Весь 2018 рік парламентарії і уряд приймали нові закони, постанови, підзаконні акти, які в теорії покликані зробити життя українців багатшим і комфортнішим. Однак багато законодавчих нововведень були відстрочені, і діяти вони почнуть тільки з нового, 2019 року. Як зміниться наше життя в оновленому правовому полі, розбирався "Апостроф".
Соцстандарти
З нового року уряд вирішив підвищити соцстандарти для громадян. Ці показники закладені в держбюджеті на наступний рік. Із першого дня 2019 року, зросте розмір мінімальної заробітної плати. Він становитиме 4173 гривні (на кінець грудня 2018 року мінімалка була 3723 гривні). Відповідно, із 22 гривень 41 копійки до 25 гривень 13 копійок, підросте і мінімальний розмір погодинної оплати праці найманих працівників.
Підуть вгору і показники прожиткового мінімуму, правда, не з 1 січня, а тільки з 1 липня. Так, до літа країна буде жити за старим мінімумом: 1853 гривні на місяць на людину, а вже з липня прожитковий мінімум становитиме 1936 гривень, а з 1 грудня 2019 року 2027 гривень.
Податки
Звичайно ж, із ростом соцстандартів виросте і податковий гніт. Наприклад, з липня на рівень інфляції виростуть акцизи на тютюнові вироби на 9%. І це, не рахуючи, запланованого зростання акцизу на ці товари з 1 січня на 20%.
Вкрай неприємна несподіванка чекає і любителів покупок на міжнародних інтернет-майданчиках. Із 1 січня за кожну посилку з-за кордону, вартість якої перевищує 150 євро, доведеться сплатити ПДВ 20% і мито 10% (із розміру перевищення ліміту в 150 євро). Наприклад, за мобільний телефон з Китаю, вартістю 200 євро, доведеться заплатити 45 євро податків (40 євро ПДВ і 5 євро держмито). Такий механізм оподаткування буде діяти до 1 липня. Далі більше: із 1 липня мінімальну вартість посилки, яка неоподатковується, знизять зі 150 до 100 євро. Це депутати назвали "перехідним періодом". Правда, для юросіб і фізосіб-підприємців ліміт у 150 євро залишиться незмінним.
Монетизація субсидій
У новому році українців чекає довгоочікувана монетизація субсидій, яка пройде в три етапи.
На першому етапі, з 1 січня 2019 року, монетизацією пільг і субсидій зможуть скористатися ті сім'ї, які звертаються по державну допомогу вперше. Як це буде працювати: "Субсидія від держави буде приходити на персональний обліковий запис в Ощадбанку. Банк буде розраховуватися за субсідіанта з постачальниками комунальних послуг, і відразу інформувати смс-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комуналку, - пояснюють в прес-службі Мінсоцполітики. - Наприклад, домогосподарству виділена субсидія на газ, воду, електроенергію загалом на 1500 гривень, а сума всіх комунальних платежів становить 2000 гривень. Тоді 1500 субсидійних гривень Ощадбанк перерахує постачальникам послуг і проінформує субсідіанта про те, що йому залишилося доплатити за комуналку 500 гривень".
На другому етапі, з 1 травня, такою монетизацією зможуть скористатися ті українці, які отримують субсидії або пільги вже багато років і користуються державною допомогою в літній період.
На третьому етапі, який стартує 1 жовтня 2019 року, запрацює повномасштабна монетизація. "Коли кожен одержувач житлової субсидії буде отримувати за результатами опалювального сезону готівкою все, що було зекономлено", - додали в Мінсоцполітики.
Нова допомога
У липні нардепи прийняли закон, згідно з яким із 1 січня 2019 року в Україні вводиться новий вид соціальної допомоги: на хворих дітей, яким не встановлено інвалідність. Конкретний перелік захворювань ще повинен затвердити Кабмін, однак допомогу виплачуватимуть опікунам, чиї діти хворі на важке перинатальне ураження нервової системи, ДЦП, на тяжкі психічні розлади, онкологію, цукровий діабет I типу, гостре або хронічне захворювання нирок, якщо дитина має важку травму або потребує трансплантації органу.
Для отримання грошової допомоги, опікуну дитини слід звернутися в місцеві органи соцзахисту і написати відповідну заяву. Крім того, необхідно надати паспорт, свідоцтво про народження дитини і довідку про її хвороби. Розмір призначеної допомоги буде відповідати прожитковому мінімуму.
Кар'єрні радники
Це ще одне нововведення від уряду, яке запрацює з 1 січня, - інститут кар'єрних радників з'явиться при центрах зайнятості. Ці чиновники, в теорії, допоможуть безробітним знайти нове місце роботи в максимально короткі терміни. Для цього кар'єрні радники будуть консультувати безробітних про наявність вакансій, їх затребуваність на ринку праці, можливість самозайнятості... За великим рахунком, кар'єрні радники будуть робити все те саме, що зараз роблять звичайні працівники центрів зайнятості, крім одного - з 1 січня кар'єрні радники разом із безробітним будуть складати індивідуальний план надання послуг, де пропишуть комплекс заходів із перетворення безробітного в зайняту особу. Якщо безробітний відмовиться підписувати такий план, або порушить один із його пунктів без поважних причин, то статус безробітного, а разом із ним і грошову допомогу, людина втратить.
Безкоштовна діагностика
У новому році українці зможуть розраховувати на перелік безкоштовних діагностичних процедур (і, як кажуть у МОЗ, навіть простих операцій), які увійдуть в обов'язковий список програми "Безкоштовна діагностика". Конкретні процедури ще визначить МОЗ, адже програма запрацює лише з 1 липня, проте чиновники в міністерстві запевняють, що українці отримають можливість пройти обстеження на найпоширеніші види онкологічних захворювань і внутрішніх органів. Таким чином, теоретично, приносити плівку на флюорографію і вату в маніпуляційний кабінет пацієнтам не доведеться. Правда, безкоштовним обстеження буде лише умовно: українці все одно заплатять за нього зі своїх податків, але формально коштами розпоряджатиметься Національна служба здоров'я. З цією метою в бюджеті передбачено два мільярди гривень.
Крім того, з 1 січня набуває чинності закон, яким українцям дозволяється повертати продавцю товари, які зараз ніхто і не думає повертати. Йдеться про лікарські препарати. Правда, у Міністерстві охорони здоров'я попередили, що повернути можна буде тільки ліки неналежної якості. Підтвердити "неналежну якість" повинна лабораторія територіального органу Держлікслужби, або якщо раніше Держлікслужба випускала розпорядження про заборону обороту купленого лікарського засобу.
