але від діалогу про автокефалію УПЦ. Якщо це буде такий діалог, то ми підемо на нього, а якщо це буде розмова про повернення в Московський патріархат, то такий діалог нам не потрібен".
Вихідна позиція УПЦ МП, озвучена архієпископом Климентом, відрізняється від сподівань Філарета.
"Архієреї з України, які брали участь у роботі Собору, отримали документ, підписаний главою невизнаного Київського патріархату. Цей документ є відправною точкою для діалогу. У цьому листі немає жодного слова про автокефалію, а йдеться про відновлення церковної єдності, євхаристійного спілкування, є прохання про прощення і примирення. Лист написаний чіткою і прозорою мовою, і, виходячи з нього була створена комісія для переговорів. Прес-конференції і будь-які інші заяви для нас не є офіційною позицією Київського патріархату", - говорить Климент.
Відповідно, при вихідних "давайте поговоримо про автокефалію" і "ми не будемо говорити про автокефалію" існує ризик, що діалог завершиться, так і не розпочавшись. Тим більше на тлі останніх рішень Собору в Москві, де УПЦ МП отримала нібито "більш широку автономію", а її центром визначено місто Київ, а разом з тим виявилася затиснута іншими нормами (наприклад, рішення Собору обов'язкові для УПЦ МП), розраховувати на діалог про автокефалію справді наївно.
"Насправді, ті зміни, які були внесені в статут РПЦ, лише зміцнюють залежність УПЦ від Москви і згортають її привілеї та вольності, які були здобуті спочатку митрополитом Філаретом, а потім митрополитом Володимиром Сабоданом", - вважає Єленський.
Однак Людмила Филипович впевнена, що діалог обов'язково буде, але для цього потрібен час.
"Ми все одно пов'язані єдиною традицією. Але добре б, щоб, починаючи цей діалог, росіяни розуміли, що вони є дочірньою церквою по відношенню до київської митрополії, щоб вони позбавилися комплексу старшого брата, - каже Филипович. – Можливо, для початку діалогу має змінитися не одне покоління людей, можливо, він почнеться з новою силою за пару років, коли будуть зміни в управлінні і Київського патріархату, і УПЦ МП, тому що не можна жити в стані постійного протистояння. У кожної сторони є свої інтереси, і, на жаль, поки що я не бачу, що в основі цих інтересів лежить суспільне благо. Я бачу, що там є наміри вирішити корпоративні інтереси – РПЦ і УПЦ, МП і КП. РПЦ не відпускає УПЦ, адже що від неї тоді залишиться? Вона фактично втрачає половину своєї історії, причому найціннішу свою історію. І тому вони всіляко будуть тримати і використовувати всіх навколо в свою користь".
