Вимушена ізоляція внаслідок пандемії коронавірусу, спричинила спалах домашнього насильства в сім'ях. Масштаби проблеми набули настільки загрозливого характеру, що її помітили навіть в ООН. Чому зростає насильство і як українцям подолати кризу у відносинах, розбирався "Апостроф".
Ситуація в цифрах
Проблема домашнього насильства і раніше стояла в Україні доволі гостро. Так, за даними Нацполіціі, за минулий рік на лінію "102" надійшло понад 100 тисяч звернень за фактами домашнього насильства в сім'ї. Крім того, як повідомляв заступник міністра соцполітики Сергій Ніжинський, від домашнього насильства в Україні в 2019 році загинуло понад 700 осіб.
Із введенням загальнонаціонального карантину криза в багатьох сім'ях тільки посилилась. Наприклад, за інформацією громадської організації "Ла Страда-Україна", якщо в січні і лютому на національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству надходило по 1200 звернень, то за місяць карантину (з 12 березня по 12 квітня) таких звернень було вже більше 2 тисяч.
При цьому, 53% звернень стосувалися психологічного насильства, 36,5% фізичного насильства і майже 10% - економічного насильства. Наприклад, у Львівській області за перший квартал 2019 року до правоохоронців через домашнє насильство звернулися 1632 людини, а за перший квартал 2020 року, під час карантину, вже 4245 людей.
У Нацполіціі відзначають, що з 12 березня по 7 квітня в органи правопорядку надійшло близько 42 тисяч звернень з проблем домашнього насильства, тобто в середньому, 1,5 тисяч звернень на добу.
"У січні було зафіксовано 19 730 звернень, в лютому 12 721 звернення, а в березні - 22 874 звернення. Навіть у порівнянні з січнем ми бачимо зростання кількості звернень на 3 тисячі, а це не мало", - повідомила "Апострофу" урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
На її думку, домашнє насильство - латентне явище, а ці цифри свідчать про те, що проблема виходить з тіні. "Тому збільшення повідомлень про домашнє насильство є позитивним сигналом", - додає Катерина Левченко. Вона також зазначила, що зростання домашнього насильства було зафіксовано в інших країнах, які пішли на карантин, отже мова йде про світову тенденцію.
Масштаби проблеми набули настільки загрозливого характеру, що її помітили навіть в ООН. "В останні тижні через посилення економічного та соціального тиску, а також страху, ми стаємо свідками жахливого глобального спалаху насильства в сім'ї", - заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш
Чому насильство зростає
На думку психологів, тут немає особливої таємниці - люди, котрі вимушені перебувати в одному приміщенні цілодобово, просто приречені на конфлікти. На ізоляцію накладаються фінансова невизначеність та загальні панічні настрої.
"Люди не знають, яким чином від цього абстрагуватися, адже так довго в ізоляції ми ніколи не були, - зазначає директор департаменту національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства ГО "Ла Страда-Україна" Олена Кривуляк. - Будь-які негативні емоції відображаються на членах нашої родини, адже ми не можемо ані побігати в парку, ані сходити в спортзал, аби скинути напругу, ми навіть не можемо покричати на людей в маршрутці, які наступили нам на ногу. Відповідно, всі ці емоції спрямовуються на наших близьких".
А в тих сім'ях, де домашнє насильство вже було, мікроклімат ще важчий.
"Постраждалі разом зі своїми кривдниками цілодобово перебувають в одному приміщенні. Бо якщо раніше постраждалі або їхні кривдники могли піти на роботу, поїхати до друзів, родичів, то зараз такої можливості немає, адже основне правило карантину - залишатися вдома", - пояснює Кривуляк.
Що робить влада
Два основних органи, які зобов'язані реагувати на факти домашнього насильства в Україні та запобігати їх - це Мінсоцполітики та Нацполіція.
По всій країні є 26 пунктів, які в екстреному порядку готові надати притулок жертвам домашнього насильства. У Мінсоцполітики запевняють, що жоден з них не припиняв свою роботу в період карантину і, якщо того вимагає ситуація, жертва насильства може розраховувати на тимчасове житло в одному з таких закладів.
"Але всі ці притулки знаходяться або в обласних центрах, або у великих містах. Якщо постраждала жінка з села, то вона просто фізично не може дістатися до цього притулку, адже транспортне сполучення між містами в період карантину зупинене. А жінка може не мати власного автомобіля або родичів, які підвезуть її", - зазначає Олена Кривуляк.
У поліції також запевняють, що запроваждення карантинних заходів не вплинуло на ефективність роботи правоохоронців в частині реагування на факти домашнього насильства. У МВС навіть запустили Telegram чат-бот # ДійПротиНасільства, де жертва може отримати допомогу та правову консультацію з питань домашнього насильства.
Така ініціатива, звичайно ж, є позитивною, вважає Катерина Левченко: "Адже постраждалим складно звертатися по телефону в служби підтримки в зв'язку з постійним перебуванням з кривдником в одному приміщенні. Плюс є побоювання, мовляв, люди вмирають від коронавіруса, а я тут зі своїми проблемами".
Але проблема в тому, що звернення до правоохоронців в період карантину, на практиці може виявитися не надто ефективним.
"Наприклад, потерпілий звертається в поліцію по допомогу, звернення переадресовується на дільничного офіцера поліції, а дільничний телефонує потерпілому і каже, ви ж розумієте, в країні карантин, а ми в період карантину не можемо приходити до сім'ї, адже потрібно сидіти вдома. Тому давайте до цього питання ми повернемося після карантину. Але поки закінчиться карантин, ми можемо втратити в результаті домашнього насильства не одну людину", - скаржиться Олена Кривуляк.
При цьому закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" дає правоохоронцям прекрасний інструмент - терміновий припис про заборону. "Це спеціальний документ, який видається правоохоронними органами для того, аби зупинити випадок домашнього насильства та убезпечити жертву від кривдника. В рамках цього документу кривдник може бути виселений з приміщення, навіть якщо це його приміщення, і він там прописаний", - пояснює Олена Кривуляк .
Однак в період карантину, за словами правозахисників, цей механізм працює з перебоями.
"Патрульна поліція, яка приїжджає на такі виклики, говорить постраждалим, що через карантин просто не має можливості вигнати кривдника, адже всі повинні сидіти вдома. Але якщо ви хочете убезпечити себе і своїх дітей, то шукайте самі безпечне приміщення", - розповіла Олена Кривуляк.
Як запобігти насильству
Втім, навіть якщо робота правоохоронців у період карантину не є ідеальною, то це ще не означає, що жертвам домашнього насильства варто мовчати. Якщо факт насильства відбувся, необхідно звертатися в поліцію. Але якщо факту насильства не було, а ситуація в родині загострилася, то катастрофу краще попередити.
У таких випадках психологи радять, не чекаючи емоційного вибуху, звернутися до фахівців на гарячу лінію, зайнятися спортом (навіть домашні умови для цього цілком підійдуть), ну і звичайно ж пам'ятати про відповідальність, адже домашнє насильство - це злочин.
"Раніше я завжди радила вийти на вулицю, хоча б годину прогулятися та дистанціюватися від конфлікту. Але зараз ця порада не дуже підходить. Проте, якось розійтися в просторі все ж потрібно: по різних кімнатах, різних частинах кімнати і сконцентруватися на якомусь занятті. Плюс, кожному члену сім'ї потрібно вчитися розуміти один одного, розуміти, як складно жінкам, у яких збільшилося домашнє навантаження, як складно і чоловікам, адже суспільство виставляє їм вимогу забезпечувати сім'ю. Розуміння цих моментів,а також того, що карантин колись закінчиться, повинні допомогти", - резюмувала Катерина Левченко.
