Протягом п'яти місяців повномасштабної війни України проти російських окупантів наші захисники активно використовують цивільні дрони. Ба більше, українці навчилися переробляти їх на ударні БПЛА. Як використання дронів впливає на хід війни, які дрони використовує ворог та як оператори дронів протидіють ворожим РЕБ - в ефірі Апостроф TV розповів командир групи аеророзвідки, представник Української Добровольчої Армії АШОТ АРУТЮНЯН.
– Нещодавно в Україні розпочався масштабний проект "Армія дронів". З початку вторгнення постачанням дронів для українських захисників займалися переважно волонтери. Наскільки станом на зараз вдалося забезпечити дронами українську армію порівняно з початком війни?
– По-перше, дійсно на початку війни, якщо ми говоримо не про армійські дрони, а про ті дрони, які використовувалися в мирному житті, і стали на військову службу, то це було заслугою волонтерів. І досить багато людей опанували керування дронами. Але зараз на позицію виходять і ЗСУ, і сили територіальної оборони. Вони починають отримувати дрони і їм всім треба навчання.
Наприклад, я особисто кожен тиждень їжджу кудись і читаю лекції, показую, як керувати дроном, які особливості. Бо техніка вже надходить, не завжди люди встигають отримувати відповідні знання.
Велика подяка, знову ж таки, нашим волонтерам, які організовують спеціальні курси, зокрема онлайн, де можна навчитися й опанувати саме керування дронами, дізнатися якісь лайфхаки, як їх використовувати на нулі. Це особливості вибору позиції, керування дроном, протидії РЕБ тощо. Техніка іде, підтягуємо людей, працюємо.
– Українські військові зараз доволі ефективно переробляють цивільні дрони на ударні. Йдеться про спеціальний механізм, який дозволяє скидати боєприпаси із хвостовиками, роздрукованими дуже часто на 3D-принтерах, високоточно. Українські військові навчилися скидати навіть міни. На вашу думку, чи зʼявилася в Україні вже така школа, чи це вже стало певним трендом? Чи є в підрозділах люди, які вміють це робити та точно скидати ці боєприпаси?
– Це такий сучасний мейнстрім – щось кинути з неба на росіян, які сіли, наприклад, у людей в хаті. Наприклад, якщо це мирна хата, і вони зайшли туди, зайняли її, якщо ударити по ній із міномета, то ти зруйнуєш цю хату. А можна досить прицільно скинути туди якийсь боєприпас. 82 мм міна наносить багато шкоди, але з дрону вона падає дуже точно. Більш точно, ніж із 82 мм з міномету. Теж саме ми можемо сказати і про 120 мм. По техніці працює тощо.
Тобто яка перевага скидання з дрона? Це точність, бо оператор бачить безпосередньо ціль і відправляє цей снаряд безпосередньо у неї. Але, знову ж таки, це коли ми сіли у позиційно війну і просто не даємо їм спати, не даємо вільно пересуватися вулицeю, щоб вони постійно відчували цю напругу. На жаль, вони нам відповідають тим, що називається коврове бомбардування. Тобто ми знищили три БТР в посадці, а назад прилетіло три касетних боєприпаси по місту.
Це така відповідь росіян, це їхня тактика ведення війни. Не точкові удари, а масові. Проте ми воюємо на своїй землі, і не можемо залучати таку зброю, якою будемо нищити міста. Ми маємо працювати точно, і використання ударних дронів — це якраз один із тих варіантів, коли ми можемо це робити точно. На відстані 5-7 км від "нуля" ми дійсно не даємо їм спокою за допомогою дронів. На більшу відстань вже працюють або гаубиці М777, якщо ми їх точно наведемо, або HIMARS, "Вільха". Тобто це більш точні боєприпаси.
– Напередодні українські військові збили російський ударний дрон-камікадзе "Ланцет". Як ви думаєте, чи може бути його використання російськими військовими масовим, чи це поодинокий випадок? Якщо не секрет, на якому напрямку ви зараз перебуваєте, і наскільки ефективно російська сторона застосовує там свої дрони?
– Я безпосередньо працюю на стику Запорізької та Донецької областей. З російських дронів зазвичай те, що ми тут бачимо - це різного типу дрони-розвідники, на кшталт "Орлан", які наводять їхню артилерію і знаходять цілі.
Стосовно "Ланцету", то це виробництво концерну "Калашнікова". Це баражуючий боєприпас. Його ефективність так само залежить від цілевказання. Тобто ці цілі треба знаходити. Тут наші хлопці застосовують різні типи маскування. Так, якщо цей боєприпас знайшов ціль, він може бути ефективним. Зі свого боку ми готуємося до цього, так само ховаємося.
Розумієте, використання дальніх дронів – це як використання HIMARS. Сам HIMARS нічого не бачить. Йому треба, відповідно, розвідник, який піде ногами, визначить координати, йому потрібні супутникові знімки, йому потрібна розвідка з дронів, йому потрібна координація. Так і баражуючий боєприпас. Його треба вивести у той район, де він буде працювати, показати йому ціль. Далі він вже по ній працює. Так, це страшна зброя, але ми вчимося їй протидіяти.
Я не думаю, що вона буде масовою. Там багато електроніки, а, як ми бачимо, з електронікою у них проблеми. Навіть ті самі нещодавно збиті "Орлани" – там така начинка, яку з фотоапаратів знімають.
– ЗСУ також використовують ударні дрони-камікадзе, передані союзниками. Зокрема, найбільше на слуху Switchblade 300. Також очікують отримання Switchblade 600 – більш потужного дрона-камікадзе, який нині, як ми розуміємо, перебуває на стадії виробництва або на стадії передачі. За потужністю Switchblade 300 нагадують 40-мм гранату до автоматичного гранатомета. На вашу думку, наскільки Switchblade 300 ефективний? Чи вдавалося вам із ним працювати?
– Особисто не працював. Я спілкувався з колегами, які працювали. Вони так само кажуть, що основна проблема — це знайти і влучити в ціль. Сам Switchblade працює по поверхні броньованої техніки, і, відповідно, ми можемо вражати її в найбільш слабкі місця. Там, де вона найменш броньована. Цих 40 міліметрів вистачає для легкоброньованої техніки, для танків, якщо влучити в радіаторні решітки, в машинне відділення. Тобто танки менш захищені від удару з повітря. Ми цим користуємося.
– ЗСУ також знищили російський безпілотник ZALA, який окупанти називали взагалі невразливим для українських засобів радіоелектронної боротьби. Як ви взагалі оцінюєте засоби РЕБ із боку росіян?
– Ми їх відчуваємо постійно, протидіємо їм - ну а що робити? Коли мене питають, як протидіяти РЕБ, я всім кажу: ставтеся до того, як до погоди. Може у польоті піти дощ. Що ви будете робити? Ви будете виконувати алгоритм повернення додому. Так само у вас у польоті почався ураган або включився РЕБ. Ви ніяк не можете вплинути на те, включать вони його чи ні. Але РЕБ буде на вас діяти. Тому будьте того готові. От і все, вони використовують його дуже часто. Ми кожен день із ним стикаємося. Це тільки практика.
Розумієте, ті навчання, наприклад, які я проводжу - ми провели 3-4 лекції, виїхали на полігон, потренувалися. Потім ми починаємо, так би мовити, бойові вильоти. І от 5-6 вильотів, коли людина попрацювала під РЕБом, коли в неї вже немає мандражу від того, що вона втрачає керування дроном, коли вона не боїться втратити дрон, а просто холоднокровно виконує відповідні алгоритми по зниженню, по маневру, по поверненню додому, то все. РЕБ уже не страшний.
Я ж кажу, це як погода. Якщо йде дощ, ми не літаємо. Якщо працює РЕБ, ми працюємо не на 7 км, а на 5. От і все.
