З паяльником і праскою в руках. Це не просто образ з лихих 90-х. Таким фото міністр юстиції Денис Малюська днями привітав співробітників виконавчої служби з професійним святом, яке відзначається в Україні 17 грудня. За словами міністра, йому відомо про всі проблеми виконавчої служби, але скоро все зміниться, адже "система постійно змінюється на краще". Чому домогтися виконання рішення суду в Україні стає спрвжнім квестом, і коли дійсно все зміниться, з'ясовував "Апостроф".
Невиконавчі виконавці
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусовому виконанню підлягають рішення і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних виробництвах. Але на практиці часто державні виконавці просто не поспішають втілювати в життя рішення судів. Більш того, не виконуються навіть ті рішення, які складають піар-фундамент Мін'юсту: рішення про стягнення аліментів.
Нагадаємо, що на темі аліментів активно піарився ще колишній міністр юстиції Павло Петренко, а ВР в 2017 році посилила покарання за ухилення від виплат на дітей, заборонивши боржникам виїжджати за кордон і керувати транспортними засобами.
Нинішній склад Мін'юсту також не оминає медійною увагою тему аліментів. Наприклад, за словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, за неповний 2020-й працівники служби стягнули аліментів на суму 5,9 мільярда гривень. Статистика дійсно вражає. Але реальні історії українців свідчать про те, що виконавча служба явно недопрацьовує.
"Близько 5 років тому я перший раз подавала на аліменти, - розповідає "Апострофу" мешканка столиці Маріанна. - Тоді для колишнього чоловіка призначили 750 гривень аліментів на одну дитину. Потім колишній чоловік відмовився підвищити суму хоча б до прожиткового мінімуму, і я була змушена звернутися до суду. Суди тривали близько року і в результаті було ухвалено рішення про збільшення аліментів. Це рішення і рішення про стягнення судових витрат я подала до виконавчої служби і... тиша. На сайті Мін'юсту я знайшла інформацію про те, що виконавче провадження по одній моїй справі відкрито і контакти виконавця. Я почала телефонувати: номер районної служби просто не відповідає, а мобільний виконавця відключений. Через кілька днів виконавець все ж відповіла мені в месенджері: сказала, що в зв'язку з карантином прийому немає і було схвалено рішення відмовити у відкритті виконавчого провадження щодо примусового стягнення збільшених аліментів. Відмовили в зв'язку з тим, що було рішення суду про збільшення, а не про стягнення аліментів".
Що ж стосується "приємних" бонусів для неплатників аліментів, наприклад, заборони на керування транспортними засобами, то, за словами киянки Маріанни, домогтися від виконавців накладення на боржника таких санкцій вкрай складно.
"Як сказав мій адвокат, виконавча служба не робить жодного рухи тіла без нагадування, клопотань адвокатів або дзвінків зверху", - резюмувала жителька столиці.
А ось в Козятині, Вінницької області, виконавча служба, за словами Юрія, не виконує рішення суду, виходячи з корупційних мотивів.
"Моя історія тягнеться ще з травня минулого року, - пояснює "Апострофу" Юрій. - Колишній дружині присудили аліменти на двох дітей. А сестра колишньої дружини працює у виконавчій службі. Але оскільки вона працює не виконавцем, а фахівцем, то вважається, що тут не може бути конфлікту інтересів. Тому діти не бачать аліментів вже півтора року. За статтею "Ухилення від сплати аліментів" (ст. 164 КК України - "Апостроф") поліція відкрила кримінальну справу, але всі ці структури знаходяться в одному районі, і колишню дружину просто не можуть знайти - "масочний режим". Вона ходить по місту кожен день, а її просто "не бачать" і ніхто її шукати не збирається".
В очікуванні реформ
Втім, проблема невиконання рішень судів значно ширша, ніж лише аліменти.
"Норми Конституції і законів у нас працюють через рішення судів, які виконує виконавча служба. А якщо виконавча служба не виконує рішень судів, нівелюється Конституція і всі закони України", - пояснює "Апострофу" правозахисник Едуард Багіров.
Відповідно до статті 8 Конституції України, "звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується".
Однак, за словами Багірова, держава ніколи особливо не задумувалася про проблеми держвиконавців.
"Ще з радянських часів проблемами виконавчої служби займалися за залишковим принципом: приміщення, техніка, зарплати", - додає Багіров.
При цьому, рівень зарплат в цій системі залишає бажати кращого. Наприклад, якщо вивчити список відкритих вакансій виконавців на сайті Мін'юсту, то можна побачити, що держава готова платити виконавцям 4-5 тисяч гривень.
А навантаження на фахівців досить велике.
"На кожного державного виконавця припадає по 200-300 справ, які він повинен розглянути", - зазначає Багіров.
Не дивно, що в такій ситуації матеріального і кадрового дефіциту система працює погано. Тому, щоб її реанімувати, в 2016 році в країні з'явився Інститут приватних виконавців - осіб, уповноважених державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень.
Державна виконавча служба України координується Міністерством юстиції України
За великим рахунком, це поширена європейська практика.
"Приватна виконавча служба є у всіх країнах Європи. Вони працюють оперативно і орієнтуються на результат, адже вони зацікавлені отримати свої відсотки", - додає Багіров.
Але, за словами юриста Віталія Тітича, в Україні не вийшло створити приватну виконавчу службу як в Європі.
"Була створена квазіприватна служба: кілька десятків людей, переважно пов'язаних з Мін'юстом, - каже "Апострофу" Тітич. - Закон не реалізований остаточно. Приватних виконавців - мізерна кількість по відношенню до кількості виконавчих проваджень, на які вони могли б бути найняті. Але Мін'юст заблокував процедуру подальшого набору, сформувавши когорту виконавців".
Більш того, приватні виконавці стали зловживати своїм становищем.
"У мене існує величезна кількість скарг по приватним виконавцям, - додає Багіров. - Як тільки вони почали працювати, туди підтягнулися не тільки люди, які хочуть працювати в рамках закону, а й представники криміналу і рейдерських груп. 15-20% приватних виконавців порушує закони і права громадян, скоюючи злочини заради матеріальної вигоди".
Правда, в Мін'юсті закликають не впадати у відчай, обіцяючи в 2021 році зубодробильні реформи в сфері системи виконавчої служби.
"Ми хочемо максимально автоматизувати виконавче провадження, і щоб вже взимку окремі процеси почали виконуватися на рівні програмного забезпечення", - резюмував Денис Малюська.
Поки ж тисячі українців не можуть домогтися виконання рішень виграних ними судів. Зокрема і щодо аліментів. На жаль, як завжди, більш жорстке законодавство в Україні "компенсується" його невиконанням. Чи допоможе автоматизація виконавчих проваджень? Є серйозна підозра, що працювати це буде так само, як і у випадку з приватними виконавцями - через пень-колоду.
