"Переформатування мережі закладів середньої освіти, яке здійснюють місцеві органи влади, не призведе до масового закриття шкіл. Всі 9-класники зможуть вступити в 10 класи", - таку обіцянку ще в лютому дав міністр освіти Сергій Шкарлет після того, як в регіонах стали з'являтися списки шкіл під оптимізацію, а батьки старшокласників підняли інформаційний бунт в ЗМІ і соцмережах. Тоді міністру вдалося локалізувати пожежу батьківського обурення, але ми загасити його повністю. Адже зараз, коли навчальний рік завершується, багатьом 9-класникам в їх рідних школах оголосили, що набору в 10 клас з наступного року вже не буде: мовляв, шукайте ліцей. Що чекає на реформу середньої освіти в Україні - з'ясовував "Апостроф".
"Затишна" модель
Відповідно до закону "Про повну загальну середню освіту", до 2027 року українська школа повинна бути розділена на три рівні: початковий, базовий і профільний. На початковому і базовому рівнях (1-9 класи) освіту повинні надавати гімназії (сьогоднішні школи). 10-12 класи стають профільним рівнем, який переходить зі шкіл в ліцеї, технікуми та коледжі.
По суті, це західна модель шкільної освіти, де є профільна high school. Але навіщо ця модель потрібна нам? У теорії, для того, щоб якість освіти стала кращою. Як це має працювати? До кінця 9 класу учень визначається, чим він хоче займатися після школи: здобувати вищу освіту або опановувати професію. Якщо метою є вища освіта, то потрібно йти в ліцей, де і профіль, і матеріальна база, і вчителі "заточені" для того, щоб випустити підготовленого абітурієнта. А якщо вищої освіти в планах немає, навіщо ще три роки "гріти" стілець за партою, якщо можна здобути середню освіту, паралельно отримавши робочу професію в якомусь технікумі.
Звичайно, можна залишити все як є, і доучувати старшокласників в звичайних школах (жили ж 30 років без реформи). Але в такому разі якість абітурієнтів вузів страждатиме. Адже, наприклад, невеликі сільські школи не можуть собі дозволити утримувати достатній штат педагогів, щоб добре підготувати старшокласників до вузу. Грубо кажучи, один великий ліцей на кілька сіл, де всім добре - це значно краще, ніж кілька маленьких шкіл, де всім не дуже добре.
Але це тільки модель, яка при перенесенні в українську реальність трансформується в...
Освітній хаос
Щоб одні школи стали гімназіями, а інші ліцеями, то в одних місця потрібно прибрати (скасувавши набір в 10-ті класи), а в інші додати (за законом в ліцеї має бути не менше чотирьох 10-х класів).
Першу частину цього домашнього завдання чиновники виконують на тверду "п'ятірку".
"У нашій 153-й школі 10 класу цього року не буде", - скаржиться в соцмережах користувач Тетяна Алексєєва.
"У Києві в Дніпровському районі ще минулого року в частині шкіл прибрали 10-11 класи", - додає користувач Дмитро Горліна.
Олена Каптан розповіла "Апострофу", що спеціально переїхала в село Дроздівка Чернігівської області, і віддала своїх дітей до місцевої школи, щоб її не закрили. Але це не допомогло.
Ілюстративне фото
"У школі було 30 учнів і її почали готувати до закриття. Сільський голова організував програму "Живе село", щоб збільшити кількість учнів і запросили сім'ї з дітьми. До кінця року в школі було вже 50 учнів і кількість дітей збільшується. Але рішенням сесії школу закрили. Зараз готується позов до суду. А школа, яку закрили, була дуже хороша, з ремонтом та автономним опаленням, діти займають гарні місця на олімпіадах", - скаржиться "Апострофу" Каптан.
А ось з другою частиною плану реформи - створенням ліцеїв і додаванням в них місць для учнів 10-12 класів - у чиновників виникли проблеми.
"Дев'ятикласники зараз нервують, адже в інших школах місць не додали і їх не беруть", - додає Тетяна Алексєєва.
"Туманно сказали, що в 10 клас можна буде перейти в ліцеї, які в ході реформи повинні з'явитися і в яких буде тільки старша школа. Наскільки я знаю, таких ліцеїв поки немає не те що поблизу місця проживання, а й у місті взагалі", - зазначає киянка Дарія Янковська.
Чому так відбувається?
"Просто на місцях мало навчальних закладів, які отримали статус ліцею", - пояснює "Апострофу" активістка і блогер Тетяна Борисенко.
"Дійсно потрібно напрацьовувати мережу ліцеїв, залежно потреб кожної території", - погоджується освітній омбудсмен Сергій Горбачов, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Ті ж школи, які трансформуються в ліцеї, по суті не змінюються.
"У більшості це опорні школи, які просто залишаються такими як раніше, або формально перетворюються на школу II-III рівня. І на цій базі створити повноцінний ліцей, який вміщатиме 5-8 паралелей десятих класів фактично неможливо. За два літніх місяці потрібно буде підготувати і найняти безліч вчителів. А де їх взяти? А обладнання? А спортивна база? І на це все потрібен час", - додає Тетяна Борисенко.
Україна не Канада
Але обов'язкова повна загальна середня освіта в Україні гарантується законом, який ніхто не скасував. І, за великим рахунком, влада на місцях зобов'язана забезпечити місця в старших класах для всіх дітей, які хочуть продовжувати навчання в 10-12 класах.
На практиці, якщо такі місця і з'являються, то далеко від місць проживання дітей. У якийсь Канаді, де діє модель профільної high school, учнів до віддаленої школи довезе комфортабельний автобус. Навіть в Києві перевести дитину зі школи в школу простіше. Але зовсім інша справа - змінити школу в невеликому селі або селищі, де автобуса може й не бути.
"Щоб возити дітей в сусіднє селище - Куликівку, дітям потрібно буде дуже рано вставати і пізно повертатися додому", - говорить Олена Каптан.
"А якщо буде злива або хуртовина, можна навіть не йти на зупинку - не проїде автобус", - зазначає Олена Заглада.
"У деяких школах взагалі навіть не говорять про ті автобуси. А по селах маршрутки ходять нерегулярно і вартість проїзду від 25 гривень", - каже Тетяна Валігурська.
Зараз в парламенті лежить законопроект № 4629-1, яким передбачено, що в ліцеях повинен бути організований підвіз учнів та педагогів або навіть організований пансіон, якщо час підвезення перевищує норми, встановлені законодавством (ці норми ще належить визначити). Але поки цей законопроект ухвалений тільки в першому читанні.
Шкільне ЗНО
Але навіть якщо освітні зірки зійдуться: місцева влада створить ліцеї, забезпечить місця і організує підвезення дітей, потрапити вчитися на ці місця - ще один квест для дітей та їх батьків. Вся справа в тому, що згідно зі статтею 9 закону "Про повну загальну середню освіту", зарахування дітей в старшу школу відбувається на конкурсних умовах. А розробляє і затверджує конкурсні завдання сам ліцей. Тобто єдиних правил для всіх немає. При такому стані речей виникають суттєві корупційні ризики.
Втім, в планах чиновників розробити єдині для всіх учнів правила вступу в старшу школу. Наприклад, ввести ЗНО.
"Так, в 10-й клас повинен бути відбір. Це старша профільне ланка, де повинні навчатися ті, хто показав мотивацію і хороші результати в навчанні. Але це питання не цього року. До цього потрібно готуватися і запроваджувати ЗНО після дев'ятого класу, щоб оцінювання було об'єктивним", - резюмував Горбачов.
Турбуватися щодо ЗНО батькам дев'ятикласників поки передчасно. Адже на впровадження такої форми переведення в 10-й клас піде щонайменше три роки.
Не на часі
Як бачимо, українська система загальної середньої освіти виявилася неготовою до реформи. Тому, за словами Сергія Горбачова, реорганізацію шкіл зараз планують відкласти.
"Це рішення зараз буде уточнюватися. Наразі проводиться робоча група профільного комітету Верховної Ради та буквально днями ми узгодимо остаточні пропозиції щодо внесення змін до закону. Пропонується відкласти таку непродуману реорганізацію принаймні на рік або два, і дати можливість обговорювати громаді ці питання, - говорить Горбачов. - Наприклад, моя пропозиція полягає в тому, що засновник установи освіти, найчастіше це місцева влада, повинен не пізніше ніж за рік повідомити про реорганізацію, щоб батьки могли зорієнтуватися, вирішити, що їм робити і вибрати установу освіти".
А що ж робити учням, чиї школи вже реорганізували і скасували набір в 10-й клас?
"Тут необхідно звертатися в управління освіти, писати заяви в управління з вимогою забезпечити дитині місце навчання в десятому класі, адже зараз це право кожного десятикласника", - радить Сергій Горбачов.
"Місць в навчальних закладах повинні домагатися не батьки. У нас в Конституції записано гарантоване право на середню освіту. І Міносвіти мало б подбати про те, щоб це право було реалізовано", - резюмує Тетяна Борисенко.
