Уряд встановив конкретні терміни процесу бронювання працівників підприємств від мобілізації. Як заявила перший віце-прем'єр-міністр України, міністр економіки Юлія Свириденко, процедура оформлення броні становитиме максимум 25 робочих днів. Але, як з'ясував "Апостроф", не вирішено головної проблеми – незрозуміло, які саме підприємства мають право клопотати за своїх співробітників, щоб вони отримали відстрочку.
Ходіння за списками
Під час дії військового стану низка підприємств, установ та організацій мають право забронювати від мобілізації працівників, яких вони вважають для себе дуже цінними. Ще нещодавно існувало вісім критеріїв для бронювання, а підприємство мало відповідати хоча б одному з них, щоб його працівники мали право отримати бронь.
Читайте: В Україні продовжили мобілізацію: які три категорії не призиватимуть до армії
Процедура була такою. Підприємство подає до профільного міністерства чи держадміністрації клопотання з проханням забронювати таких працівників від мобілізації – мовляв, вони дуже цінні і без них підприємство ніяк не обійдеться.
Вищезгадані органи перевіряють список – наскільки він обґрунтований, а потім подають його на погодження до Генерального штабу ЗСУ. Там теж перевіряють – раптом у списку є військовозобов'язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. До яких, наприклад, відносяться танкісти, зенітники, снайпери… Усього дефіцитних спеціальностей 97, яким бронь не належить у будь-якому разі. Де б вони не працювали.
Розібравшись зі списком, Генштаб подає його до Мінекономіки, яке й ухвалює остаточне рішення про бронювання працівників. Потім документ йде до територіального центру комплектування (колишній військкомат), де заброньованого співробітника мають поставити на особливий облік.
Слід зазначити, що терміни проходження всієї процедури не були встановлені, і вищезгадані інстанції могли тягнути справу місяцями. Наразі терміни визначено: 25 робочих днів: 5 – для державних органів влади, 10 – для Генштабу, 5 – для Мінекономіки та 5 – для військкомату. При цьому вісім критеріїв для підприємств, які мають право на броню для своїх співробітників, скоротилося до трьох. Але таких же нечітких, які не мають на увазі чітке тлумачення.
Критерії бронебійності
"Ну я розумію норму - підприємства, які виконують мобілізаційні замовлення. Це військова галузь і це зрозуміло. Співробітники таких підприємств точно повинні мати бронь. Але ось "установи, які здійснюють виробництво товарів, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил". Це які? Ось робить фірма бронежилети, або маскувальні сітки. Вона потрапляє під критерії? Хто це визначає? Або організації, які "критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період". Обленерго - зрозуміло. А нафтобази, компанії, які завозять пальне з Європи - вони мають право клопотати за своїх співробітників? А аграрні підприємства, у яких усіх трактористів мобілізували – як вони сіятимуть та збиратимуть урожай?", – ставить риторичне питання адвокат, колишній працівник Київської міської прокуратури Олександр Поливач.
На його переконання, для коректного вирішення питання про бронювання працівників необхідно ухвалити окремий закон, де все буде чітко прописано.
"А всі ці рішення уряду, яких вже була маса – це все підзаконні акти, які проблему не вирішують. Там величезна корупційна складова – кожен розуміє документ як хоче. Щоправда, добре, що терміни визначені: раніше, поки клопотання про броню ходило по інстанціях, фахівця вже й мобілізувати могли", – каже адвокат у коментарі "Апострофу".
Крім того, за його словами, чіткий закон може запобігти ситуації, коли людина, яка отримала броню, поїхала, наприклад, за кордон у відрядження, але там і залишилася: мало що влада знову придумає.
"Такі випадки були. Так вони у багатьох категорій громадян бувають. Їде, наприклад, людина як волонтер, а потім - шукай вітра в полі", - каже Олександр Поливач.
У Верховній раді з приводу проблеми бронювання особливо цінних працівників українських підприємств та корупційної складової цього питання навіть не замислюються. Як зізнався у розмові з "Апострофом" член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін, міністерський документ через їхній комітет навіть не проходив.
"Документ правильний. У будь-якому разі. Якщо раніше терміни не були визначені, то зараз більш-менш усе стало на свої місця. Корупція, звичайно, нікуди не подінеться, це невиліковно, але якось стало легше, – каже "Апострофу" колишній помічник мера Житомира Вадим Шевчук (пішов добровольцем на війну в березні 2022 року). – Підприємствам потрібні фахівці. Хто ремонтуватиме енергосистему? Хто займатиметься сільським господарством? Адже на фронт не всім йти... Хтось повинен підтримувати країну у тилу".
Так чи інакше, але крок у бік створення нормальних умов бронювання необхідних фахівців зроблено. І це головне.
Читайте: Кого одразу відправляють на фронт, а кого – ні: роз'яснення військових
