За нинішній рік в Україні зафіксовано понад 50 температурних рекордів і це далеко не межа. Через кліматичні зміни степова зона поширюється все далі на північ країни, а на півдні за кілька років будуть субтропіки. Про те, як зміни клімату впливають на Україну і яких дій треба вжити негайно, в ефірі Апостроф Live розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги ТЕТЯНА ТИМОЧКО.
Вплив на сільське господарство
Стало абсолютно очевидним, що далі жити у старих підходах неможливо. Це не лише погодні коливання. Насправді, зміни клімату тепер напряму впливають на економіку. Зокрема це стосується України. Треба вживати негайні заходи у агросфері з реагуванням на зміни клімату. В Україні сьогодні катастрофічний дисбаланс щодо земель - 60% рілля, 10% пасовища, а 20-30% лісові масиви.
З півдня на північ посувається територія, яка була степом. Є прогноз, що через 2-3 роки ми матимемо субтропіки на півдні України. А аграрії на це не реагують. Вони вирощують ті ж культури, за тими ж технологіями. Окремі аграрії вже по 2 рази збирають врожаї. Це з одного боку добре, але виснажує ґрунт.
Немає реакції на те, що поширюються нові види рослин, наприклад супербур'ян, який знищує багато рослин.
Для сільського господарства - маємо катастрофу. Бо воно на сьогоднішній день формує 18 відсотків ВВП України. Тому необхідне реагування на зміни клімату.
А перемоги, про які йдеться у ЗМІ - це зерно, соняшник і ріпак. Соняшник і ріпак дуже виснажують ґрунти. Тому це псевдоперемоги. Це локальні врожаї, але загалом ситуація погіршується.
Ми потребуємо земельної реформи. Кожна ділянка землі повинна мати свій паспорт. Крім того відсутнє резервування земель. Ті ж пасовища зникають на наших очах, а це збільшує парниковий ефект.
Крім того, не можна не реагувати на глобальні зміни клімату. Їх не зупиниш помахом чарівної палички.
Вплив на еко-систему
Зміни клімату у нас неминучі. Була дуже суха осінь, безсніжна зима, потім рання весна - це дуже серйозно впливає на існування окремих видів рослин і тварин. Коли цього року була дуже тепла зима, то тварини, які мали б впадати в спячку, залишалися активними - дуже багато таких тварин загинули. Крім того, багато загинули через пожежі і таке інше.
І також ми бачимо дуже багато мікробів хвороб, бо вони не перемерзають взимку. І це також наслідок зміни клімату.
Коли ми говоримо про масштабні лісові пожежі і потім підраховуємо збитки, то, можливо, варто ці кошти витратити на упередження - розчистити дороги, встановити системи відеоспостережень біля зони відчуження, здійснювати аеро-фото-відеозйомку тощо. Виходить, що комусь вигідніше відшкодовувати наслідки пожежі, ніж діяти на упередження. Ми також побачили відсутність належного обладнання, захисного одягу, техніки.
Треба також звернути увагу на загрози терористичної діяльності, бо сухий ліс дуже легко підпалити. За відсутності дощів сосновий ліс горить дуже серйозно. І ми це бачили на прикладі Харківщини і Луганщини.
Про дії влади
Ми не бачимо адекватних професійних дій від органів, які відповідають за ці питання. Це цілий комплекс рішень, які треба впроваджувати - а ми цього не маємо. А на сьогоднішній день лише у 12 областях є окрема стратегічна ціль "Екологічна проблема і захист довкілля". Інші області таких цілей не передбачають. Немає окремого фінансування, яке необхідне для збереження довкілля.
Якщо ми не вживатимемо термінових заходів адаптації щодо змін клімату, то наша економіка ляже. Уряд має не просто лобіювати інтереси бізнесу, він має лобіювати інтереси природного середовища. А нічого цього не робиться.
Про лихо у карпатському регіоні
Паводки - це та ж історія. Кошти виділяються навздогін. Але подивіться, які суми. Держводагентство - 90 млн. Що вони можуть зробити на ці кошти? А якби влітку 2019 року були виділені хоча б частина коштів, вдалося б попередити значну частину цих паводків.
Величезні масштаби паводків насамперед пов'язані з тим, що відбувається масштабна вирубка. Звичайно, навіть ліси не впоралися б з цим масивом води, який випав. Але вони б затримали значну її частину.
І питання будівництва житла - навіщо відшкодовують кошти тим людям, які будують свої житла на небезпечних ділянках, таких як прибережні смуги гірських річок. Люди мають усвідомлювати ризики, а не бігти до влади за грішми, коли їхні будинки постраждали від паводків. От коли людина стовідсотково не матиме надій на відшкодування, тоді вже вона усвідомлюватиме, що там не можна нічого будувати.
Тут у комплексі мають працювати усі системи. Необхідно діяти на упередження, а не розпилювати копійки після лиха. Тільки в такому разі це працюватиме.
А цієї осені будуть такі ж проблеми, якщо буде більш менш сильна осіння злива.
Що стосується зими. Передбачається зменшення снігового покриву. Але якась кількість снігу випаде.
