Донецький напрямок наразі є найгарячішою ділянкою фронту. За словами самих військових, складається враження, що очікуваний російський великий наступ уже почався саме там. Одним із міст, звідки постійно приходять важкі новини, є Вугледар. Що відбувається на Донеччині зараз, які втрати несе ворог та чи спроможні окупанти розвинути більш потужний наступ - в етері Апостроф TV розповів пресофіцер 68 окремої єгерської бригади ЗСУ ЄВГЕН НАЗАРЕНКО.
- Ми бачимо постійно важкі новини з Вугледару. Яка там ситуація?
- Насправді жодних важких новин зараз немає, тому що морську піхоту рф, 155 бригаду розбили. Вони намагалися штурмувати наші позиції. Але зараз все добре. Вони намагалися взяти позиції 72 бригади, на нашу бригаду йшли, але отримали тягла.
Зараз добре, у вимірі нашого фронту все тихо. Жодних штурмових дій немає, росіяни зазнали дуже важкої поразки. В принципі 155 бригада морської піхоти рф перестала існувати як така.
Читайте: Лютневий наступ окупантів переноситься: західні чиновники назвали причину й терміни
- Тобто якихось активних штурмових дій окупанти не проводили?
- Немає кому. Вони понесли дуже важкі втрати і в людській силі, і в техніці, в усіх своїх складових, тому зараз нема кому проводити штурмові дії. Все, що вони можуть, – це обстрілювати мирні міста навколо Вугледару. Так, це вони роблять. 15 лютого вони обстріляли Покровськ, Курахове, стріляють по Вугледару. Але це просто агонія. Зараз війська російської федерації на нашому напрямку зализують рани і навіть не забирають свої трупи. Немає жодних штурмових дій.
- Путін хвалив операцію цих військ під Вугледаром. Чому б це?
- Я бачив. Він казав, що морська піхота молодці, вони роблять все добре. Так, вони роблять все добре – всі бачили ті відео з дронів, коли їхні величезні колони розбивалися об нашу оборону. Якщо так морська піхота, на думку путіна, діє добре, то нам це подобається.
- Порівнюючи з Бахмутом, де ми бачимо постійне закидання позицій живою силою, чи відбувається щось схоже під Вугледаром? Чи ворог вдається до якихось інших дій?
- Ні, в нас зовсім інша тактика, порівняно з Бахмутом. Одразу скажу, що в Бахмуті я не перебуваю, тому деталей не знаю. Але те, що я бачив зі ЗМІ та іншого, то в Бахмуті діють найманці "Вагнера", і вони реально атакують силами піхоти. Тобто вони йдуть хвилями - це тактика генерала Жукова, коли перша хвиля не дійшла, друга хвиля дійшла на 20%, третя хвиля… ну і так далі.
У нас абсолютно не так, діє регулярна армія - морська піхота, повітряно-десантні війська. Вони діють за радянським підручником. Тобто вони йдуть з артпідготовкою, з авіацією, потім йде бронетехніка - БТР, БМП, танки. Потім іде піхота. Тобто все як пише книжка, але їм також це не вдалося. Але їхня тактика з Бахмутом зовсім непорівняна. Тут вони людей трошки жаліють. Звісно, це їм не допомогло, але тактика абсолютно військова.
- Ситуація виглядає так, що росіяни поспішають до звернення путіна до федеральних зборів, яке вже менш ніж за тиждень відбудеться. Чи є у вас таке відчуття? Чи намагаються окупанти наздогнати те, що не встигли за рік?
- Мені важко сказати. По-перше, я за званням зараз солдат, тому розмірковувати про такі речі не зовсім коректно, з моєї точки зору, буде. Але я думаю, що той наступ, який зараз йде на Вугледар, на Бахмут, на Авдіївку, на Марʼїнку, на інші точки – це і є вся їхня міць, яку вони зараз можуть показати. Це я кажу не як пресофіцер, а як громадянин цієї країни, що аналізує ситуацію. Тобто все те, що вони зараз скидають на нас, – це все, що в них є. Нового наступу, я думаю, не буде.
- Тобто ви не вважаєте, що окупанти можуть мати успіх на Вугледарському напрямку? Перевага ЗСУ саме тут у чому полягає?
- Перевага Збройних сил України полягає в тому, що Вугледар – це панівна висота, і ми на ній стоїмо і під нею стоїмо. Окупанти діють з ями, тобто вони атакують нас знизу. І це для них дуже невигідно. Ми їх бачимо щоразу, коли вони тільки планують свої атаки і штурмові дії, з дуже великої відстані. Ми одразу застосовуємо всі вогневі засоби, які в нас є. 72 бригада розстрілювала їх з багатоповерхових будинків у Вугледарі з ПТРК. Артилерія наша їх бачить, тому вони в дуже невигідній позиції.
Але в них є наказ – взяти Вугледар. Ідіть вперед, все беріть. Але першочергово ця операція була приречена, тому що ми їх бачимо, вони нас – ні. У нас є всі вогневі засоби, щоб їх знищити - і ми їх знищили.
- Чи багатий Вугледар на трофейну техніку? Чи кидають окупанти своє озброєння на полі бою?
- Зараз я цього не можу сказати, не бачив. Вони кидають, в принципі, свою техніку, але вона вже вийшла з ладу, бо ми її спалили. Вони тікають пішим порядком зі своїх позицій. Трофейної техніки я ще не бачив, та насправді нема чого трофеїти, все знищено.
- Снарядний голод зараз актуальний для ворожої армії на Вугледарському напрямку?
- Снарядний голод в принципі актуальний для російської армії по всьому напрямку. Так, вони стріляють значно менше. Але на такі операції, як у Вугледарі чи Бахмуті, вони знаходять снаряди. Проте їх значно менше, ніж було, наприклад, навесні чи влітку. Тобто 60 тисяч снарядів, як було влітку, вони не можуть випускати. Звісно, вони знаходять техніку і снаряди на такі тактичні операції, як під час Вугледару. Але варто розуміти, що і в нас уже вистачає техніки і снарядів. Тому в цьому випадку в нас паритет - ми відповідаємо на весь вогонь, який вони застосовують проти нас.
- Насамкінець хочу запитати про цивільних. Чи доводилося вам бачитися, спілкуватися з жителями Вугледару? ЗМІ повідомляють, що там залишаються щонайменше 300 дорослих. Чому вони не їдуть?
- Варто зазначити, що моя бригада не стоїть в самому Вугледарі, ми стоїмо на околицях. Тому спілкуватися з цивільними у Вугледарі я не мав змоги. Я знаю, що там є цивільні. Що вони говорять? Те саме, що й завжди: я тут народився, я тут виріс, я тут хочу бути і все таке. Більшість цих людей насправді "ждуни", які чекають на російську армію. Варто розуміти, що у Вугледарі до повномасштабного наступу жило 1,5 тисячі людей. Ці 300 людей, які залишилися, викликають питання, скажімо так. Але вони залишаються, тому що, кажуть, їм нема куди їхати, немає грошей тощо.
