Пандемія коронавірусу вже забрала життя 9856 українців і, ймовірно, в найближчі місяці це число буде тільки рости, тому що тільки за 16 листопада кількість тих, що захворіли на ковід в Україні, склала майже 12 тисяч чоловік. Втім, навіть після смерті митарства родичів померлого від COVID-19 не закінчуються. Наприклад, в столиці поховати жертву "корони" традиційно - практично неможливо: тільки безальтернативна кремація. При цьому, ніяких законів або постанов уряду, що забороняють традиційне поховання, в Україні не прийнято. Чому так відбувається, розбирався "Апостроф".
Альтернативи немає
"Ховати не дозволяють. Це - обов'язкова кремація. Нам ще в морзі сказали, що якщо у висновку про смерть буде написаний ковід, то нам не віддадуть тіло. Відразу ж розповіли в морзі про прайси, ну труна і кремація - безкоштовно", - розповідає "Апострофу" киянка Тетяна, яка днями втратила свого хрещеного.
"Альтернативи кремації ніякої не було. При цьому, були виставлені жорсткі умови: тільки так і ніяк інакше, - додає "Апострофу" киянин Ігор, який за короткий час втратив батька і матір. - На території лікарні є храм, і ми просили, щоб хоча б в мішку, в труні, дали можливість відспівати тіло, але нам категорично відмовили. Всі варіанти були виключені геть".
Чи дійсно існують нормативно-правові акти, що дозволяють диктувати родичам померлого форму прощання з близькою людиною, яка померла від коронавірусу?
Що говорить закон
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про похорон і похоронну справу", в країні гарантується "право громадян на поховання їхнього тіла у відповідності з їх волевиявленням". Таке волевиявлення може бути висловлено ще за життя в усній формі в присутності свідків, або закріплюється в заповіті.
Якщо померлий за життя ніяк не зафіксував свою волю, то стаття 4 цього ж закону гарантує "поховання в установленому законодавством порядку з урахуванням побажань родичів".
Разом з тим, 19 стаття закону говорить про те, що поховання померлих, які "померли в наслідок зараження особливо небезпечною інфекцією, здійснюється у відповідності з санітарним законодавством України".
У законі України "Про захист населення від інфекційних хвороб", нічого не сказано про те, як саме ховати померлих від небезпечних інфекційних захворювань. Але є дві постанови МОЗ №16 від 12 травня 2003 року і №4 від 27 березня 2020 року.
У постанові від 2003 року затверджені методичні вказівки щодо поводження з тілами померлих від карантинних інфекцій: "Поховання виконує спеціальна бригада, яка перевозить труп на кладовищі АБО в крематорій".
Постанова №4 від 27 березня регламентує норми поводження з тілами померлих конкретно від коронавірусу. У цьому документі розроблені рекомендації по "підготовці тіла до поховання або кремації". Знову: АБО поховання, АБО кремація. Безальтернативну кремацію цей документ не передбачає.
Кладовище у Львові
Це, до речі, ще в квітні говорив і головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
"Обов'язкова вимога, що всі летальні випадки коронавірусної хвороби підлягають кремації - такого не вказано", - відзначав чиновник.
І це логічно. Адже вмирають від коронавірусу по всій Україні, а крематорії є тільки в Києві, Харкові та Одесі.
Однак мер Києва Віталій Кличко навесні заявляв, що існує якийсь протокол для лікарів.
"Згідно з цим протоколом церемонії поховання скасовані і прописана в цьому протоколі кремація", - підкреслив Кличко.
Що це за протокол?
У столичному департаменті охорони здоров'я "Апостроф" запевнили, що міський відділ охорони здоров'я подібних розпоряджень не давав.
"Департамент нічого такого не розробляв і це точно не компетенція департаменту. Наша компетенція все, що стосується лікування", - пояснила виданню керівник прес-служби департаменту охорони здоров'я КМДА Наталя Вишневська.
Але за словами заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, рекомендації на місцевому рівні все ж є.
"Є єдині для всіх методичні рекомендації з поховання померлих з підозрою або підтвердженням гострої респіраторної хвороби Covid-19. Вони затверджені розпорядженням керівника робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій", - відзначав Пантелєєв.
І, згідно з цим документом, за словами Пантелєєва: "Кремація в умовах поширення інфекції є рекомендованим способом поховання осіб, які померли від COVID-19".
Йдеться про розпорядження №16 керівника робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій КМДА "Про методичні рекомендації щодо поховання померлих з підозрою або підтвердженням гострої респіраторної хвороби Covid-19".
Однак в цьому розпорядженні розписані алгоритми як кремації, так і поховання тіла в землю. Наприклад, зазначено, що глибина могили повинна бути не менше двох метрів, а труна з тілом має бути щільно закрита.
Надавати такі ритуальні послуги від міста має комунальне підприємство "Спецкомбінат ПКПО". Але там "Апострофу" пояснили, що похоронами померлих від коронавірусу не займаються.
"Ми оформляємо тільки документи на кремацію", - розповіли виданню на підприємстві.
Кримінальні справи
Як бачимо, ні на загальнонаціональному, ні на місцевому рівні, немає жодних правових актів, які б зобов'язували родичів спалювати тіла померлих близьких в крематорії. Проте, в реальності все інакше.
Чому це питання настільки принципове? Справа в тому, що деякі світові релігії забороняють кремацію тіла померлого. Так, якщо в християнстві до кремації відносяться лояльно, то, наприклад, в ісламі або іудаїзмі такий вид поховання категорично заборонений. А "будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян, в залежності від їх ставлення до релігії, тягне за собою відповідальність, встановлену законом". Так сказано в статті 4 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Що ж робити?
"Якщо люди не бажають, щоб їх родичів кремували, вони повинні написати письмову заяву. Найкраще і в поліцію, і в прокуратуру. В такому випадку буде відкрито кримінальне провадження за статтею 364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем" або за статтею 356 "Самоуправство". В залежності від того, посадові особи приймають рішення про кремацію або це наполягають підприємці, які займаються такою діяльністю", - говорить "Апострофу" юрист Іван Ліберман.
Втім, на думку юриста, змінювати ситуацію необхідно на законодавчому рівні.
"Потрібно внести зміни до законів щодо необхідності обов'язкового встановлення національної приналежності перед тим, як кремувати людини, який помер від коронавірусу", - резюмував Ліберман.
