Днями Верховна рада розширила можливості територіальної оборони, дозволивши бійцям ТРО виконувати завдання у районах ведення бойових дій. Відповідний законопроект №6521 підтримали 338 народних депутатів. І тепер бійцям ТРО можна використовувати не лише стрілецьку, а й важку зброю. Крім того, добровольці ТРО з 24 лютого запровадили у своїх підрозділах багато корисних практик та винаходів, яким вони можуть навчити інші роди та види військ. Як сили ТРО будуть впроваджені на фронт - з'ясовував "Апостроф".
"Кіборги" з тероборони
Довгоочікуваний документ, ухвалений Радою, вносить зміни до деяких положень закону "Про основи національного опору" щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання разом з іншими угрупованнями військ (сил) або угрупованнями об'єднаних сил, призначених для ведення дій щодо відображення збройної агресії проти України в районах ведення воєнних (бойових) дій. При цьому законопроект пропонує також внести зміни до першої частини статті 20 закону "Про основи національного опору", в якій було закріплено можливість виконання завдань ТРО виключно за межами районів ведення воєнних (бойових) дій.
Величезна кількість добровольців тероборони тепер має змогу поїхати на фронт, безпосередньо на місця ведення бойових дій. З одним із таких підрозділів Київської тероборони пощастило познайомитись і автору цих рядків. Кілька десятків колишніх банкірів, айтішників та людей інших цивільних професій, які пішли добровільно захищати столицю (далеко не всі з них мали бойовий досвід), тримали оборону ділянки в 200 га на північ від столиці.
На початку бійці діяли стандартно, розставляючи мітки по території, щоб побачити, чи хтось тут проходив. Потім вирішили підгодовувати бездомних псів, які гавкотом сповіщали про чужих, і одразу висувалася група реагування. Нарешті, встановили по периметру камери, щоб відслідковувати поточну ситуацію, і підключили штучний інтелект, який відслідковував рух людей. Якщо приходив хтось, кого не було в базі, інформація надходила до чергового, який перевіряв цю особу. Він передавав інформацію до оперативного підрозділу, і на місце виїжджав наряд. Тобто завдяки максимальному використанню потенціалу кожного бійця та їх синергії від цілодобового чергування підрозділ перейшов до реагування на загрози.
Команда ІТ-спеціалістів підрозділу з самого початку його роботи почала працювати над різними варіантами розв’язання проблем на фронті. Вони за рекордно короткий час зробили ситуаційну кімнату, обладнану за останнім словом техніки. Це дозволяє бійцям тероборони проводити планування та розвідку. Схожі ситуаційні центри є в Державній службі із надзвичайних ситуацій, Офісі президента та інших відомствах.
"Родзинкою" ситуаційного центру є великий екран, на який виводиться зображення через проектор, на якому можна працювати стилусом. Екран створений з матеріалу, схожого на тканину, легкий, не боїться дощу або влучання куль зі стрілецької зброї. З його допомогою можна розробляти операції та через систему конференц-зв'язку проводити селекторні наради із штабами інших військових структур. До речі, все обладнання підрозділу - це подарунки або допомога український айтішників, які працюють на перемогу спільно із ЗСУ та ТРО.
Є у хлопців і програмно-апаратний комплекс військової розвідки, координації на полі бою та підтримки ухвалення рішень. Він дозволяє фіксувати положення та зовнішній вигляд просторових об'єктів із різних джерел, класифікувати та фільтрувати їх за допомогою вбудованої ГІС і видавати оброблені результати споживачам на мобільні навігаційні термінали або у зовнішні системи для подальшого аналізу, реагування та координації дій.
Бійці вивчають місцевість, потім заносять в програму позиції, а алгоритм підказує, який варіант розвитку подій найвигідніший. Виходячи з цього, обирають тактику операції. Кожен боєць на телефоні бачить свою ділянку і те, що на ній робитиме, та розуміє, де перебувають інші військові з підрозділу та де на них чекає небезпека. Це значно знижує можливість "дружнього вогню", який на початку російської агресії траплявся доволі часто.
Окрім всього іншого, бійці ТРО користуються засобами створення віртуальної реальності, які допомагають в підготовці до бойового виїзду на незнайомі локації. Бійці вивчають периметр за допомогою VR-окулярів та Google Street View - це допомагає швидко зорієнтуватися на місцевості.
До речі, на випадок роботи в умовах, коли ні мобільний зв'язок, ні рації не працюють, у підрозділі як альтернативою користуються смсками за допомогою bluetooth-з'єднання.
Ще одна технічна фішка підрозділу — міні-датчик на тілі військового, що зчитує його серцебиття, повідомляє про збої в організмі. Наприклад, такий датчик дає зрозуміти, що боєць поранений. В такому разі на підмогу виходить група для евакуації.
Усі свої уміння, навички та апаратно-програмні комплекси підрозділ застосовує у рамках мережево-центричної доктрини бою, яка на відміну від радянсько-російської платформо-центричної використовує перевагу у швидкості отримання та обробки інформації та оперативному коригуванні дій командуванням.
Роботи у бійців вистачить ще надовго. Вони захищають об’єкти критичної інфраструктури, організовують евакуацію, проводять дорозвідку та зачистку, йдучи в другій лінії після ЗСУ. Окрім цього, добровольці розвивають взаємодію з іншими підрозділами НП, ТРО, НГУ та ЗСУ та їх навчання.
"Маленька радянська армія не переможе таку ж армію, але велику, - каже командир тероборонівців. - Наші війська потребують швидкості отримання інформації, ухвалення рішень та нанесення точкових ударів: це саме та концепція, яку використовують в Ізраїлі".
"Якість проти кількості - таким має бути наш девіз у війні з Росією", - кажуть тероборонівці-добровольці, які готові ділитись досвідом застосування інновацій з побратимами із ЗСУ, Нацгвардії та інших військових формувань, які успішно виконують завдання утилізації рашистської навали.
