У фракції "Слуга народу" придумали черговий законопроект, який, в теорії, має спростити життя простим українцям. Нардепи пропонують скасувати адміністративну відповідальність за самогоноваріння для власних потреб, щоб дільничні більше не ганялися за любителями домашнього перваку. Що може вийти з цієї ініціативи, розбирався "Апостроф".
Що хочуть змінити
Зараз під відповідальність за самогоноваріння потрапляють всі українці, які виготовляють або зберігають у себе вдома цей міцний напій. Крім того, незаконно навіть майструвати або зберігати вдома самогонні апарати.
Якщо дільничний знайде вдома у громадянина пару літрів перваку, або пристрій для його виготовлення, порушнику світить штраф, до речі, досить "смішний": від 51 до 170 гривень.
Про це попереджає стаття 176 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Варто зауважити, що ця стаття перекочувала в український кодекс ще з часів СРСР, і саме її парламентарії хочуть виключити. Зовсім.
Аргументація досить прозора. По-перше, за весь минулий рік суди розглянули всього 197 справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з самогоноварінням, і тільки 80 осіб оштрафували. Тобто, навіть якщо кожному оштрафованому самогоннику винести найжорсткіший вирок, бюджет поповнився трохи більше ніж на 13 тисяч гривень. Для казни - це ніщо, а ось для правоохоронців - відмінний корупційний важіль, щоб за символічну "подяку" не складати протокол на самогонника. Відповідно, немає сенсу зберігати відповідальність за самогоноваріння.
По-друге, автори законопроекту запевняють, що "кожна людина має право користуватися плодами своєї праці для задоволення власних потреб", - йдеться в тексті пояснювальної записки до законопроекту.
Ну і, по-третє, парламентарії зазначають, що за виробництво домашнього вина або, наприклад, пива, ніякої відповідальності немає. Так навіщо ж дискримінувати самогон?
Вікно Овертона
Дійсно, народні фахівці з алкоголю вже давно не бояться відповідальності не тільки за виробництво самогону і супутніх аксесуарів для його виготовлення, але навіть за продаж міцних напоїв.
Так, наприклад, на сайтах безкоштовних оголошень абсолютно спокійно можна придбати як сам самогон по ціні від 70 до 120 гривень за літр, так і готові апарати за ціною від 500 гривень за простенький девайс, до 6 тисяч гривень - за апарат з нержавіючої сталі й латуні. Не кажучи вже про комплектуючі: скляні трубки, охолоджувачі, бачки.
Більш того, існує і широке розмаїття супутніх самогонних послуг. Наприклад, можна придбати сиропи для виробництва перваку, активоване і кокосове вугілля для ретельного очищення напою, дріжджі, карамель для поліпшення смаку і рефрактометр для визначення міцності самогону. Також у мережі пропонують автентичні ємності для самогону на прокат (наприклад, на весілля чи ювілей), а окремі умільці навіть пропонують свої послуги з ремонту апаратів.
"У радянський період всі знали - хто і де жене самогон. Сьогодні, якщо приїдеш в будь-яке село чи районний центр і запитаєш, де точка з самогоном, тобі все покажуть. Знають не тільки місцеві жителі, а й місцеві органи влади, поліція, прокурори. Тому статті чинних законів, які на практиці не працюють, дискредитують норми законів України, норми Конституції, - каже "Апострофу" правозахисник Едуард Багіров. - Нехай законів буде менше, але краще нехай вони працюють на 100%. А у нас десятки законів мають юридичну силу, а на практиці вони не працюють".
До речі, аналогічну ініціативу з виключенням статті 176 у 2012 році вже просували парламентарії від "Партії регіонів", але тоді вона з тріском провалилася в сесійній залі, набравши всього 35 голосів.
На цей раз, ймовірно, закон все ж таки приймуть, адже, по-перше, його подали депутати від монобільшості.
По-друге, "ініціатори законопроекту отримають свої бали від виборців", - додає Багіров.
А, по-третє, "закон полегшить роботу поліції, адже зараз вони повинні час від часу когось відловлювати, щоб показувати статистику", - резюмував правозахисник.
Правда, є ймовірність, що на профільному комітеті навколо закону можуть розгорітися баталії, гідні пера Джорджа Мартіна, адже, як мінімум, один член комітету з питань правоохоронної діяльності вже заявив "Апострофу", що не підтримає законопроект. Його ім'я - Ілля Ківа.
"Вони (колеги зі "Слуги народу", - "Апостроф") працюють над тим, щоб узаконити всі аморальні дії: проституцію, гральний бізнес, легалізацію наркотиків (поки ще - медичного канабісу). Поки! Ви знаєте теорію вікна Овертона? Це все те, що сьогодні відбувається в нашій країні, коли фактично неприйнятні речі роблять нормою. Тільки потрібно починати з малого. Вони будуть щоразу придумувати все те, що знищує нашу націю, тому що їхнє завдання - зробити нас слабкішими. Зробити безвільними рабами своїх тваринних потреб", - радикально відреагував парламентарій.
Реальна проблема
Втім, на думку незалежного аналітика ринку алкогольних напоїв Ігоря Товкача, набагато більша проблема - не в самогоноварінні, а в тіньовому сегменті ринку алкоголю, який працює в промислових масштабах.
"Понад 60% ринку міцного алкоголю припадає на незареєстровані напої. Левова частина сировини для них, тобто спирту, виготовляється на державних заводах. Президент недавно озвучував цифри, що близько 55% державного спирту йде на сторону. Звернемося до статистики Держстату: 2009 рік був роком, коли в Україні було вироблено найбільше облікованої горілки. Далі, виробництво стало стрімко скорочуватися, і порівняно з 2018 роком падіння становило 70% до максимуму, - каже "Апострофу" експерт. - У цьому році тенденція продовжується, незважаючи на те, що акцизи на горілку вже два роки як не ростуть".
Тобто, за словами Ігоря Товкача, тіньовий ринок продовжує рости, а навести лад у цій сфері ніхто не намагається. При цьому сукупні втрати державного і місцевих бюджетів від тіньового ринку становлять близько 20 мільярдів гривень на рік, підкреслив аналітик.
Окремі кроки для вирішення проблеми пропонуються в Кабміні. Наприклад, міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив про плани оновлення акцизної марки з подальшим впровадженням системи електронного обліку track and trace, яка дозволить відстежити шлях кожної одиниці підакцизного товару.
"Але це процес складний і розтягнутий у часі. Тому сумніваюся, що це кардинально поліпшить ситуацію, - додає Товкач. - Наприклад, нашим сусідам (РФ, - "Апостроф") було потрібно більш як 10 років, щоб ввести систему електронного контролю. Та й то процес йшов дуже складно. Ідею навіть хотіли взагалі закинути, але виробники, які вклали великі гроші в цей проект, змусили уряд рухатися далі".
Свій варіант запропонував і Офіс президента. Так, у кінці жовтня в парламенті був зареєстрований радикальний законопроект №2300, який скасовує державну монополію на виробництво спирту. Однак, такий підхід, по суті, ставить хрест на приватизації потужностей ДП "Укрспирт".
"Не може бути спочатку демонополізація, а потім приватизація. Кому ці спиртозаводи стануть потім цікавими? Побудувати сучасний завод із виробництва спирту зовсім не складно. Набагато складніше побудувати завод із виробництва вина. Ще дорожче коштує побудувати завод із виробництва пива. Тому великі виробники горілки задумаються: чи купувати їм спирт у держави, чи рік-два купувати за контрактом, а потім на своїй території побудувати спиртозавод і забезпечити себе більш якісною і дешевою сировиною. Тому я не розглядав би цей законопроект як серйозний. Швидше, це президентський батіг для залучення серйозної уваги до проблем галузі. Наведення порядку на ринку алкоголю давно вже перезріло", - резюмував Ігор Товкач.