Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримав пропозицію перейменувати Дніпропетровську область на Січеславську, а Кіровоградську – на Кропивницьку. Про завершальний етап декомунізації, що стосується перейменувань, шанси змінити назви областей шляхом внесення змін до Конституції та мотиви перейменувати Дніпропетровську область саме на Січеславську, а не Дніпровську, "Апострофу" розповів директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Аргумент, що зараз є важливіші за перейменування справи і не варто на це витрачатися, постійно використовували при спробах зупинити декомунізацію. Проте про які витрати коштів йдеться, залишається незрозумілим. Ніхто не називав жодних цифр щодо якихось особливих коштів, витрачених на перейменування 987 населених пунктів і 52 тисяч вулиць.
Читайте також: Травневі свята і не тільки: в Україні хочуть скасувати зайві вихідні
Перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей є, по суті, завершальним етапом декомунізації. Воно підпадає під дію законів про декомунізацію, але дещо затягнулося, тому що потребує іншої процедури – змін до чинної Конституції, оскільки і Дніпропетровська, і Кіровоградська області там згадані. Депутати зрештою взялися за реалізацію цієї процедури, було зібрано потрібну кількість підписів і 20 червня цей проект постанови розглядався на комітеті з питань місцевого самоврядування. Після цього проект подадуть до Конституційного суду, потім голосуватиме парламент, де проект має набрати конституційну більшість (понад 300 голосів, - "Апостроф").
Судячи з того, як спокійно, абсолютною більшістю ці перейменування підтримали в комітеті, я думаю, що конституційна більшість голосів може набратися. Єдине, чого може забракнути, це дисципліни депутатів – щоб вони були присутні на робочому місці, коли буде голосування за ці зміни. Сподіваємося на професіоналізм спікера, який, очевидно, розумітиме, коли слід провести голосування, щоб була достатня кількість народних депутатів у залі.
Чому Січеславська область?
Низка громадських ініціатив запропонувала перейменувати Дніпропетровську область на Січеславську, [а не Дніпровську]. Ми вирішили їх підтримати, зважаючи на те, що це повернення до однієї з найбільш відомих сторінок української історії – історії січей, Запорозької Січі. Ми знаємо, що на території теперішньої Дніпропетровської області було п’ять з восьми січей українського козацтва. Відповідно, це пояснює, чому саме цю область ми перейменовуємо на Січеславську. Крім того, назва "Січеслав" неофіційно використовувалася щодо теперішнього міста Дніпра в роки української революції у 1917-1921 роках. Також елементом герба теперішньої Дніпропетровської області є козацтво, що також апелює до козацької історії. Ми вважаємо, що назва "Січеславська область" підкреслить історичну долю цього регіону.
Ніякого дисонансу між назвою області та обласного центру не буде, оскільки ми вже маємо прецеденти: центром Волинської області є Луцьк, а центром Закарпатської – Ужгород.
Жодна інша область під декомунізацію не підпадає, і в нас залишається перейменування Кіровоградського району, постанова про яке вже давно пройшла комітет, але десь "загубилася", і її свого часу не поставили на голосування в парламенті. Є ще також перейменування дев’яти сіл, назви яких неочевидно містили комуністичну символіку, але це виявили в документах і запропонували для перейменування. Сподіваємося, це теж незабаром буде зроблено. Тоді можна буде сказати, що на всі 100% в контексті перейменування декомунізацію завершено.
