В Україну прибуває додаткова військова допомога від уряду США. Це польові госпіталі і мобільне обладнання, високоточне та протитанкове озброєння, боєприпаси і засоби радіолокації на загальну суму в 60 млн доларів. Вантаж поставили на посилення раніше узгодженого обсягу допомоги на суму в 250 млн доларів. Її надали в рамках домовленостей між американським урядом і президентом України Володимиром Зеленським, укладених під час останнього візиту Зеленського в Штати. У чому цінність цієї допомоги і чому Україні необхідно самостійно виробляти озброєння, в ефірі програми Апостроф Live на Апостроф TV розповів командувач Аеромобільними військами України в 1998-2005 роках ІВАН ЯКУБЕЦЬ.
- Як ви вважаєте, чи достатньо допомоги ми отримали?
- Тут потрібно оцінювати не стільки кошторис і загальну суму, скільки сам факт військової підтримки Збройних сил України та й взагалі України Сполученими Штатами Америки. І те, що Сенат США збільшив цього року допомогу на 60 млн доларів, це дуже добра ознака. Найголовніше в цьому питанні є те, що це рішення було ухвалено за три дні до візиту нашого президента. Це було на початку вересня, а вже на початку жовтня все було реалізовано. Це дуже швидко. Така оперативність свідчить про те, що США серйозно налаштовані щодо підтримки України.
- Найбільше обговорювались поставки протитанкових комплексів Джавелін. Вони, на вашу думку, щось змінили на фронті?
- Джавелін - це тактична зброя, яка може змінити обстановку на фронті тільки якщо вона буде в достатній кількості. Тактична зброя має обмежені можливості, але чим більше нею озброєні наші з'єднання та підрозділи на фронті, тим більший вона може дати ефект. Поки у нас немає такої кількості. Але якщо поставки будуть збільшені, то насичення відповідними протитанковими засобами передових загонів нашої армії на фронті може покращити цю обстановку.
Також дуже важлива ідеологія підтримки, США змінили гуманітарну підтримку на військову. І те, що вони прислали нам і Джавелін, і радарні установки, і госпітальні комплекси - це дуже добре. Госпітальні комплекси нам потрібні - це сучасне обладнання, швидка допомога нашим військовим при веденні бойових дій і на поле бою, і в найближчій тактичній і оперативно-тактичній глибині. Ми рятуємо більше життів наших солдатів, що дуже важливо.
- Якби з самого початку нам надсилали не сухі пайки, а зброю, чи могли б ми закінчити цей конфлікт, який триває вже багато років?
- Ні, це не вплинуло б кардинально на розвиток подій. По-перше, в конфлікті головне не військова допомога, а готовність військово-політичного керівництва до захисту держави. Наше керівництво в 2014 році до цього не було готове. По-друге, це готовність Збройних сил та їх керівництва - Генерального штабу, до ведення бойових дій. Початок військових дій був для нас дуже небезпечним, тому що генерали самі оголосили армію небоєздатною. Це, вибачте, був такий конфуз, що я досі з соромом це згадую.
- Це ті заяви, ніби у нас тільки 6 тис. людей, які готові воювати?
- Так, це була дуже велика дезінформація нашого населення. За ці слова треба відповідати, до речі. Чому при армії в 150 тис. військових, тільки 6 тис. виявилися боєздатними? Це брехня, тому що кожен офіцер, солдат і генерал в Збройних силах України мав зброю, боєкомплект, бронежилет, каску, сухий пайок на складі, й форму одягу. У них були і автомобілі, здатні доставити цих солдатів, офіцерів і генералів в район конфлікту. Наприклад, їх було чим доставити в Крим. Але політичного рішення не було, влада злякалася і перетворила це питання на те, що ми маємо сьогодні.
- У США змінювалися адміністрації, були демократи, потім республіканці, а зараз знову демократи. Це якось впливає на ситуацію в Україні?
- Я думаю, що завдяки подіям, які відбувалися на Майдані, обидві партії в американському Конгресі підтримують вибір України. Вони були дуже вражені тим, що вони побачили під час захисту нашого Майдану, а головне - тими цінностями, які Майдан захищав. Ця думка зараз переважає серед більшості конгресменів США, і тому ми маємо підтримку обох партій. Безумовно, нашому керівництву треба дуже обережно вести зовнішню політику, щоб зберегти таку міцну підтримку.
- Що важливіше - риба або вудка? Нам відправляють техніку, а не краще було б розгорнути тут виробництво цієї техніки за американськими технологіями?
- Україна зараз знаходиться в такому положенні, що треба і рибу давати, і вудку. Військова допомога нам потрібна зараз, тому що інакше ми не матимемо засобів для негайного застосування на фронті. Але і виробляти військову техніку ми повинні самі. Нам можуть допомогти це зробити, але будувати треба самим.
Наприклад, зараз у нас розроблена "Вільха", але країні за майже повної відсутності авіації потрібні ракетні війська. Нам потрібні оперативні (дальністю стрільби до тисячі км) і оперативно-стратегічні (до декількох тисяч км) ракетні комплекси. Обов'язково треба максимально прискорити їх розробку для того, щоб мати потужний ракетний засіб, аби завдавати ураження противнику. Якщо Росія, наприклад, вирішить розгорнути повномасштабну військову операцію проти нас, то ми не зможемо завдати жодних ударів по її території. А це дуже погано, тому що саме там будуть зосереджені всі необхідні засоби і резерви, для ведення бойових дій на території України.
Хочемо, ми цього чи не хочемо, але ми самі повинні будувати оборону своєї держави. Це питання стосується не тільки Збройних сил. Воно стосується і Служби безпеки України, і прикордонних військ, яких зараз знищили, зробивши з них прикордонну службу. З боку Російської Федерації нам треба мати не прикордонну службу, а саме прикордонні війська. Це на європейському кордоні може бути щось на зразок поліцейської служби, а на російському кордоні повинні бути прикордонні війська. З танками, з бойовими машинами, щоб стримати просування російських військ. Хоча б на добу, поки ми збираємо резерви. Це дуже важливо. Сьогодні одна доба - це дуже багато.
- Кілька тижнів тому з'явилася інформація про те, що Україна може отримати від США протиракетні системи "Залізний купол". По-перше, "Залізний купол" - річ дорога, її ще потрібно утримувати. А по-друге, де і проти кого показав себе "Залізний купол"? Проти саморобних палестинських ракет - так, але у росіян інші ракети. Зараз ми в нього вкладемося, а потім у нас не вистачатиме грошей на власне виробництво?
- Безумовно, Україна - країна бідна. Їй треба ретельно рахувати гроші. "Залізний купол" - це одна з чотирьох частин протиповітряної оборони Ізраїлю. Перша система у них тактичного рівня - до 7 км по радіусу дії. Друга - це "Залізний купол" з радіусом дії до 40 км. Далі - оперативно-стратегічна і стратегічна частина. Всі ці складові налаштовані під різні цілі, які будуть вражатися під час протиповітряної боротьби.
Тому нам потрібно дуже добре розуміти, що ми беремо і як це впишеться в нашу існуючу систему протиповітряної оборони. Хоча вона у нас і не дуже масштабна, але вона існує, і у нас є непогані поки що зразки. Ми виявилися небоєздатними в обороні проти реактивних систем залпового вогню. Система "Залізний купол" допомагає боротися з реактивними снарядами. Проте одна батарея забезпечує захист в радіусі до 40 км по фронту. Скільки нам потрібно на наш 500-кілометровий фронт? Близько десяти комплексів з обов'язковим перетином. Можна і менше - десь вісім. Якщо ми знаємо, що один комплекс коштує 50 млн доларів, то для для покупки десяти комплексів нам знадобиться близько півмільярда. Багато це чи мало - важко сказати. Але якби у нас такий комплекс був під час обстрілів Російською Федерацією наших військ уздовж українського кордону, то тоді і втрати були б іншими.
Щодо наших засобів протиповітряної оборони, то безумовно, їх потрібно розвивати, і на це потрібні додаткові кошти. Але я ще раз хочу сказати, що сама наявність захисту від повітряного нападу не впливатиме на рішення противника завдати удару по Україні ракетними силами і засобами. Тому нам потрібна зброя для удару у відповідь.
Не можна забувати і про захист нашого населення під час ведення бойових дій. У тому числі в сфері цивільної оборони та формуванні територіальних військ. На жаль, система територіальної оборони, яку зараз створила влада, мені не дуже подобається. Вона не має опори в народі. На кого вона спирається? На державний бюджет. А він зараз повинен використовуватися в основному в інтересах збройних сил.
- А як повинно бути?
- Треба спиратися на традиційні народні почуття, визнання народом того, що він вже століттями вважає корінним. Як це, наприклад, зроблено в Швейцарії.
У нас вже є така структура, яка поки що не керується державою. Це козацтво - організація, яка має підтримку в народі. На жаль, ніхто серйозно на нього не звертає уваги. Це дуже погано, адже ми втрачаємо дорогоцінний військовий ресурс підтримки держави з боку населення. Я хочу нагадати, що в територіальній обороні ми не будемо сильними, поки не будемо спиратися на наші національні традиції, залучати народ до державної діяльності щодо захисту своїх будинків, свого села, району, області, тощо. Але тут потрібно бути дуже обережними з питанням відцентрових сил.
- Ви переживаєте, що якийсь місцевий "князьок" створить свою територіальну оборону і буде Києву дулі показувати?
- Так. І щоб цього не сталося, треба взяти козацтво під державне управління. Принаймні його військову складову. Наприклад, реєстрове козацтво запровадити. Тоді це буде дешевше для держави, а найголовніше - дозволить отримати народну підтримку. Хіба зараз народ підтримує територіальну оборону? Да він навіть і не знає про її існування.
- Я з вами в цілому згоден, але мені здається, що це буде складно реалізувати.
- Козацький варіант - найбільш дешевий і найбільш простий. Їх треба тільки зібрати, упорядкувати, ухвалити відповідний закон і взяти ситуацію під контроль. Багато що в цьому напрямку вже зроблено.
