Україна досі відома за кордоном здебільшого завдяки "Євробаченню" та футболу. Без системних реформ на поступ до Євросоюзу та НАТО Києву розраховувати не варто. Змін потребують суди, а також уся заангажована на користь олігархів українська політика. Тим не менш, попри серйозні зовнішні та внутрішні виклики, Україна демонструє успіхи. Такі думки, напередодні святкування 30-річчя незалежності України, висловив "Апострофу" член Шотландської національної партії, депутат Британського парламенту, кавалер ордену "За заслуги" ІІІ ступеня в Україні СТЮАРТ МАКДОНАЛЬД.
- Яке найбільше досягнення України за ці 30 років?
- На мою думку, отримання незалежності це вже велике досягнення саме по собі. Це завжди хороший крок до того, щоб бути відкритим демократичним суспільством, рухатися у напрямку миру та демократичного мейстріму. Мати представницьку демократію, демократію, яка виявилася дуже життєздатною, незважаючи на всі виклики, які вона переживає – особливо зараз. І це немала річ, зважаючи на те, в яких умовах Україна отримала незалежність взагалі.
Україна має дуже хорошу репутацію у сенсі її "м’якої" дипломатії – вона викликає приємні асоціації, коли мова йде про футбол, Євробачення. І ця міжнародна репутація однозначно покращується.
Звісно, треба продовжувати йти цим шляхом, робити демократичні реформи. Я та інші люди хотіли б побачити процвітаючу демократичну Україну. Я хотів би побачити Україну в Євросоюзі і, очевидно, в НАТО. Я хотів би бачити і свою країну в Євросоюзі.
- Ви згадали про нашу "м’яку" дипломатію. А як щодо традиційної дипломатії? Україна в ній успішна?
- Я двічі мав контакти з українською дипломатією – по-перше, тут, у Лондоні, і по-друге, коли відвідував Київ. Я був дуже радий бути гостем в Дипломатичній академії кілька років тому у Києві. Україна має мережу хороших дипломатів, які привертають до неї увагу урядів країн, в яких вони перебувають.
Я менш знайомий з роботою українських дипломатів в Брюселі, але це очевидно, що Україна та її уряд віддані прагненню до європейського поступу у розвитку, і Британія й інші країни будуть допомагати її в цьому.
- Ви оцінюєте нашу дипломатію навіть вище, ніж експерти в Україні. Бо у нас прийнято бідкатися, що у нас немає стратегічного планування. Які основні виклики стоять перед українською дипломатією?
- Якщо бути чесним, головний виклик – це "Північний потік-2" і просто неймовірне рішення Білого дому та Берліну. І воно лишиться великим викликом для української зовнішньої політики і її дипломатичного поступу. Але Україна має багато друзів та її "м’яка" дипломатія дійсно має значення.
Також війна і анексія Криму, окупація. Очевидно, що це є викликом як для зовнішньої політики, так і для внутрішньої. Ще один виклик – у проведенні реформ, боротьбі з корупцією і широкого дипломатичного поступу.
Також згадайте про наслідки пандемії коронавірусу. Я не розумію, чому у вас критикують дипломатів за відсутність всеохоплюючої стратегії – це все такі великі виклики і це те, з чим справляється Україна. Я не думаю, що все так погано, кількість друзів, які підтримують Україну, зростає. Європа хотіла б, щоб Україна стала її частиною в результаті реформ.
- Могли б ви назвати кілька основних викликів для внутрішньої політики в Україні?
- Один я уже згадував сьогодні – це корупція. Є ще низка проблем, які постійно є в Україні на найвищому рівні – це суди, банки,олігархи. Окупація сходу України і Криму незворотньо спричинює дуже багато проблем. Багато проблем стосується активістів-захисників прав людини, зокрема ЛГБТ-активістів. Президент Зеленський робив заяви на підтримку ЛГБТ, але побачимо, як це буде реалізуватися в плані політики – в тому числі і на місцевому рівні.
Президент Зеленський робив заяви на підтримку ЛГБТ
Українська економіка також знаходиться в скрутному становищі. Я розумію умови, в яких їй доводиться працювати, але можна було б зробити більше, аби покращити економічні показники на неокупованій частині сходу України.
Багато що можна зробити, аби покращити становище домогосподарств, аби покращити справи з працевлаштуванням, правами жінок. Це виклики для усіх демократичних країн.
Також величезною проблемою є енергетика, яка впливає на клімат. Я знаю, що в Україні зараз ведеться величезна робота щодо "зеленої енергетики", але ще багато чого треба зробити. Думаю, відмова від нинішньої жахливої забруднюючої енергетики – це те, що повинна зробити кожна країна. І це покращило б життя звичайним людям.
- Які основні проблеми ви вбачаєте в українській політичній системі?
- Ймовірно, багато проблем спричиняє те, що Офіс Президента займає надто центральне місце в політиці. І те, що він дозволяє олігархам заробляти гроші завдяки політикам. Це дві головні проблеми, які треба вирішити на найвищому рівні української політики.
- Які державні установи варто було б реформувати в найпершу чергу?
- Найбільш суперечливе законодавство стосується СБУ, бо це буде погана ідея – дозволити цій службі продовжити займатися економічними злочинами – бо це призводить до масової корупції. Тож тут мають відбутися реформи.
Також Україні варто було б реформувати суди – бо з того що я бачу, вони не є повністю незалежними. Незалежність й цілісність судочинства є очевидно необхідними для будь-якої країни. Українські суди мають бути, знаєте, як то кажуть, "біліші від білого". Якщо вам бракує молодих некорумпованих суддів, то можна провести тренінгові програми – у Шотландії є така проблема, що молодь не йде на юридичні спеціальності. Але злочини, корупцію треба переслідувати і розслідувати ретельно – і ці проблеми треба подолати. Але мені здається, що до цього просто не ставляться достатньо серйозно.
- Скажіть, вам подобається президент України Володимир Зеленський? І про що б ви говорили з ним при зустрічі?
- Він виграв вибори, не маючи попереднього політичного досвіду. Він був зіркою телевізійного шоу. Телезірки не обов’язково стають хорошими політиками, але є, що є. Але він чітко відчув настрої народу того часу. Я думаю, його завдання – провести економічні реформи і побороти корупцію. Як я вже сказав, я вважаю, що забагато повноважень концентрується довкола президентської адміністрації. Але чи подобається він мені… Давайте поживемо і побачимо. Я сподіваюся з ним таки зустрітися. Щоб я сказав би йому, коли його побачив? Це була б конфеденційна розмова (сміється).
- Як думаєте, запроваджена ним "Кримська платформа" допоможе повернути Крим до України?
- Я слідкую за всім у соцмережах, і те, що я бачу – Крим – це і є Україна. Це очевидно, що він повернеться до України. Але важливо розповідати світу, що там відбувається. Це як із формою збірної Україні, на які була мапа Криму, під час недавнього Чемпіонату із футболу. Про Крим треба нагадувати, це однозначно.
Фортеця в Криму
Думаю, Росія зайшла надто далеко, захопивши Крим і Донбас і не надаючи інформації про те, що там відбувається. У Британії є пов’язані з Путіним люди і він навіть фінансує урядову партію тут! Це абсурд, зважаючи на те, що сталося з Донбасом і Кримом!
- Якби ви могли побажати щось українським політикам, лідерам і законодавцям – щоб ви сказали?
- Я б хотів говорити про майбутнє. Коли вам буде 60 років, ви захочете бути більш демократичними, успішними, аби корупція лишилися позаду. Ставтеся до цього серйозно. Продовжуйте шлях європейським поступом, покращуйте життя своїх громадян, ставайте активним членом європейського сусідства. Аби на свої 60 років вам було чим пишатися.
Україна пішла далеко – дійсно далеко! Але попереду ще великий шлях. Довкола у світі багато тих, хто зацікавлений брати участь у її демократичному й економічному відновленні – і я один із них.
- Дякую вам за побажання. Скажіть, як думаєте, що Захід міг би зробити більше для України?
- Думаю, не дати продовжити будувати "Північний потік-2". Але це вже в минулому – хоч я і вважаю, що це – надзвичайна помилка. А зараз Захід має сприяти із усіх сил наближенню України до членства в ЄС, а також до членства в НАТО. Але зараз Захід і ЄС зокрема не ставиться до цього серйозно. ЄС має серйозно ставитися до загроз з боку Росії. Такі лідери як Меркель і Макрон хочуть пом’якшення стосунків із Москвою. Зважаючи на те, що сталося в Україні і Грузії, це велика помилка.
- Велика Британія покинула ЄС. І в Україні певний час жартували, що тепер ми можемо зайняти це місце. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, про яку ви згадали, залишить свій пост цієї осені. Як ви вважаєте, після її відставки Україні буде простіше стати членом ЄС?
- Сподіваймося на це! Я не впевнений, що Армін Лашет (наступник Меркель на посаді голови партії ХДС, - Апостроф) стане наступним канцлером, але сподіваймося, що підтримка збережеться. Звісно, якби Британія була в ЄС чи незалежна Шотландія була в ЄС, то така підтримка, ймовірно, була б вищою. І, звісно, Україна повинна бути членом Євросоюза. Але чи будуть шанси Україні вищі після заміни пані Меркель? Давайте поживемо і подивимося.
Звісно, мають відбуватися економічні реформи і подолання корупції, військовий поступ до військових організацій такий як НАТО. Але Україна має бути готова до того, щоб стати військовим союзником. Крім того, в Україні зараз триває конфлікт і, ймовірно, із вступом до Альянсу доведеться зачекати. Але двері дуже широко відчинені для України.
- Нещодавно російські ВМС погрожували відкрити вогонь по британському кораблю. Як думаєте, Росія буде чинити спротив, якщо побачить, що Україна зближується з НАТО?
- Відповідь Росії на прохід британського корабля був передбачуваним. Так, я думаю ми обов’язково будеме це спостерігати – таких дій ставатиме більше. Питання в тому, як на це будуть відповідати. НАТО має показати, що воно відкрите до того, щоб Україна до нього долучилася. І це такий спосіб сказати Росії й іншому світу, що Україна незалежна і суверенна держава і може сама обирати різних партнерів, до яких вона хотіла б долучитися.
