RU  UA  EN

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство
Погляд

Великий кормчий Росії: чого домігся Путін, зігнавши війська до України

Президент РФ показав, що готовий вирішувати свої проблеми силовим методом

Президент РФ показав, що готовий вирішувати свої проблеми силовим методом Навчання російських військових недалеко від Ростова-на-Дону, Росія Фото: Getty Images

Володимир Путін відводить війська з-під кордону з Україною, оскільки домігся свого – з ним пішли на діалог світові лідери. Але це не зменшує напругу на Донбасі. Навпаки, росіяни обновили озброєння в ОРДЛО і підтягнули ближче до лінії розмежування заборонене "Мінськом" озброєння. На фоні цього Кремль здійснює тиск, аби почати переговори щодо "кластерів", у яких прописаний російський сценарій виконання Мінських угод.

Про це "Апострофу" розповів екс-глава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України МИКОЛА МАЛОМУЖ.

Останнім часом Росія демонструвала свою силу. Ми неодноразово вказували, що вона буде підвищувати ставки. Вона вирішила ряд проблем – економічні, політичні і навіть енергетичні – відстояла "Північний потік-2". Вона показала свою геополітичну потужність на рівні протистояння уже не лише з Україною, а на рівні Росія-НАТО, особливо Росія –США.

Москва побачила, що занепокоївся світ, що піднялися великі геополітичні гравці, прозвучало звернення Європейського Союзу, відбулися неофіційні переговори із Ангелою Меркель, Еммануелем Макроном, Реджепом Ердоганом. Таким чином росіяни домоглися того, що хотіли – із Путіним пішли на діалог, і в першу чергу це зробив Джо Байден. Захід зробив це з метою деескалації напруження і недопущення нештатних ситуацій.

Тож Путін відчув себе під потужним впливом Заходу, але з іншого боку відчув себе значним гравцем. Бо мати паритет із Заходом він може тільки на рівні військових можливостей. А у всіх інших сферах його можливості набагато нижчі. Конкурувати із США, Євросоюзом і Китаєм йому складно.

Путін постійно ріс із розумінням що виживає найсильніший. А найсильніший над усіма домінує. І що світ – це хижі звірі, які ведуть боротьбу між собою, і хто має більшу масу і більші зуби, той і домінує в цьому середовищі. Путін вважає, що таку саму політику ведуть США, Туреччина, частина країн ЄС. Путін продемонстрував, що він буде відстоювати свої інтереси – в першу чергу в Україні – саме у військовий спосіб. Росіяни показали, як вони будуть діяти, якщо ми почнемо військову операцію за азербайджанським сценарієм, який реалізував у Нагірному Карабасі.

Тож перша складова цих навчань була геополітична. Путін показав, що буде проводити такі навчання системно, тепер уже маючи новітні види озброєнь. Також йому треба було підняти свій рейтинг серед росіян перед виборами в Думу, показати зовнішні загрози і свою рішучість. Росіянам він показав, що "ми в осаді і треба консолідувати сили". Путіну треба домінувати, бути гарантом стабільності, безпеки, геополітичних успіхів. Що він не просто потужний гравець, а що він захищає росіян та Росію. Тоді виникає хоча б примарна підтримка лідера Кремля. Пересічний росіянин розуміє, що треба зробити ставку на Путіна, якщо немає альтернативи. Путін не хоче допустити того, що сталося в Білорусі, коли народ вирішив, що їх лідер себе вичерпав. Він намагається всіх консолідувати. Бо якщо в Росії почнуться неконтрольовані процеси, то там буде повний розвал. Ось і Володимир Жириновський то заявляв, що треба створити Київську губернію, а тепер каже, що Путін – це миротворець, який запобіг війні, яку готувала Україна. Ясно, що ніхто більше у світі так Путіна оцінювати не буде. Але йому треба створювати ореоли довкола себе. І таким чином він демонструє, що він захищає країну, додаючи до цього образу екологічну, економічну, соціальну складову, про яку говорив під час послання федеральним зборам. Так Путін створює собі образ великого кормчого Російської Федерації.

Але від того, що відбулося, виграв не Путін, а цивілізований світ. А російський президент уже вимушений був йти цим шляхом. Він зрозумів, що тягатися із цивілізованим світом йому дуже складно, і зараз намагається зробити хорошу міну за поганої гри. А російські політики й пропагандисти підігрують йому, начебто він упередив війну.

Разом з тим із ОРДЛО Росія війська не виводить. Вони оновили там оснащення, підтягнули ближче до лінії розмежування "Гради",порушуючи Мінські угоди. Вони частково залишають техніку у Криму. Тобто вони продовжують займати позиції, які можуть бути використані для будь-яких сценаріїв регіональних війн.

У ЛНР та ДНР продовжують нагнітати ситуацію. Говорять, що бачать підготовку України до силового сценарію і заявляють про сподівання на системну військову підтримку від Росії, а у Кремлі уже заявили, що обов'язково будуть підтримувати.

На Донбасі будуть продовжуватися провокації і бойові зіткнення. Зараз може виникати тактичне протистояння, можуть бути обстріли. Бо Росія все одно вимагатиме реалізації Мінських угод за своїм сценарієм. Вони закладають це у так званих "кластерах", де нібито прописаний механізм виконання, і сподіваються, що Німеччина і Франція такий механізм підтримає. Це політична частина, прямі переговори із бойовиками, внесення змін до Конституції, вибори під контролем Росії. Зараз на Зеленського через це тиснуть. Бо навіть Макрон не вийшов на спільну прес-конференцію, не було підтверджено підтримку Мінських угод за сценарієм України. Зараз Росія наполягає, аби в "кластерах" був закладений кремлівський сценарій і дорожня карта із його виконання.

Читайте також