В Україні знову заарештовують банківські рахунки боржників. Незабаром після російського вторгнення блокування рахунків громадян, які мають заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, аліментів, штрафів, було призупинено на час дії воєнного стану, але на початку травня цього року відповідне рішення уряду скасували. Арешт рахунків стане додатковим випробуванням для українців, особливо тих, що були змушені покинути домівки, рятуючись від тяганини війни, при тому, що у багатьох із них цих домівок фактично немає. "Апостроф" розбирався, з чим пов'язане таке рішення влади, до яких наслідків воно призведе, і чи є у людей можливість оскаржити блокування банківських рахунків та списання з них боргів.
В Україні відновлюється практика накладання арештів на банківські рахунки боржників за рішеннями державних і приватних виконавців. Блокування рахунків відбуватиметься автоматично. Йдеться про тих, хто внесений до Єдиного реєстру боржників, маючи заборгованність з оплати житлово-комунальних послуг, аліментів, різних штрафів.
Нагадаємо, 2 березня 2022 року уряд призупинив на час дії воєнного стану блокування банківських рахунків українців, чиї борги складають менш ніж 100 тисяч гривень.
Проте 5 травня 2023 року набув чинності закон № 3048-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану", який скасовує згадане рішення уряду і повертає автоматичне блокування банківських рахунків боржників.
Утім, навіть в цих умовах боржники зможуть користуватися частиною своїх грошей з арештованих рахунків – в межах розміру двох мінімальних зарплат (на сьогодні це 13,4 тисячі гривень) на місяць.
Читайте також: Ціни по самі помідори: чи буде забезпечена Україна овочами
Якщо в боржника декілька рахунків, можна витрачати вказану суму тільки з одного з них, зазначив у коментарі "Апострофу" керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько. За його словами, боржник має звернутися до виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою в паперовій або електронній формі, у якій треба вказати, який саме рахунок буде використаний.
"Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви виносить постанову та ще не пізніше наступного робочого дня надає документ банку. А банк вже видає боржнику суму коштів у запитуваному розмірі, – розповів юрист. - Важливо, що стягнути на погашення боргу кошти у межах цієї суми банки не можуть".
При цьому з арештованих рахунків дозволяється сплачувати податки і збори.
Юридичні особи та самозайняті фізичні особи, які мають найманих працівників, зможуть користуватися власними коштами з заблокованих рахунків у розмірі п'яти мінімальних зарплат (33,5 тисячі гривень), але тільки для виплати заробітної плати та сплати податків.
Чому зараз
Наразі важко сказати, скільки в Україні фізичних і юридичних осіб, чиї рахунки потенційно можуть бути заарештовані через наявність боргів. Але лише серед клієнтів мonobank, за словами його співзасновника Олега Гороховського, таких десь 436 тисяч.
Тож, скоріше за все, мова йде про мільйони наших співвітчизніків.
У когось з цих мільйонів борги існували ще до російського вторгнення, але очевидно, що є й ті, в кого вони з’явилися вже під час війни – з різних причин.
"Введення блокування рахунків зараз стає необхідністю через те, що борги населення перед державою зростають, і люди зайняли вичікувальну позицію – вони пам'ятають, як вибачили борги тим, хто залишився на окупованих територіях. І причина не в тому, що їм пробачили борги з доброти душевної, а в тому, що не було важелів впливу та механізму повернення коштів", - сказав у коментарі "Апострофу" аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.
За його словами, автоматичне блокування банківських рахунків боржників і списання з них грошей в рахунок погашення їхніх боргів дозволить поповнити державну скарбницю.
"Враховуючи той факт, що дедалі більше людей у країні працевлаштовують офіційно, і вони отримують гроші на банківські рахунки, зарплата (чи принаймні значна її частина - "Апостроф") йтиме на покриття боргів", - зазначив експерт.
Нагадаємо, саме для збільшення надходжень до бюджету в Україні скасовуються податкові пільги, які також вводилися на початку великої війни. Тож, бачимо, що держава послідовно відміняє послаблення, запроваджені з початком дії режиму воєнного стану.
До чого призведе
Проте, якими будуть наслідки рішення про блокування рахунків боржників?
Максим Орищак сумнівається, що це рішення призведе до скорочення кількості користувачів банківськими послугами, втім, вважає, що воно може найближчим часом спровокувати відтік коштів із банківської системи.
"Для тих, хто має заборгованість перед державою та грошові накопичення у банках, це стане сигналом екстреного виведення грошей у кеш", - пояснив експерт.
Але набагато гострішим є не суто економічний, а здебільшого соціальний аспект цього рішення.
Колишній народний депутат, експерт з соціальних питань Андрій Павловський у розмові з виданням зазначив, що з початком великої війни мільйони українців втратили роботу, також мільйони стали внутрішніми і зовнішніми переселенцями. І для тих з них, хто має борги, блокування їхніх рахунків лише додасть труднощів.
"Є, наприклад, випадки, коли людям, які мають зруйноване житло, і вони були змушені виїхати, комунальники продовжують нараховувати плату за свої послуги. І коли борг перевищить певну суму, вони можуть звернутись до суду для блокування рахунків. І тоді виконавча служба може заблокувати рахунки та у примусовому порядку списати з них гроші, - розповідає Павловський. - Борги, звичайно, треба платити, але, думаю, в нинішній ситуації потрібно розбиратися з кожним випадком індивідуально, враховуючи обставини, в які потрапила людина".
Все вирішить суд
Втім, добра новина полягає в тому, що повернення автоматичного блокування банківських рахунків боржників не означає, що це одразу торкнеться всіх людей, які мають заборгованість. За словами Ігоря Яська, виконавче провадження відкривається тільки за рішенням суду, і суд повинен дослідити всі обставини справи.
Зокрема, це якраз стосується тимчасово переміщених осіб (ТПО), яким постачальники послуг ЖКГ продовжують нараховувати плату.
"Суд має переконатися, чи дійсно ця людина споживала ті послуги, за які їй виставлено рахунки. І якщо виявиться, що плата нарахована безпідставно, то суд не задовольнить позову постачальника", - розповідає правник.
Щодо заборгованостей за кредитами на автомобілі чи нерухомість, то, за його словами, ці процеси були відпрацьовані ще в 2014 році, коли в Україні з’явилися перші внутрішньо переміщені особи.
"У випадку з автомобілями, якщо особа, яка переїхала на підконтрольну територію і не погашає кредит, то банк висуває претензію і, отримавши рішення суду, забирає машину. Після цього сума боргу зменшується на залишкову вартість автомобіля, і з позичальника стягується цей залишок", - розповідає Ігор Ясько.
Що стосується нерухомості, яка залишилася на окупованій території, позичальник в судовому засіданні має довести, що у нього настали форс-мажорні обставини (війна), які є достатньою умовою для невиконання умов договору: "В цьому випадку суд ухвалює рішення про звільнення боржника від зобов’язань за кредитом".
Почути кожного
Варто зазначити, що багато українців, перш за все з числа ТПО, можуть навіть не знати про те, що вони мають борги, та що існують відповідні судові рішення про блокування їхніх рахунків.
"Проте, якщо вони належним чином зареєстровані як переміщені особи, то держава знає їхнє нинішнє місце проживання. І суд повинен надсилати повістки на цю адресу", - каже Ігор Ясько.
Він також нагадав, що закон передбачає можливість надсилання повісток за допомогою електронних засобів зв’язку, наприклад, електронною поштою (але тільки якщо дана особа зареєстрована в системі суду), за допомогою SMS-повідомлень (тільки якщо особа надала письмову згоду на це). Крім того, суд публікує оголошення на офіційному вебпорталі "Судова влада України" - після такої публікації особа вважається належно повідомленою. Також належним інформуванням є повідомлення у мобільному застосунку порталу "Дія", а з 15 лютого 2023 року дозволили надсилання судових повісток і викликів за допомогою месенджера Viber.
Утім, якщо судові повістки не потрапляють до адресата, і він не з’являється до суду, це дає суду підстави для заочного рішення про стягнення боргу. "І людина може дізнатися про арешт своїх рахунків несподівано, коли не зможе зняти готівку в банкоматі чи розплатитися за покупки", - додає юрист.
Але навіть у такій ситуації є можливість оскаржити рішення суду на підставі того, що людина не була належним чином повідомлена.
У такому разі суд повинен розглянути справу повторно, цього разу уже вислухавши і аргументи боржника. "В рамках забезпечення позову боржник може вимагати зняття арешту з його рахунків до винесення остаточного рішення, - розповідає Ігор Ясько. - Досвід показує, що суд погоджується на такий крок у 10-15% випадків".
Читайте також: Мобілізація не для всіх: як змінилися умови бронювання в Україні
