Відомий український політик ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ був гостем програми "Всьо по бєспрєдєлу" з Роксаною Руно на Апостроф TV. Екс-глава Луганської та Закарпатської областей, генерал-лейтенант міліції відповів на різні питання про політичне життя в Україні. Зокрема, він розповів, чи спрацюють санкції проти Віктора Медведчука, хто винен в ескалації конфлікту на Донбасі, чи вірять політики у ворожок, а також відповів на багато цікавих запитань.
— Наш минулий ефір подивилися півмільйона людей на Facebook, а ваші слова активно цитували російські телеканали. Ми говорили про те, що проект "Новоросія" ще не завершений.
— Я вам тоді ще сказав це. Бачите, які зараз йдуть обстріли, відновилися бойові дії. Ці всі мусі-пусі Єрмака із Сурковим та Козаком закінчилися нічим. Медведчук говорив із Сурковим — сепаратист. Єрмак говорив із Сурковим — патріот.
— Так відео немає. Аудіо розмови Суркова з Медведчуком є в доступі, а Єрмака — ні.
— Ніколи не кажіть ніколи, усе може з’явитися. Якщо він там шлявся Москвою, ще будучи помічником Зеленського, я думаю, що є люди, які то все записували. Ви бачили, коли Зеленський посварився — не вів таку відкриту проросійську позицію — одразу знайшовся Безлер (Ігор Безлер, бойовик "ДНР", — "Апостроф"), який сказав, що в другій половині квітня, коли йшли бойові дії, коли були перші загиблі й поранені, Зеленський виступав у Горлівці в будинку культури "Стерол". А потім поїхав виступати в Донецьку.
На другий день Аксьонов заявив, що дружина Зеленського має нерухомість в Криму, переоформила його за російським законодавством, кожен день сплачує кошти. А може, ці кошти йдуть, як він сказав, на фінансування російської армії?
— У "ДНР" дозволили першими відкривати вогонь по позиціях українських військових. З чим пов’язане загострення?
— Воно пов’язане з тим, що домовилися про всеосяжну і всесвітню тишу за те, що Україна буде готова на прямі перемовини з представниками "ЛНР/ДНР", як хотіла Москва, — чисто придністровський сценарій — і на проведення виборів. Це тягнули. Кравчук та Фокін у суспільство закидали різні дурниці, а потім усе списали на Фокіна, мовляв, це його особиста думка.
Якщо людина обіймає таку посаду, вона не має жодної особистої думки. Йому мають давати певну програму, з якою він має виступати в ТКГ.
Яка особиста думка? Усе давали й дивилися, як суспільство буде на це реагувати. Якщо негативно — це він, це не ми. Якщо нормально — будемо далі продовжувати. Суспільство негативно відреагувало на проведення виборів, відповідно, всі побачили, що їх дурять, затягують час. Так стала вважати Російська Федерація. От і пішло загострення конфлікту в подальшому.
— Ви не думаєте, що це відповідь на санкції?
— Та ні, ви в це вірите?
— Це ж не питання віри. Ми не в церкві, я питаю вашу думку.
— Усі ж хочуть, щоби було, як у коментарях: вивести на площу, повісити, розстріляти, усе в нього забрати, з дружини шубу зняти. Таке сьогодні суспільство, воно хоче націоналізації. Справа в тому, що ще місяць пройде, і всі побачать, що ці санкції (проти Медведчука) — це холостий постріл. Вони абсолютно нічого не дадуть.
— Навіть економічні?
— А що йому? Літаки ще до введення санкцій опинилися в Білорусі, а потім у Швейцарії. А трубопровід, він був російським, він побудований по Закарпаттю, іде по Білорусі, і постачає продукти десь у східну Європу. Була велика група радянських військ в Угорщині. І щоби не везти туди паливо цистернами, побудували цей трубопровід. Дирекція знаходилася в Рівному, а в Закарпатті був такий підрозділ — село Добриничі. Так воно називалося.
— Він був державним.
— Він ніколи не був власністю України. Він був власністю Російської Федерації. У 2014 році, коли почалася війна, місцеві активісти постійно їх пікетували, не давали їм ходити на роботу. Вони його і продали. Трубопровід ніколи не був власністю України, і ніколи не був власністю Медведчука. Я вам кажу так, як є, а не так, як хочеться декому чути. Вони його нібито продали швейцарцям, проте, власне кажучи, краник від нього знаходиться в Росії. Вони будь-якої миті перекриють його.
— Тобто суть цієї санкції — нульова?
— Нульова. Скажіть, що зробили особисто Медведчуку? Як він ходив до Верховної Ради, так і ходить. Три закриті телеканали в інтернеті зараз набирають по 180–200 тисяч переглядів за тиждень, а раніше не більше двох тисяч. Нещодавно було опитування, що краще: інтернет чи телебачення. 51 % сказали, що сьогодні краще дивитися в інтернеті. З цих санкцій кіна немає й не буде.
— Справи можуть бути потім? Це ж доводити треба.
— Які? Я пам’ятаю, закон про санкції ухвалили, коли я був депутатом Верховної Ради у 2014 році, коли почалася агресія. І там чітко було сказано, що він має розповсюджуватися не на громадян України, а на громадян інших країн, які спонсорують тероризм. На громадян України у нас досить Кримінального кодексу, де є стаття про фінансування тероризму.
— А могли тоді в інший спосіб санкціонувати Медведчука?
— Порушити справу про фінансування тероризму, пред’явити йому підозру, обрати міру запобіжного заходу. У рамках кримінальної справи мали б накласти арешт на майно. А це просто приписали, що це його. Люди радіють, але толку з цього немає ж абсолютно ніякого. Це, як то кажуть, "бий своїх, щоби чужі боялися". Але ж люди в тонкощах українського законодавства не розбираються.
— Хто на цьому виграє політично?
— Ніхто. За місяць туман мине й люди побачать, що нічого немає. Й останнє з цього питання: є правило в політиці — не воюйте з жінками, з дітьми. Воюйте з Медведчуком, до чого тут його дружина? Вона що, займає якусь посаду?
— Оксана Марченко вже в політику пішла. Як гадаєте, чи є перспективи?
— Ви знаєте, у них є перспективи. А в чинної влади з такими тупими діями перспективи немає. Я Марченко знаю особисто. Абсолютно розумна жінка, ніколи політикою не займалася. Вона була активною ведучою. Ще коли був телеканал "УТ-1", вона дуже гарно вела передачу. Тоді вона ще не була заміжня.
Весілля Віктора Медведчука і Оксани Марченко, 2003 рік
Чи є перспективи? Не знаю. Мабуть, вона набере собі політтехнологів. Я її вже давно не бачив.
— Чи потрібен зараз закон про колаборацію, який заборонить говорити, що в нас громадянська війна, конфлікт, суперечка?
— Як вам сказати. У Конституції України чітко написано: права і свободи громадян ніким не можуть бути обмежені. Ми вже настільки розписали всю Конституцію, ухвалили й ратифікували цілу низку міжнародних документів. У нас є резолюція Ради Європи про свободу вільних дебатів, засобів масової інформації.
— Тобто ви кажете, що це війна?
— Мені ще тоді з Адміністрації президента казали: як це, у нас антитерористична операція, яка війна. Так це війна. І початок її є, а кінця ще абсолютно не видно. І невідомо, коли вона закінчиться. Ухвалюйте хоч сто законів, це ніяк не вплине на закінчення військового конфлікту на Донбасі.
— Хочу поговорити про вакцинацію, яка стартувала в Україні. Багато скандалів навколо цієї кампанії, голову МОЗ Максима Степанова звинувачують у зриві всіх термінів.
— От критикують Гройсмана й Порошенка за цю Супрун. Правильно критикують, і я її критикував, і мене змушували вибачитися. Я сказав: "Ні, я краще звільнюсь, але перед цією мавпою абсолютно не збираюся вибачатися". А зараз подивіться: один міністр не підійшов, другий. Провалили вакцинацію. Який же шмурдяк привезли з Індії?
— Зеленський та Степанов вакцинувалися.
— Це дешевий піар. Привезли 500 тисяч доз вакцини, якими вакцинують 250 тисяч людей. Вони обирають людей, які добровільно хочуть вакцинуватися, тому що вона ще не пройшла клінічні випробування — ні першу, ні другу, ні третю фази. Так ми сьогодні стали майданчиком для клінічного випробування. І потім будуть усі ці звіти — хто почервонів, хто знепритомнів.
— Тобто Зеленський і Степанов — теж піддослідні?
— Якби я не знав, що наше вище керівництво та Кабмін — шахраї… Вони могли собі і вітаміни вколоти.
— Ви серйозно в це вірите?
— А чому ні? Сьогодні, судячи з їхніх дій, Офісу президента та Кабміну не треба вірити. Треба думати, що є реальним. Коли можна було сорочку закатати, чого роздягатися? Мабуть, від страху? Я не можу сказати, нащо це все.
— Якщо ми говоримо про політику, то МОЗ — лише частина вакцинації.
— А чому вони не кажуть, за скільки її купили?
— Не кажуть, а НАБУ вже розслідування хоче проводити. Винних знайдуть?
— Чекайте, а де той мільярд, який надіслали до Китаю? Куди він подівся? Люди хочуть знати правду. Тому є така недовіра до вакцини.
Спочатку сказали, що буде вакцина американська, потім китайська, а врешті-решт привезли індійську. І всі ж пишуть, що це препарат для найбідніших країн. Те, що нам її дали, ще раз показало, що ми в Європі найбідніші і злиденні. Цю вакцину викупає ВООЗ та дає її Афганістану, Зімбабве, іншим країнам. А нам її дали за гроші.
Вакцина Covishield
В Україні є представник ВООЗ, та чи є представник України в офісі ВООЗ? Немає. А знаєте чому? Тому що ми не сплатили внески. Якщо ми є членом тої чи іншої організації, ми маємо сплачувати внески.
— НАБУ розслідує справу з закупівлею вакцини. Степанов же назвав це елементом війни проти нього.
— Чого проти нього воювати? Може, людина він дуже добра, він виготовляв закордонні паспорти на поліграфкомбінаті. Але як міністр, і він це має визнати, як і Ляшко, що вони, взявшись під руки і вакцинувавшись, мають піти на іншу роботу.
— Ви як екс-заступник міністра внутрішніх справ — тоді ще була міліція, а не поліція — бачите зміни?
— Вивіска змінилася, а щось покращилося? Це грузинська поліція імені Хатії Деканоїдзе.
— Так Аваков уже сім років міністр. Він не вплинув на процес?
— Скажіть, ви бачите покращення? Ви відчуваєте, що ви спокійно можете ходити вночі, ввечері, не боятися? Ви лишаєте машину й не боїтеся, що її вкрадуть? Ви випускаєте дитину й не боїтеся, що в неї відберуть мобільний телефон, гроші й тому подібне?
— Ви за справою Сергія Стерненка стежите?
— Не стежу взагалі. У нас, якщо цивільний процес, то людина має доводити свою невинуватість. А якщо це кримінальний процес, то держава має звинувачувати цю людину. Були державні обвинувачення. Суддя не міг дати сім років. Якщо державне обвинувачення просить дати десять років, суддя дає дев’ять. Якщо просить сім — дає п’ять.
Державне звинувачення просило суд дати вісім із половиною років, а суд дав сім. Вибачте, а де ви всі були? Офіс генпрокурора каже, що вони вперше дізналися. Так який же у вас контроль. Поліція каже, що теж не знали. Розбійний напад та викрадення підслідні Національній поліції. Як ніхто не знав? Тоді питання, чи є контроль Національної поліції за розслідуваннями на місцях? І де контроль Офісу генпрокурора за слідством?
— Як гадаєте, цей вирок змінять?
— Там явні сліди впливу Офісу президента на це. Я думаю, що дадуть умовний термін або з відтермінуванням. Щось придумають.
— Тобто Офіс президента впливає на суди?
— А на Антоненка? Як можна посадити невинну людину через те, що президент був на прес-конференції й нагородив тих, хто розкривав цей злочин? Прокуратура мала би бути в суспільства першим запобіжником, якщо поліція помилилася. Прокуратура підтримала. Як казав Рябошапка, спочатку були докази, а до суду їх уже не стало.
Добре, відпустили ви Дугар і Кузьменко, відпустіть і Антоненка. Хай чекає собі вдома на суд. Вони вважають, що він втече. Та якщо він втече, то він викриє себе, доведе, що він винний. Якщо він невинний, то він нікуди тікати не буде. Весь час утримання під вартою — це свідомий вибір суду чи потрібно врятувати добре ім’я нашого президента? Чого він приперся на ту прес-конференцію? Ніякі президенти ні на які прес-конференції не ходять і на суд не ходять дивитися. Дивіться собі в новинах. Тому, очевидно, що впливають.
Андрій Антоненко
— Чи є в Україні опозиція? Кажуть про домовленості.
— Я не знаю, хто з ким домовляється. Я на другий день після того, як обрали президента, не чекаючи інавгурації, поїхав на Закарпаття.
— Ви ж і дня не попрацювали з ним.
— Я одразу сказав, що з нього толку не буде.
— Чому?
— А що треба багато розуму мати? Якщо людина прийшла з вулиці, не маючи ніякого досвіду, то як він міг одразу зрозуміти, як управляти територією. Тепер він зрозумів: хтось говорить щось не те — треба закривати канали. А за Порошенка вони щось інше говорили? Я ходив на ці канали, але жодного разу у жодній проросійській пропаганді участі не брав. По-перше, у 2014–2015 році я очолював Луганську ВЦА. По-друге, мені заборонений в’їзд до Російської Федерації.
— Ви знаєте рецепт пропаганди? 10% правди, 90% пропаганди, змішуємо і смачно подаємо.
— Ну що, подавати смачно? Люди самі не бачать, що коїться? Кожен день зростають ціни, у супермаркетах не встигають міняти цінники. Кожен день змінюють ціни на бензин та дизпаливо. По 2% кожен місяць додають до ціни на проїзд залізничним транспортом, змінюють ціни в маршрутках, міняють ціни на ринках. Скрізь усе іде вгору. Люди цього не бачать? Люди не бачать платіжки за комунальні послуги? Ще треба, щоби їм про це хтось говорив?
— Для вас пропаганда існує взагалі, пропагандистські канали? Наприклад, російські, де Україна завжди в усьому винна?
— Я не дивлюся російські канали. Слухайте, як ми будемо воювати із Соловйовим, Кисельовим та Скабєєвою — толку не буде ніякого. Це не вони говорять — така політика Кремля. Вони тільки найняті ту політику доносити. Не буде їх — будуть з іншими прізвищами. Але говоритимуть все-одно так само.
— Ви ганчірками ганяли на Донбасі провокаторів на ринках. Цей стан ще триває?
— У 2014–2015 роках було нормально. Приходили провокатори, кричали там "Наваросія, Расія". Їм давали відсіч, виганяли їх в автобус, вивозили. Ідіть туди, у "Новоросію", і там собі кричіть. Передавали до СБУ й таке інше. Я не знаю, чи сьогодні є таке. Кого я в Києві зустрічаю — переселенці — у них дуже погане ставлення до органів центральної влади.
— Владу ніколи ніхто не хвалить.
— Влада для того і є. Пану Зеленському треба не вакцинуватися, а щепитися від критики. Він же критикував усіх у "95 кварталі", але сьогодні йому десь дах знесло, як кажуть. І від цього всі його необдумані дії.
— Російський історик Валерій Соловей в інтерв’ю завжди говорить про інсайди з Кремля. Суть у тому, що наші політики — і російські також — користуються послугами окультних майстрів: гадалок, тарологів, шаманів. І найцікавіше тут, що новатором цієї історії був Медведчук, який возив шаманів до Путіна. Так ось, там були якісь одкровення. Ви в це вірите чи ні?
— Я в це не вірю. Я працював на Закарпатті, там були люди, які їздили у Тибет, привозили цих шаманів сюди, і ходили питали, чи не хочу я, щоби з мене зняли порчу. За три тисячі доларів. Слухайте, ідуть вони в баню. Я в це абсолютно не вірю.
— А хто їх привозив? Це були політики?
— Політики, колишні політики. А, може, і чинні. Медведчук часто приїжджав на відпочинок, і я його бачив. І він каже: "чув, тут є якийсь шаман, мені пропонували за 10 тисяч". Я кажу, мені за три, але ж ви в нас олігарх. Він мені казав, не він возив, а йому пропонували за 10 тисяч його обкурити чи бубнами. Цим шаманам треба було постійно платити, тож ці політики вже почали шукати клієнтів.
— А взагалі вірите, що наші політики звертаються до астрологів, гадалок?
— Нинішні? Нинішні до кого хочете можуть звернутися. Це неадекватні люди. Вони думають, що всі проблеми в Україні хтось вирішить. Ванги та Вольфа Мессінга поки на обрії немає.
— Коли людина з Закарпаття каже, що не вірить у мольфарів, то це якось…
— Я працював тричі на Закарпатті, і родом із Чернівецької області. У нас ні на Закарпатті мольфарів не було, ні в Чернівецькій області. Це більше Івано-Франківська область. Сьогодні вона — номер один по пандемії. Якраз після візиту пана Зеленського на Буковель
— Та що ж ви…
— Я кажу, як є. Хоч би вибачився або співчуття висловив. То де мольфари? Чому вони не проженуть з Івано-Франківської області коронавірус? Хай проженуть. Хай він іде на румунський кордон чи на кордон Львівської області, Закарпаття. Я не в тому віці, щоби вірити в дурниці. Це люди слабохарактерні, зі слабкими нервами можуть у цю мольфарію вірити.
