RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Суспільство

Антивірусне навчання: чи допоможе студентам "віддаленка" та що робити школам

Чи готові школи та виші до нового раунду дистанційного навчання

Чи готові школи та виші до нового раунду дистанційного навчання Фото: Getty images

У зв'язку з погіршенням епідемічної ситуації з коронавірусом в Україні, президент України Володимир Зеленський підтримав пропозицію перевести на дистанційне навчання все вищі заклади освіти в країні, а в загальноосвітніх школах на тиждень раніше почати осінні канікули.

Загалом, дана ситуація була прогнозованою, бо ще з 1 вересня деякі ВНЗ максимально переводили студентів на "віддаленку". Чи вдалося ефективно побудувати процес дистанційного навчання в Україні - дізнавався "Апостроф".

Вузи - перші, школи на черзі?

У неділю, 11 жовтня, стало відомо, що вищі навчальні заклади по всій Україні будуть переведені на дистанційне навчання у зв'язку з загостренням ситуації із захворюваністю на COVID-19.

"Під час останньої наради у президента України прийнято ряд важливих рішень по боротьбі з епідемією Сovid-19 ... Тимчасово переводимо виші на дистанційне навчання. Це рішення повністю підтримує керівництво навчальних закладів. На жаль, вже є кілька спалахів зараження співробітників і студентів, а також смертельні випадки. Минулого тижня помер декан географічного факультету КНУ ім. Шевченка ...", - написав глава парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький на своїй сторінці в Facebook.

У Міністерстві освіти України уточнили, що віддалене навчання розпочнеться з 15 жовтня і буде діяти місяць.

"Установам професійної (професійно-технічного) освіти, професійного передвищої та вищої освіти (незалежно від кольору карантинної території) рекомендувати перейти на дистанційну форму навчання на період з 15 жовтня по 15 листопада з обов'язковим виїздом всіх студентів з гуртожитків (при цьому вважаю за необхідне повернути кошти за проживання студентам, які виїхали з гуртожитків з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року)", - повідомив в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет в Telegram.

Заява Шкарлета, щодо виселення студентів з гуртожитку, викликала обурення серед учнів, які не мають наміру роз'їжджатися на місяць по домівках. Сам же в.о. міністра зазначив, що саме гуртожитки сьогодні є одним з місць потенційної небезпеки поширення коронавірусу. Разом з тим Шкарлет запевнив студентів, що примусового виселення не буде.

"Шановні студенти! Запевняю, що ніхто не буде примусово виселяти вас з гуртожитків", - написав він.

"В офіційному документі МОН буде лише рекомендація щодо від'їзду з гуртожитків додому, крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, студентів з тимчасово окупованих територій, "червоних" карантинних зон та інших, із зобов'язанням адміністрацій УВО (установ вищої освіти, - "Апостроф") по збереженню місця проживання студента в гуртожитку і з обов'язковим перерахунком сплачених за гуртожиток засобів (в разі виїзду з гуртожитку з 15 жовтня до 15 листопада)", - додав міністр.

Але не вишами єдиними, для шкіл також підготували деякі зміни. В першу чергу влада вирішила відправити учнів на канікули раніше зазначеного планами терміну - з 26 жовтня по 1 листопада.

Фото: УНІАН

Спочатку МОН запропонувало почати шкільні канікули вже з 15 жовтня, і відправило рекомендаційні листи всім закладам загальної середньої освіти, але остаточне рішення з цього питання повинна ухвалювати місцева влада. Але пізніше стало відомо, що на канікули діти підуть з 21 по 28 жовтня, принаймні таку дату для столичних шкіл назвав мер Києва Віталій Кличко.

Крім того, кількома днями раніше Шкарлет попросив навчальні заклади перейти на онлайн-навчання хоча б на кілька тижнів. І є ймовірність, що після канікул школи в деяких регіонах таки перейдуть на дистанційку, про що повідомив виконуючий обов'язки генерального директора "Центру громадського здоров'я МОЗ України" Ігор Кузин.

"Тут ситуація буде залежати від того, в якому регіоні або районі знаходиться школа, тому що сама ідеологія адаптивного карантину полягає в тому, щоб застосовувати різні підходи щодо різних територій. Є також області, де ситуація керована або трапляються лише поодинокі випадки. Тому в тих регіонах, які знаходяться в помаранчевій або червоній зоні, там можна буде ставити питання про дистанційне навчання", - сказав він.

Без змін працюватимуть тільки ясла і дитячі сади, уточнюють в МОН.

Вивчитися на "віддаленці" можна, але не всім

Звичайно, дистанційний формат навчання не зможе повністю замінити очний, про це говорять і студенти, і викладачі. Якщо лекцію прочитати по Zoom ще можливо, то з лабораторними роботами все не так просто.

Читайте також: Сплять на лекціях: чи задоволені студенти дистанційним навчанням

З 1 вересня в більшості вузів ввели змішаний формат навчання, коли різні курси чергували тижні, на яких вони будуть або присутні в аудиторії, або вчитися з дому. Це дозволяло хоча б в стислі терміни освоїти практику в аудиторіях. Але з 15 жовтня навіть це стане неможливим. І якщо для гуманітарних наук все не так катастрофічно, то медичним або творчим спеціальностям, або студентам, які вивчають точні науки, буде нелегко, вважає проректорка Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), професорка, докторка політичних наук Інна Костиря.

"Дійсно, треба вирішити, як бути з такими спеціальностями, як, наприклад, медицина. Є науки, які можуть вивчатися дистанційно, але це не медики. І тут, можливо варто було відпустити дітей на канікули, а продовжити їхнє навчання влітку, якщо дозволятиме епідемічна ситуація. Це має вирішити Міністерство, тому що ВНЗ складно приймати самостійно такі рішення", - вважає вона.

Крім того, МОН варто було б розробити методику онлайн навчання у вишах для тих чи інших спеціальностей: в якому обсязі буде подаватися інформація, які види активності будуть ефективними для віддаленого формату, як максимально доступно та якісно проводити практику для студентів.

Саме рішення перевести ВНЗ на дистанційне навчання цілком обґрунтовано, з огляду на ситуацію з наростаючою кількістю хворих на коронавірус в Україні. За словами Костирі, простудними захворюваннями хворіють близько 25-30% студентів.

Фото: Апостроф / Александр Гончаров

"Не можу сказати, що саме на коронавірус, тому що у студентів навіть немає коштів, щоб провести ПЛР-тест. До того ж молодь зазвичай легше переносить цей вірус. Плюс, на вулиці осінь, тому звичайний ГРВІ також може бути", - говорить експертка.

Звичайно, в такому випадку дистанційка необхідна, але вона не замінить для студентів повноцінної очної освіти, вважає проректорка.

З нею не згоден президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков. Раніше в коментарі "Апострофу" він зазначив, що саме за дистанційкою майбутнє української вищої школи. Але поки що недостатня організація дистанційного та змішаного навчання негативно впливає на якість освіти.

"Що потрібно зробити, аби це дало бажаний ефект? Є багато речей, але головними є наступні: потрібно зробити так, щоб ці заняття носили інтерактивний характер. Тобто, щоб студент був не тільки реципієнтом, який сидить перед екраном та сприймає інформацію, а щоб він був включений до процесу навчання в масштабах кожного конкретного заняття. Для цього потрібно розробити спеціальні методики та має бути зовсім інший рівень підготовки викладачів. Друге - створити колосальний за обсягом матеріал різних лабораторних та інших робіт, які будуть показувати все те, що в реальному житті бачить людина, коли виконує завдання в лабораторіях, в віртуальному вигляді через інтернет. Третє - необхідно гідно оцінювати і підтримувати матеріально і морально ВНЗ, які домоглися прогресу в організації дистанційного навчання", - вказує Фініков.

Разом з тим Інна Козиря вважає, що в Україні все ж досягли певного прогресу в організації дистанційного навчання в Україні. "В цілому не можна сказати, що Міністерство нічого не зробило, певні рекомендації з їхнього боку були. З того, що я знаю, у багатьох вишах за цей час налагодили нормальну систему, зробили певні платформи, за якими навіть керівництво університету може відстежувати і контролювати, як проходить навчальний процес", - говорить вона, при цьому погоджуючись, що уряду ще багато чого належить допрацювати.

"Єдине, з чим я не згодна, так це з тим, що ми повели дітей до школи. Все літо в МОН виробляли рекомендації для того, щоб діти могли безпечно ходити на заняття, а зараз ми розуміємо, що після 15 жовтня напевно ще місяць діти знову будуть то на канікулах, то на карантині", - сказала експертка, відзначивши, що дистанційне навчання в школах, якби його ввели з самого початку, могло б зменшити захворюваність на COVID-19 та знизити навантаження на медичну систему в Україні.

Читайте також

Хакерська атака на держреєстри України: про які збитки йдеться

Матеріальні збитки від кібератаки Росії на держреєстри України невеликі, але її наслідки можуть виявитися доволі серйозними

"Вовина тисяча" готівкою? Як діє "схема" і як з нею боротися

Перевести в готівку Вовину тисячу можна через схему з поповненням мобільного рахунку, але ця лазівка ​​вже закрита

Монополія на дистрибуцію ліків як шлях до зростання цін

Монополія на фармринку веде до зростання цін на ліки