З початку квітня в Україні стартував перший етап медичної реформи – національна кампанія з вибору лікаря, яку в Міністерстві охорони здоров'я охрестили "Лікар для кожної родини". Чиновники МОЗ обіцяють, що тепер українці вже точно будуть "жити по-новому", принаймні в плані отримання медичних послуг, адже за конкретним пацієнтом буде закріплений певний медик, який фінансово мотивується державою. Як зробити правильний вибір і що зміниться в системі охорони здоров'я, розбирався "Апостроф".
Для того, щоб вибрати собі медика – сімейного лікаря, терапевта або педіатра для дитини – українці мають прийти в медустанову та підписати з доктором декларацію на надання послуг. Незаперечна зручність такого нововведення в тому, що офіційно довірити своє здоров'я можна абсолютно будь-якому лікарю первинної ланки в Україні. Часте запитання: "А чого ви до нас прийшли? Ви проживаєте і обслуговуєтеся на іншій дільниці" відтепер не може використовуватися медсестрою в реєстратурі в якості оберега від докучливих пацієнтів.
У МОЗ радять не поспішати – і вибирати лікаря, якого пацієнт добре знає, або попросити поради в родичів, знайомих, поспілкуватися з пацієнтами в лікарні. Проте в реальності все ж не кожного лікаря можна буде законтрактувати. Наприклад, якщо медик вже набрав свій максимум пацієнтів. Так, для сімейного лікаря цей максимум встановлений на рівні 1800 осіб, для терапевта – 2 тисячі осіб, для педіатра – 900 дітей. Або, наприклад, знайшовся терапевт – світило медицини, друг дитинства Амосова, уважний, турботливий, відгуки пацієнтів краще нікуди, але поліклініка, у якій він працює, знаходиться в селі, а там не те що комп'ютера з доступом в інтернет, але й китайського калькулятора ніколи не було. У такому разі підписати декларацію з медиком не вийде – усі договірні відносини між лікарями та пацієнтами мають враховуватися в системі "Електронне здоров'я", адже від кількості "клієнтів" прямо пропорційно залежить зарплата доктора. Але якщо лікарня не підключена до цієї системи (що без комп'ютера та інтернету зробити вкрай важко), то і лікуватися доведеться по-старому.
"В Україні лише 50% сімейних амбулаторій і поліклінік, де знаходяться дільничні лікарі, оснащені комп'ютерами, щоб мати можливість внести в базу даних тих людей, які захочуть укласти з лікарем декларацію", - розповідає "Апострофу" екс-міністр охорони здоров'я Олег Мусій.
Припустимо, лікар все ж таки знайшовся – і ліміт на пацієнтів він ще не вичерпав, і поліклініка підключена до "Електронного здоров'я" – і ви все ж вирішили підписати з ним декларацію. Що для цього потрібно? Простий джентльменський набір: паспорт, ідентифікаційний код і мобільний телефон, а для дитини до 14 років – свідоцтво про народження. У реєстратурі дані пацієнта внесуть в електронну систему, верифікують "клієнта" за допомогою СМС на його мобільний номер, запропонують підписати два примірники декларації (один залишається в лікарні, інший – видається на руки) і – вуаля! – ви офіційно в системі.
"Але електронна система, куди вносять ваші персональні дані (номер паспорту, ідентифікаційний код, діагнози), належить приватним особам. Яка гарантія, що вашими персональними даними потім ніхто не скористається? – говорить "Апострофу" член правління Асоціації сімейних лікарів Києва Руслан Добровольський. – Більше того, ця декларація в правовому полі – ніщо. Це не юридичний документ (в цьому зізнаються і в МОЗ, - "Апостроф"). Вона не визначає жодних зобов'язань лікаря або медустанови перед пацієнтом. Ви просто віддаєте всі свої персональні дані лікарю".
Фото: moz.gov.ua
За кожну декларацію, підписану з медиком первинної ланки, Національна служба охорони здоров'я (саме вона розпоряджається коштами) буде відраховувати лікарю з наших же податків близько 370 грн на рік.
"Національна служба здоров'я матиме розподіляти кошти вже з липня цього року, але лише нещодавно вона отримала свого керівника. Крім керівника, там немає нічого і нікого, починаючи від матеріально-технічної бази в Києві та регіонах і закінчуючи персоналом. За 3 місяці створити службу, яка буде розпоряджатися коштами по всій Україні, не вдавалося взагалі нікому за всю історію України", - додає Мусій.
Але навіть якщо нацслужба встигне укомплектувати штат, до кінця не зрозумілий механізм розподілу коштів.
"Незрозуміло, як будуть розпоряджатися грошима ті регіони, де є тільки один медичний заклад (дільнична або районна лікарня) і де не розмежована первинка. А таких медзакладів більше третини в Україні, де немає окремих центрів первинної медико-санітарної допомоги, сімейної медицини. Тому здійснити там розподіл коштів без юридичного і фізичного розмежування первинної ланки від вторинної неможливо. У іншому разі всі гроші буде забирати вторинка", - запевняє Олег Мусій.
Крім того, експерти прогнозують окремі перегини на місцях.
"Як завжди, на практиці можуть бути маніпуляції з боку конкретних медустанов або лікарів, - каже "Апострофу" менеджер програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження" Олена Кучерук. – Наприклад, лікарні та лікарі можуть нажахати пацієнтів, щоб ті приписалися до них якомога швидше, мовляв, потім вони не будуть обслуговуватися або це буде вже не безкоштовно. Лікарням потрібно приписати собі якомога більше людей, адже виходячи з кількості пацієнтів вони будуть отримувати фінансування".
Але візьмемо теоретично ідеальну ситуацію, коли лікар є, гроші за пацієнта він справно отримує і реформа працює. На який пакет безкоштовних послуг пацієнти можуть розраховувати на первинному рівні? Почнемо з аналізів. Додатково не доведеться платити за вимірювання артеріального тиску, швидкі тести на ВІЛ, вірусні гепатити, вагітність, електрокардіограму, загальний аналіз крові, сечі, аналіз глюкози в крові та загальний холестерин. Крім того, ваш сімейний лікар/терапевт абсолютно безкоштовно виміряє зріст, вагу і навіть окружність талії.
Ніби безкоштовно (адже все одно ми платимо з податків) вибраний медик буде стежити за станом здоров'я пацієнта, вести неускладнену вагітність, спостерігати здорову дитину, проводити вакцинації, лікувати найбільш розповсюджені хвороби, отруєння, травми. Також лікар первинної ланки буде виписувати лікарняні листи і за необхідності направлення до фахівців другого і третього рівня медичної допомоги. До речі, в цьому році до лора, хірурга, ендокринолога та інших вузьких фахівців ще можна буде потрапити безкоштовно без направлення, але з наступного року реформа усуне таку можливість.
Якщо обраний доктор виявився не такий гарний, як передбачалося раніше, то можна з ним розпрощатися. Для цього потрібно укласти декларацію з іншим лікарем, і всі зміни будуть відображені в системі "Електронне здоров'я".
Щоправда, на практиці піти від доктора, який не сподобався, буде не так просто, адже заміни йому може просто не знайтися.
"Сімейних лікарів, дільничних терапевтів і педіатрів, які, згідно з указом МОЗ, уповноважені укладати декларацію, в Україні менше 50% від потрібної кількості. За документами сімейних лікарів в Україні підготовлено близько 14 тисяч, а необхідно – 30 тисяч. Більш того, працюють сімейними лікарями близько 7-8 тисяч замість 30. Тому навіть якщо всі українці захочуть укласти такі договори, вони не зможуть цього зробити, адже достатньої кількості фахівців просто немає", - резюмував Олег Мусій.
