"Обов'язок держави і правоохоронних органів - зробити все, щоб в суді українці і весь цивілізований світ побачили справжніх вбивць Павла Шеремета", - заявляв президент Володимир Зеленський у річницю вбивства журналіста. Однак в грудні 2020-го виповнився рівно рік з того моменту, як правоохоронці затримали підозрюваних у справі про вбивство журналіста, а суд досі так і не дав однозначної відповіді на питання: хто вбив Павла Шеремета? Чому Феміді не вистачило року, щоб винести обвинувальний вердикт або виправдати підозрюваних, розбирався "Апостроф".
"Велич арійської раси"
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля. Понад три роки слідство не могло зрушити з мертвої точки і назвати офіційних підозрюваних, але 12 грудня минулого року МВС здивувало українців новиною: за підозрою у вбивстві затримали учасника АТО, музиканта Андрія Антоненко, дитячого хірурга Юлію Кузьменко і військову медсестру Яну Дугарь.
На першому обранні запобіжного заходу Антоненка і Кузьменко суд відправив у СІЗО, а Яні Дугарь Феміда визначила цілодобовий домашній арешт. Однак протягом року, переглядаючи запобіжний захід (цього вимагає закон), Кузьменко перевели на домашній арешт, Дугарь дозволили зняти електронний браслет, а ось Антоненко так і залишився сидіти в СІЗО.
За версією слідства, Антоненко і Кузьменко є безпосередніми виконавцями злочину, а Яна Дугарь - пособниця, яка збирала інформацію про пересування вбитого журналіста. При цьому, спочатку саме Антоненко вважався правоохоронцями організатором вбивства, а мотив для вбивства став приводом для сарказму і жартів. Адже в тексті підозри значилося, що музикант, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, вирішив створити злочинне угрупування, щоб в її складі скоїти вбивство Павла Шеремета".
Але пізніше "велич арійської раси" прибрали, а організаторами вбивства правоохоронці назвали "невстановлених осіб". Слідство щодо них оформили в окрему справу.
У травні 2020 року досудове розслідування було завершено, а у вересні суд визначив присяжних для розгляду справи по суті.
Варто зазначити, що практично кожне засідання Шевченківського райсуду столиці, де розглядається справа Шеремета, супроводжувалося вуличними бійками активістів з поліцією. На думку активістів, правоохоронці так і не змогли зібрати переконливих доказів провини Антоненка, Дугарь і Кузьменко, а отже всіх трьох необхідно відпустити.
Втім, в МВС так не вважають: глава відомства Арсен Аваков запевняв, що слідство має "вичерпний набір аргументів".
Битва експертиз
Наріжним каменем доказової бази слідства є записи відеокамер спостереження з місця злочину. На цих записах, за версією правоохоронців, відображені Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко. Правда, точно ідентифікувати підозрюваних вкрай складно - якість відеозапису не дозволяє безпомилково впізнати Антоненка і Кузьменко. Тому, щоб розставити крапки над "і", в МВС замовили комплексну експертизу ходи осіб з відеозапису. Експертом виступив британець Айван Бірч, який нібито підтвердив, що фігури на записах - це Антоненко і Кузьменко.
Скріншот з камери відеоспостереження
Однак захист підозрюваних має масу питань до таких доказів.
"Єдиний доказ обвинувачення, на яке вони посилаються, хоча це взагалі не доказ, це висновок комплексної експертизи, - каже "Апострофу" адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик. - По-перше, відсутня методика проведення такої експертизи. Всі експертизи, які проводяться в Україні, повинні бути проведені за зареєстрованою Мін'юстом методикою. По-друге, єдиний експерт, який зробив висновок, що "особа 1 схожа на особу 2" - Айван Бірч. Але він взагалі не є експертом. він тренер з карате. Більш того, невідомо яким чином відбувалася оплата його послуг. Цієї інформації немає в матеріалах кримінального провадження. Висновок - українською мовою. Айван Бірч - англієць. Він не володіє українською і не міг скласти висновок українською мовою, відповідно є питання щодо проміжних документів, які йому надсилались: якою вони мовою, чи перекладалися вони, ким вони переводилися? Всього цього просто немає в матеріалах кримінальної справи. Відповідно, цей єдиний доказ щонайменше оформлено з такими помилками, які в подальшому виключають можливість використання цього висновку експерта як допустимий доказ".
У свою чергу, захисник Юлії Кузьменко Тарас Безпалий зазначає, що навіть сам Айван Бірч не може бути впевнений на 100% у своїх висновках.
"У підручнику, на який посилається цей міжнародний експерт, зазначено, що дана експертиза не може служити єдиним доказом, основним доказом. Доказова якість цієї експертизи вкрай низька", - пояснив "Апострофу" Безпалий.
Але крім аналізу ходи в рамках комплексної експертизи записів з камер відеоспостереження була проведена портретно-психологічна експертиза.
"Її провели два експерти з Київського науково-дослідного інституту, - додає Безпалий. - Але таку експертизу, як зробили вони, жоден інститут в Україні раніше ніколи не робив, її методики не існує. Більш того, кваліфікаційна комісія при Мін'юсті вже привертала цих експертів до дисциплінарної відповідальності за те, що вони придумали таку експертизу. Фактично вони свою фантазію назвали експертизою і на її підставі зараз судять Антоненка, Кузьменко і Дугарь".
Крім того, за словами Станіслава Кулика, є й інші висновки експертів, вже українських, які вказують на те, що Антоненко не причетний до вбивства Павла Шеремета.
"Є висновки експертів, які були ще в 2016 році, коли про Антоненка ще й мови не було. Експерти чітко визначили зріст особи, нібито чоловічої статі, з камер відеоспостереження з місця скоєння злочину. Один експерт зазначає, що зріст особи 170 сантиметрів, а інший, що зріст особи 172 сантиметри. Але обидва експерти говорять про те, що існує похибка плюс-мінус 5 сантиметрів. Навіть верхня межа можливого зросту: від 175 до 177 сантиметрів. У Антоненка зріст 180 сантиметрів. до речі, поліції мало було його просто поміряти. Для цього проводили спеціальну експертизу в якій вимірювали зріст Антоненка спеціальними лазерними пристроями. Вже на цьому етапі Антоненко мав бути відхилений як можливий підозрюваний", - запевняє Станіслав Кулик.
Андрій Антоненко
"На записах видно, що фігури плюс-мінус однакові на зріст. Але у Юлі і Андрія різниця в зрості 15 сантиметрів. А це істотна різниця", - резюмує Безпалий.
Політичне питання
Втім, оцінити вагомість доказів проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь повинен, звичайно ж, суд.
"У них (обвинувачених, - "Апостроф") є єдина можливість - це якщо суд під тиском, який вони розганяють, визнає якісь докази такими, які не можна використовувати. Це їхня надія", - заявляв заступник міністра МВС Антон Геращенко.
Але за рік Феміда так і не дала оцінку роботі слідства. Чому?
Вся справа в тому, що до розгляду справи по суті суд приступив зовсім недавно.
"Фактично судовий розгляд почався восени. Навіть в ідеальному світі, з вересня 2020 року, на жаль, не було можливості розглянути цю справу, оскільки сторона обвинувачення заявила дуже багато свідків, які, насправді, ні про що не свідчать, а присутні для масивності. Але якщо не брати до уваги таких свідків, то розгляд справи можливий за місяць. КПК передбачено, що справа повинна розглядатися в суді безперервно. Винятком є тільки перерви на відпочинок. Але, на жаль, суд призначає засідання не частіше двох разів на місяць, - додає Станіслав Кулик. - Але навіть якщо не було об'єктивної можливості розглянути цю справу за весь цей час, то держава не може тримати Антоненка під вартою на підставі того, що досі триває судовий розгляд. Антоненко, так само, як і Юлія Кузьменко та Яна Дугарь, може бути вдома зі своїми рідними і приїжджати на судові засідання, коли це необхідно".
У свою чергу, глава МВС Арсен Аваков неодноразово закликав суспільство не політизувати процес і не тиснути таким чином на суд. Однак старт політизації справи дала сама влада. Спочатку сам Аваков, коли заявив, що "українське суспільство має чітко розуміти де та межа, за якою патріотизм перетворюється на зраду своєї країни і злочин", - зазначив міністр, натякаючи на військове минуле підозрюваних.
А потім підключився і сам президент Зеленський, який заявив, що саме Аваков є "стейкхолдером цієї ситуації, він повинен її довести до кінця".
У відповідь на це глава МВС парирував: "У Конституції не написано, що він (президент - "Апостроф") повинен керувати якимось слідством тощо. Зарубайте собі це на носі. Більш того - і міністр цим не займається".
Таким чином, справа Шеремета, а значить і затримання підозрюваних, перетворилася на політику зусиллями самих політиків. Відповідно, виправдувальний вирок для Антоненка, Кузьменко і Дугарь теоретично може нашкодити репутації міністра МВС і поставити під питання його кар'єру в КМУ.
"Репутацію може втратити той, у кого вона є. Для Авакова, який брав на себе цю справу і приводив президента на прес-конференцію це могло б бути серйозним ударом і похитнути його на посаді, - каже "Апострофу" політтехнолог Ярослав Макітра. - Але, беручи до уваги кадрову політику президента, яка базується на наближеності до своєї фігури, складно говорити, що це призведе до відставки міністра. Навіть в разі негативного розвитку подій Аваков зможе залишитися в своєму кріслі. Так, він потрапить під певний шторм: буде багато звинувачень, але він пройде і через це. Тому не думаю, що ця справа буде критичною для Авакова. Так, неприємною, але не визначальною. Аваков настільки укорінився в уряді і володіє такою інформацією, що навряд чи серйозно це вплине на його подальшу кар'єру".
