Ще навесні 2020 року, коли пандемія COVID-19 накрила весь світ, владою України було прийнято рішення створити Фонд боротьби з коронавірусом та його наслідками. Однією з головних статей витрат Фонду повинна була стати медицина: закупівля необхідного обладнання, ремонт лікарень, створення додаткових ліжко-місць і доплата медикам. Але майже через півроку виявилося, що такі необхідні для порятунку життя і здоров'я людей гроші освоєні всього на 6%. Зараз на тлі зростання смертності від "корони" , а також в умовах, коли щодобове зростання захворюваності на COVID-19 б'є антирекорди та наближається до позначки в 6000 захворілих, постає питання, а куди пішли гроші "ковідного фонду"?
Створення Фонду та головні цілі
Як відомо, у квітні 2019 року Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, якими схвалила створення Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією у розмірі майже 66 млрд грн.
Згідно з рішенням уряду, гроші з Фонду направляли на допомогу громадянам, в тому числі похилого віку, в зв'язку з негативними наслідками поширення на території України коронавірусу; на одноразову допомогу членам сімей працівників закладів охорони здоров'я, які загинули від COVID-19; інші заходи, спрямовані на боротьбу зі спалахом інфекції.
І судячи з усього, грошей на це виділили так багато, що в червні нардепи дозволили виділити частину коштів Фонду на будівництво доріг. В кінці липня Мінфін повідомив, що всі кошти фонду розподілені. У міністерстві розповіли, що в цілому з фонду на сферу охорони здоров'я виділили 16,3 млрд грн, на соціальну сферу - 10,6 млрд грн, на сферу забезпечення правопорядку - 2,5 млрд грн, на стимулювання економіки - 36 млрд грн, часткове відновлення витрат держбюджету - 500 млн грн, на сферу освіти - 52,5 млн грн.
Як освоювалися гроші
За даними Міністерства фінансів, рекордсменом по освоєнню коштів Фонду якраз і стало Міністерство інфраструктури, яке отримало 35 млрд гривень. З цих коштів на будівництво доріг вже встигли витратити трохи більше 11 млрд гривень. Ще 6 млрд гривень витратили на допомогу Фонду страхування на випадок безробіття, трохи більше 2 млрд - на доплати військовослужбовцям, прикордонникам та правоохоронцям і по більш ніж 1,5 млрд гривень було витрачено на доплати медикам, будівництво і ремонт прийомних опорних лікарень.
Тож не дивно, що подібне використання коштів, які мали в першу чергу піти на охорону здоров'я, обурило українців, які почали ставити питання, а чому дороги? На що президент Володимир Зеленський їм і відповів: "Деякі лікарні закривалися, а до деяких лікарень потрібно доїхати. І це правда, багато грошей витрачено на дороги, які ведуть до опорних лікарень". Також президент запевняє, що будівництво доріг пов'язане з боротьбою з коронавірусом.
Загалом можна було погодитися з такою відповіддю, тільки експерти знайшли один нюанс, який доводить, що будівництво доріг за гроші Фонду мало допоможуть машинам швидкої допомоги.
"Так, будівництво доріг можна притягнути за вуха, і сказати, що вони прискорять приїзд швидкої допомоги по цим дорогам, і хворі будуть швидше доставлятися в лікарні. Але в переважній більшості ці кошти були спрямовані на дороги регіонального, а не місцевого значення. Ось в цьому й полягає проблема, тому що для швидких є більш важливими саме місцеві дороги, щоб перевезти хворого з одного села чи райцентру, в інший, де є лікарня, ніж пересуватися між регіонами", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Харківщина
Раніше дуже цікавим поясненням, чому левова частка коштів Фонду пішла на дороги, поділився і міністр фінансів Сергій Марченко.
"Вас хвилює, чому ми з фонду дали кошти на будівництво доріг? Поясню: ми забезпечили зарплату лікарям, засоби захисту, ШВЛ, кисневі маски і все необхідне обладнання. Потреби медицини повністю забезпечені", - сказав він в інтерв'ю "Економічній правді".
Ось тільки з ним навряд чи погодяться медики. Досі з'являється безліч повідомлень про жахливий стан палат для хворих на коронавірус, брак місць, через що людей не беруться госпіталізувати, а тих, кого забирають в лікарні, змушені просто боротися за кисневу маску або ШВЛ. Медперсонал масово звільняється через жахливі умови роботи та маленьку зарплату. І хоча з "ковідного фонду" на доплату медикам вже витрачено 302 млн гривень, до лікарів доходить такий мізер, який не здатний покрити цілодобову роботу і щоденний ризик для свого життя і здоров'я.
"Апостроф" відправив запит до Міністерства охорони здоров'я з питанням, чому з Фонду по боротьбі з коронавірусом досі не використані кошти на закупівлю апаратів ШВЛ та іншого необхідного обладнання, але відповіді на момент публікації поки не отримав.
Трохи ясності на цю ситуацію пролив голова Рахункової палати Валерій Пацкан в інтерв'ю "Українському радіо". За його словами, з апаратами ШВЛ зараз проблема в країні. Тендери на їх закупівлю оголосили, але вони не відбулися.
"Оголошено було тендер на закупівлю 100 апаратів, термін поставки був до 30 жовтня. Перший тендер оголошений 16 липня, провели аукціон - повинні були до 15 вересня закупити 50 ШВЛів. На нього вийшли 6 учасників - тільки 2 запропонували товари, які відповідали вимогам, але згодом виявилося, що перший постачальник не мав досвіду постачання відповідних товарів, а другий мав факти невиконання попередніх договорів. Зараз знову новий тендер. ШВЛи закуповувалися по-іншому, не з "ковідного фонду" - і меценатами, і державними органами, в тому числі МВС для себе закуповували. З "ковідного фонду" ШВЛи сьогодні не купували", - пояснив Пацкан.
Втім, як вважає заслужений лікар України і колишній народний депутат Ольга Богомолець, не варто загострювати свою увагу тільки на апаратах ШВЛ, тим більше що їх було закуплено у великій кількості завдяки приватним підприємствам в якості гуманітарної допомоги.
"Якщо ми говоримо про апарати ШВЛ, то можу сказати, що у нас на сьогодні їх закуплено у величезній кількості, тільки вони стоять в приватних фондах, лікарнях і навіть будинках. Плюс, гуманітарна допомога, яка була надана в достатній кількості від приватних компаній та бізнесу. Кількість апаратів ШВЛ, яка зайшла в Україну, взагалі не облікована. Тому спочатку варто зробити ревізію, перевірити робочий стан цих апаратів, і тільки після цього говорити, що нам потрібно закуповувати ще якусь кількість ШВЛів. Але і вони не вирішують всі проблеми. Більшість пацієнтів потребують доступу до кисню, а в лікарнях повинні бути ліжка, до яких буде підведено кисень, і він повинен правильно подаватися, щоб не зробити пацієнтові гірше, або навіть не спровокувати його смерть. А чи є у нас персонал, який знає, як це правильно зробити?", - запитує лікар.
На її думку, спочатку варто визначити, що дійсно необхідно для системи охорони здоров'я найбільше, і від цього вже правильно розраховувати кошти Фонду.
Медпрацівники на балконі інфекційного відділення лікарні
Оцінка ефективності діяльності Фонду
З огляду на те, що на даний момент "ковідний фонд" практично не виконав своє цільове призначення, експерти сходяться на думці, що говорити про його ефективність не доводиться. Єгор Киян впевнений, що створення Фонду з самого початку відбувалося неправильно, коли в законі нечітко прописали на що спрямовуються ці кошти.
"Уже з того моменту можна було прогнозувати певні проблеми з цим Фондом. Нечітко прописані статті та напрямки витрат створили поле для певних маніпуляцій,а також формальну можливість уникнути покарання за це. Справа в тому, що напрямки для використання коштів були окреслені без прив'язок до конкретних бюджетних статтей. Плюс, там був прописаний дуже цікавий пункт "і інші цілі". Це як раз і дає можливість маніпулювати інформацією з приводу ефективності використання цих коштів", - пояснює експерт.
Крім того, Киян зазначає, що для наповнення Фонду для боротьби з коронавірусом, забиралися гроші у Міністерства охорони здоров'я, хоча логічніше було б, щоб гроші Фонду йшли на додаток до існуючого бюджету МОЗ.
"Ще один нюанс - це непрозорість. Зараз немає жодної публічної інформації, де б можна було подивитися детально, на що спрямовано кошти, скільки освоєно, який залишок. Так, на сайті Мінфіну є графіки, але освоєння коштів - це специфічний параметр, це може означати, що кошти вже зняли, але до адресата вони не надійшли. Це більше схоже на презентаційний матеріал, а як там все насправді, вже ніхто не знає", - говорить він.
Також експерт сумнівається взагалі в потребі даного Фонду в тому вигляді, в якому він є зараз, звертаючи увагу на те, що в наступному році у "коронавірусний фонд" закладено набагато менше коштів, ніж цього року: "І так з цього Фонду на медицину майже нічого не використали, і на наступний рік сума зменшилася. А чи потрібен був цей Фонд взагалі, якщо навіть в такому роздутому форматі, він не виконав своєї першочергової функції? Він не допоміг медицині, освіті і науці, і не допоміг бізнесу".
В ефективності розрахунку коштів Фонду сумнівається і Ольга Богомолець. За її словами в Україні зруйнована система виконання стандартів, тому у нас немає ні того, ні іншого. А коли гроші вкидаються за відсутності стандартів та системи, а також контролюючих органів, тоді і з'являються випадки, коли гроші витрачаються не за призначенням. Або витрачаються куди треба, але не приносять результату. А на її думку, гроші з Фонду можуть бути використані на ряд важливих поліпшень.
"Перше, і найважливіше, повинна бути підготовлена не тільки друга лінія лікарень, а й істотно підготовлена друга група фахівців. Сьогодні у нас вже лікують хворих на коронавірус не інфекціоністи, і навіть не пульмонологи, а лікують всі, хто колись отримав медичний диплом: хірурги, травматологи, проктологи, мабуть, тільки ще дерматологи не лікують. Але, якщо у нас буде по 10 тисяч хворих в день, а я цього не виключаю, тоді будуть лікувати просто всі. Хотіла б я, при всій повазі до акушерів- гінекологів, дерматологів та інших, щоб вони лікували коронавірус? Ні, не хотіла б, тому що потрібно мати досвід. А сьогодні інфекціоністи вже закінчилися, і у пацієнтів немає доступу до кваліфікованої медичної допомоги", - говорить медик.
Крім цього потрібно покращувати умови в палатах для хворих на коронавірус і стежити за кількістю розміщених в них пацієнтів. "Коли в одній палаті на чотири місця лежить пацієнт з коронавірусом, який одужує, а до нього підселюють хворого, який тільки захворів, то це порушення", - вважає Богомолець, додавши, що все це потребує не лише фінансування, але й необхідного контролю за використанням цих коштів.
У 2020 році Україна дійсно досягла вражаючих успіхів у розвитку та ремонті дорожньої інфраструктури. Наприклад, вщент розбита автотраса Запоріжжя-Василівка-Токмак-Бердянськ, по якій люди їздили відпочивати на Азовське море, була якісно відремонтована протягом якихось чотирьох місяців. Тому дороги дуже важливі. Але чи не зарано в нашій країні вирішили, що наша медицина повністю готова до боротьби з коронавірусом?
