RU  UA  EN

Вівторок, 25 червня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.95
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Як роздати 6 мільярдів: у Кабміні готують нову передвиборну технологію

Монетизація субсидій викликає багато запитань

Монетизація субсидій викликає багато запитань Фото: GettyImages

Монетизація житлових субсидій в Україні почнеться раніше запланованих термінів. Уже в березні, як очікується, громадяни отримають кошти, які повинні будуть направити на оплату послуг ЖКГ. Але є ризик, що ці гроші будуть витрачатися не за призначенням. "Апостроф" з'ясував, як це відіб'ється на вітчизняній економіці, яке відношення до монетизації субсидій мають вибори, і що на все це скаже МВФ.

Система монетизації житлових субсидій в Україні, яка з початком 2019 роки тільки-но почала свою роботу, схоже, буде змінена.

Варто нагадати, що з 1 січня цього року гроші, призначені на оплату послуг ЖКГ, переводяться на банківські рахунки тих українців, які вперше звернуться за субсидіями. Наступний етап монетизації субсидій повинен був розпочатися в травні 2019 року, і торкнутися тих, хто отримує субсидії в неопалювальний сезон. А вже тотальна монетизація була запланована на жовтень нинішнього року.

Але, схоже, всі ці плани, або більшість з них, будуть кардинально змінені. Як нещодавно заявив традиційний глашатай подібних ініціатив – міністр соціальної політики Андрій Рева – Кабінет міністрів збирається почати видавати гроші на оплату комунальних послуг вже з березня, причому готівкою.

Ті, хто звернувся за субсидіями тільки в нинішньому році, а це, за різними підрахунками, - 100-150 тисяч сімей, як і планувалося, будуть отримувати субсидії в безготівковій формі на свої банківські рахунки. Що стосується інших субсидіантів, то вони, як уже було сказано, з березня почнуть отримувати "живі" гроші на руки. Таких, за оцінкою Андрія Реви, близько 4 мільйонів. Середній розмір субсидії в опалювальний період становить 1,5 тисячі гривень, відповідно, загальна сума на виплати складе 6 мільярдів гривень, розповів міністр.

Правильна ідея?

За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, це, в принципі, ненормально, коли практично половина домогосподарств в Україні отримує субсидії. "Очевидно, є якісь проблеми, пов'язані з економічною політикою в країні", - сказав він в коментарі "Апострофу".

З цим згоден фінансовий експерт Олексій Кущ. За його словами, нормальною може бути ситуація, за якою субсидії отримують 10-15% населення, а ніяк не 50%.

Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

При цьому експерти нагадують, що монетизацію субсидій, тобто видачу "живих" грошей на оплату комунальних послуг, підтримує Міжнародний валютний фонд (МВФ), який наприкінці 2018 року затвердив нову програму фінансування для нашої країни і вже в її рамках виділив близько 1,4 мільярди доларів.

Олег Устенко не виключає, що, можливо, українська влада, і хотіла б залишити колишню систему надання субсидій, але вона, за різними оцінками, "дає можливості для зловживань", а, крім того, "не стимулює до енергозбереження".

Хліба без видовищ

У цілому більшість експертів роблять висновок, що рішення уряду щодо монетизації є вірним. Однак як завжди є низка важливих нюансів.

"Рішення це правильне, питання – як це буде організовано чисто з технічної сторони", - сказав нашому виданню фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Одним з головних побоювань, які висловлювалися і раніше, є те, що люди, отримавши гроші на руки, використовують їх не на оплату послуг ЖКГ, а на інші цілі. Це призведе до того, що у цих людей з'являться борги по оплаті "комуналки", що загрожує кризою неплатежів, є ще ризик розкручування інфляції в зв'язку з тим, що населення почне масово скуповувати товари, що створить певний ажіотаж і пов'язаний з ним ціновий стрибок.

"Якщо так просто перераховувати гроші, для бідного населення може виявитися, що ці гроші люди пустять на їжу, на ліки. Коли ти голодний, ти можеш витратити ці гроші прямо зараз на хліб, тому що у бідних їжа стоїть на першому місці, а житло – на другому або навіть на третьому (після питань здоров'я). Тобто існують ризики, що якщо просто даси гроші, люди їх просто проїдять. І не тому що вони шикують або не розуміють, що треба з цими грошима робити, а просто тому, що вони голодні", - зазначив Олег Устенко, додавши, що ще один ризик, який має відношення до монетизації субсидій, пов'язаний з тим, що на неї може просто не вистачити передбачених держбюджетом грошей (в бюджеті-2019 на субсидії передбачено 55,1 мільярда гривень, - "Апостроф").

Фото: Getty Images

Катастрофи не буде

Чи варто чекати серйозного зростання цін в результаті нової реформи? "Інфляційний ефект буде дуже обмежений, тому що люди все-таки будуть повинні витратити ці гроші на "комуналку". А що залишиться – там не так багато буде залишатися. Це, звичайно, буде стимулювати споживчий попит, але чи розжене це сильно інфляцію – навряд чи", - вважає Сергій Фурса.

За словами Олексія Куща, "вкидання 6 мільярдів гривень в систему, навіть якщо, умовно, всі 4 мільйони сімей не використовують ці 1,5 тисячі на оплату комунальних послуг, а підуть і витратять їх на покупку чобіт або фена, це, звичайно, може трохи додати до інфляції, але не стане спусковим гачком цінового буму або обвалу гривні".

Сергій Фурса відзначає, що існує ризик того, що люди будуть витрачати надані їм гроші не за призначенням, але "він (ризик) мінімізується тим фактом, що, якщо ви не заплатите (за комунальні послуги -" Апостроф "), у вас виникне борг, отже, в наступному місяці ви вже не зможете претендувати на субсидію, і вам грошей не дадуть". "Чи будуть люди заради однієї місячної суми ризикувати, умовно кажучи, всім, щоб потім зіткнутися з необхідністю оплачувати "комуналку" по повній? Є сумніви. Можливо, невеликий відсоток людей піде на це, але, в принципі, це не дуже раціонально", - резюмував експерт.

Монетизація як політтехнологія

Утім, раціоналізм економічних експертів часто розбивається об прозу життя. Як тільки стало відомо про нову ініціативу влади щодо монетизації субсидій, в мережі стали поширюватися думки про те, що це – прихований хабар виборцям з боку влади перед президентськими виборами. Справа в тому, що введення реформи співпало з першим туром виборів, який пройде 31 березня.

Джерела "Апострофа" в політичних колах підтверджують інформацію про передвиборчий характер ініціативи з монетизації. За словами одного зі співрозмовників видання, незважаючи на те, що подібні питання не входять до компетенції президента, "в Кабміні навіть не соромляться говорити про те, що такі рішення вони приймали з (президентом Петром) Порошенко". Джерело, близьке до оточення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана також зазначив, що у глави уряду "зараз дружні стосунки з Порошенком".

У свою чергу Олексій Кущ не вірить в такий збіг обставин. Зокрема, він зазначає, що даний експеримент (як це назвав міністр соцполітики Андрій Рева) вирішили почати чомусь в березні, тобто посеред опалювального сезону. За його словами, спочатку влада планувала монетизувати не саму субсидію, а її заощаджену частину за підсумками опалювального сезону - "умовно кажучи, за різними оцінками, від 500 тисяч до 2 мільйонів чоловік могли б отримати в середньому по 500 гривень". Він зазначив, що тоді це розглядалося в якості базової політтехнологічної ідеї з метою залучення електорату під партію, яка могла б з'явитися "з надр уряду" на майбутніх в 2019 році парламентських виборах. "Але ця ідея дуже сподобалася на Банковій, і оскільки зараз в справу йдуть практично всі інструменти, які можуть якось підняти рейтинг нинішнього президента, вирішили терміново провести в березні "гречану" монетизацію – коли для того, щоб наростити електоральне поле, приблизно 4 мільйонам осіб (а за фактом більшій кількості, оскільки в одному домогосподарстві можуть бути кілька потенційних виборців, - "Апостроф") виплатять по 1,5 тисячі гривень ", - сказав Кущ.

Хотіли як краще – вийшло як завжди

Як відомо, МВФ намагається не видавати кредити країнам під час виборчих кампаній, і саме з цим були пов'язані побоювання, що якщо влада не зможе знайти компроміс з фондом щодо підвищення цін на газ для населення до передвиборного 2019 року, країна залишиться без коштів, що загрожувало б фінансовою нестабільністю аж до дефолту. Зараз, коли в справу про монетизацію субсидій втрутилася передвиборна політика, МВФ по ідеї міг би призупинити фінансування або, як мінімум, пригрозити це зробити.

Але в реальності побоюватися цього не варто. Експерти нагадують, що фонд сам ініціював монетизацію субсидій. "У меморандумі з МВФ не написано, що заборонено використовувати монетизацію перед виборами. Тут якраз той зручний випадок, коли можна показати дулю в кишені фонду і отримати кілька мільйонів голосів", - зазначив Олексій Кущ.

За словами експерта, найбільш негативний наслідок нинішньої ініціативи влади, - це "тотальна дискредитація в Україні будь-якої реформи". "У нас будь-яка реформа починається під тиском західних кредиторів, зокрема і реформа комунальної сфери. Але потім все це перекручується нашими чиновниками, які абсолютно не здатні реалізовувати системні реформи, і можуть тільки все зіпсувати. А закінчується все вульгарною політизацією. Коли реформа перетворюється на звичайну політичну обгортку, яку після виборів можна викинути в смітник, тоді йде тотальна дискредитація. Наступного разу, коли хтось спробує почати реформу житлово-комунальної сфери і заговорить про монетизацію, його відразу ж заклюють і скажуть, що він знову хоче купити електорат", - резюмував Кущ.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

​Йоґа — інструмент толерантності або Наука самопізнання в соціальній політиці ООН

Стародавнє мистецтво йога може сприяти сталому розвитку сучасного суспільства

"Банан" замість рятувального човна: чому на пляжах України гинуть люди

Головна причина трагедій на воді - купання в нетверезому стані, залишення дітей без нагляду і купання на необладнаних пляжах

Сонце підсмажить небеса: синоптики розповіли про погоду на вихідні

Найближчими днями в Україні збережеться спекотна погода - дощі можливі лише в окремих областях

Новости партнеров

Загрузка...