Статистика захворюваності на COVID-19 в Україні з кожним днем стає все тривожнішою. Так, 28 серпня було зафіксовано черговий антирекорд - 2481 новий випадок за добу. Однак очевидно, що насправді заражених українців більше. По-перше, не у всіх коронавірусна хвороба протікає з явними симптомами. По-друге, масового тестування в Україні немає. Яка ситуація склалася в країні з діагностикою COVID-19, скільки це коштує і чи складно в Україні здати тест, навіть при явних симптомах коронавірусу, з'ясовував "Апостроф".
Тестів буде більше
Золотий стандарт діагностики COVID-19 - полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Точність такого аналізу, на відміну від експрес-тестів, становить 99%, а проводиться він шляхом забору біологічного матеріалу з носоглотки.
За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, з початку пандемії Україна збільшила кількість ПЛР-тестів у рази. Так, якщо в квітні лабораторії в країні могли обробляти не більше 17 тисяч аналізів на тиждень, то зараз 22 тисячі на добу.
Правда, цей показник викликає відверту недовіру у експертів.
"У нас різко збільшилася кількість лаборантів? Збільшився штат? Ні. У статистику просто скидають дослідження, які роблять комерційні лабораторії. Люди купили ці дослідження за свої гроші, а МОЗ показує це як досягнення. Це аналогічно тому, як в 2014 році люди йшли на фронт у своїх бронежилетах і касках", - каже "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.
Проте, в Міністерстві охорони здоров'я обіцяють ще потужніші цифри.
"Стоїть завдання до 15 вересня вийти на 30 тисяч тестувань на добу", - пояснив "Апострофу" Віктор Ляшко.
Для порівняння, в лабораторіях Німеччини проводиться 70 тисяч тестів на добу.
Однак ми в Україні маємо те, що маємо. Отже, 22 тисячі тестів на добу - це багато чи мало? Давайте розбиратися в цій цифрі.
Українська стратегія
На сьогоднішній день Україна знаходиться на 114 місці в світі за кількістю тестів на 1 мільйон осіб. Навіть в деяких африканських країнах ці показники вище. У той час, як сусідня Польща займає 74 рядок цього рейтингу, а Росія і зовсім на 17 місці. А ось за кількістю нових випадків заражень наша країна, навпаки займає "лідируючі" позиції: 14 місце серед усіх країн світу. Напрошується логічний висновок: кількість тестів обернено пропорційна числу нових випадків зараження. Чим більше тестів, тим менше нових випадків і навпаки, чим менше тестування, тим більше нових хворих.
Візьмемо для прикладу Республіку Корея з населенням в 51 млн осіб. Одним з головних чинників успіху країни в боротьбі з пандемією коронавірусу вважається масове тестування населення. На початку пандемії, коли в США кожен день тестували сотні людей, у Кореї рахунок ПЛР-досліджень йшов на десятки тисяч. Мобільні пункти забору аналізів були розгорнуті по всій країні, зокрема і в сільській місцевості, а в деяких містах здати тест можна було навіть на заправках, не виходячи з авто. Пізніше досвід корейців використали і європейці. Наприклад, в Парижі намети для забору матеріалу з'явилися в трьох районах міста. До 7-вересня місцева влада планує організувати мобільні пункти в усіх 20-ти районах столиці Франції.
В Україні такої "розкоші" поки немає.
"У нас можна було б використовувати можливості первинної медичної ланки. Наприклад, уповноважити лікарів первинки проводити дослідження і забезпечити їх витратними матеріалами, щоб вони могли брати зразки і направляти їх в лабораторії", - пояснює "Апострофу" екс-директор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта.
І справді, чим ретельніше відстежувати заражених і їх контакти, тим успішніше можна стримувати поширення вірусу. Тому у Республіці Корея пікові показники захворюваності ледве-ледве перевищували тисячу осіб на добу. Та й то, такі цифри трималися всього пару днів.
Втім, порівнювати фінансові можливості систем охорони здоров'я у Кореї та Україні не зовсім коректно. Та й від масового тестування в світі поступово відмовляються на користь дослідження цільових груп.
"Від масового тестування зараз у світі все ж відмовляються. Йдеться про те, що повинно бути цільове тестування людей, які мають підстави вважати, що вони були інфіковані або мають симптоми захворювання. Так роблять у Західній Європі і США", - запевняє Курпіта.
Стратегія тестування по-українськи якраз і полягає в тому, щоб перевіряти на коронавірус цільові групи. Це випливає з наказу МОЗ від 20 травня "Стандарти медичної допомоги" Коронавірусна хвороба (COVID-19)".
За цим документом обов'язкове ПЛР тестування повинні проходити 3 категорії пацієнтів: люди з клінічними ознаками коронавірусної хвороби, пацієнти з пневмонією, і люди, які контактували з підтвердженим випадком захворювання (на 14-ту добу після контакту). Тести їм роблять безкоштовно.
Крім того, ПЛР тестування слід робити й тим, кому потрібна планова госпіталізація або операція, але тільки в тих випадках, коли у пацієнта спостерігається імуносупресія (пригнічення імунітету), наприклад, унаслідок вагітності або інфікування ВІЛ. У такому випадку, за тест доведеться заплатити від 700 до 2000 гривень залежно від лабораторії.
Для всіх інших пацієнтів, які потребують госпіталізації, досить і ІФА-тесту (визначає наявність в крові антитіл).
Але це все теорія. А ось на практиці справи йдуть інакше, і адекватного тестування навіть цільових груп в Україні немає.
Коронавірусний попит
Ну, по-перше, результатів ПЛР-досліджень, пацієнти, як і раніше чекають кілька днів.
"У квітні-травні чекали по 10-14 днів, потім по 5 днів чекали, потім стали приходити в липні через 2, максимум 3 дні. Зараз знову зросла кількість обстежуваних, і ми знову чекаємо 5-7 днів. Менше 5 днів не надсилають. Працюють практично цілодобово. Буває і о 1 і 2 і о 3 годині ночі надсилають результати ", - каже "Апострофу" лікар-інфекціоніст Києво-Святошинської ЦРЛ Ольга Вознюк.
"Це, звичайно, дуже погано. Тобто запити на тестування значно перевищують можливості лабораторій", - нарікає заввідділом респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського Алла Мироненко, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Але ось парадокс: у порівнянні з квітнем кількість тестів значно збільшилася, а терміни очікування аналізів чомусь не скоротилися.
Вся справа в тому, що в зв'язку зі скасуванням жорстких карантинних заходів, все більше людей починає хворіти, а значить, потребуватиме тестів. Таким чином, "пропозиція" просто не встигає за "попитом". Тому 22 тисячі тестів на добу у квітні було б, напевно, чудово. Але в серпні, коли українці масово знімають маски, цього вже не вистачає. Ось і доводиться пацієнтам чекати результатів аналізів тижнями.
А якщо результати тестів так безнадійно запізнюються, то й статистика з захворюваності вельми неточна. В такому випадку, поділ регіонів на "зелені", "жовті" та "червоні" карантинні зони на основі "кульгавої" статистики є дуже неточним.
Люди і машини
Що ж робити? Відповідь очевидна - збільшувати кількість тестів. І мова навіть не про якесь масове тестування, як у Республіці Корея. Україні варто хоча б коректно спрацювати у стратегії тестування цільових груп, як і записано в наказі МОЗ.
"Але для цього необхідна автоматизація процесів, - додає Алла Мироненко. - Є спеціальні апарати, куди вніс зразки, і вони обробляються. Але питання в тому: хто за це заплатить? А ще постійно потрібні реагенти".
"Якщо не буде надолужено механізми автоматизації роботи, то 25-28 тисяч досліджень на добу - це максимум, який ми зможемо витягнути. Апарат не може зробити дослідження за 3 години, якщо цикл триває 4 години, - зазначає Курпіта. - В середньому, один хворий протягом 5-6 днів до моменту діагностики захворювання може мати приблизно 8-10 контактів. Таким чином, якщо 30 серпня виявили 2141 випадок, лікарі повинні виявити ще близько 20 тисяч контактних осіб, а потім провести серед них дослідження. Хтось із них може хворіти".
Втім, у деяких лабораторіях МОЗ не вистачає не те що машин, але навіть людей.
"В обласному лабораторному центрі, у вірусологічному відділі люди звільнилися. Важкі умови праці, а доплачують в Київській області за роботу з ковід на 200%, а не 300%. І жодних доплат, як у Києві. Тому люди і звільняються. Робота на території того ж Києва оплачується ще й з бюджету Києва", - додає Вознюк.
Доводиться "викручуватися" і співробітникам лабораторного центру МОЗ у Донецькій області.
"Нам допомагають інші області: Луганська, Запорізька, Дніпропетровська. Наприклад, Дніпро сьогодні взяв 467 проб, готуємо на Київ в Центр громадського здоров'я 500-600 проб. Я попросив", - розповів "Апострофу" директор лабораторії Василь Гончаренко.
Людський фактор
До речі, людський фактор, за словами експертів, досить відчутно впливає на статистику ПЛР-досліджень.
По-перше, навіть якщо у пацієнта спостерігаються симптоми коронавірусної хвороби, далеко не факт, що тест йому зроблять безкоштовно.
"Я перебував на лікарняному з ГРВІ та спостерігався у свого сімейного лікаря, - розповідає "Апострофу" житель столиці Анатолій. - На п'ятий день хвороби лікар порекомендував мені зробити тест. Мовляв, за протоколами вже пора. Потім мені підказали, де краще і дешевше зробити тест, так би мовити, добровільно-примусово. Я здавав у ДНК-лабораторії, там найдешевші тести і оперативні. У підсумку, 700 гривень сам тест і 15 гривень я заплатив за забір матеріалу".
По-друге, далеко не факт, що сімейний лікар направить пацієнта з симптомами COVID-19 на тест. Навіть за гроші.
"З сімейними лікарями лаюся кожен день, - скаржиться Ольга Вознюк. - Телефонують: "Треба покласти: "підозра" на ковід. Ми тиждень лікуємо вдома пневмонію, а йому гірше ... "Питаю:" А чому у вас пневмонія за тиждень не обстежена на ковід"? А у відповідь тиша. А "підозра" займає бокс на 2-4-5 ліжок і нікого туди вже не покладеш з епідеміологічних міркувань, тому що пневмонія - це не 100% ковід. І так чекаєш 5-6-7 днів, поки прийде відповідь ПЛР. А якщо сімейні лікарі вже обстежили пацієнта, але не впоралися з лікуванням на дому, то такий пацієнт відразу надходить до лікарні з підтвердженим діагнозом ковід і ми його визначаємо в палату, де вже лежать пацієнти з ковід, не займаючи даремно ліжка. Ось і виходить, що за наказом МОЗ на ковід обстежуються всі пацієнти з симптомами застуди, а на ділі сімейні лікарі тягнуть час".
Більш того, крім діагностики цільових груп, на думку Олексія Галімського, Україні необхідний і епідеміологічний моніторинг, щоб розуміти, як розвивається ситуація з пандемією.
"Це зріз ситуації по країні, коли обстежували б не хворих, не контактних, не медпрацівників з осередку лікування. Це обстеження з профілактичною метою. Але його просто нікому робити, адже санепідемслужби немає", - резюмував Галімський.
Тим часом, за прогнозами експертів, навіть на підставі існуючої офіційної статистики можна зробити висновок, що ситуація з пандемією в Україні найближчим часом буде тільки погіршуватися.
"Якщо минулого тижня ми мали показники 2300-2400 нових випадків за добу, коли проводилося 22-25 тисяч ПЛР-досліджень, то зараз ми маємо 2100 випадків захворювання на 14 тисяч ПЛР-досліджень. Тобто кількість позитивних результатів зростає. Це може пояснюватися двома факторами: або поліпшенням методу відбору проб, або збільшенням кількості хворих людей. І я схиляюся до думки, що у нас так розвивається епідемія", - зазначив Курпіта.
