В умовах війни Україні конче необхідна допомога. Зокрема – у формі міжнародних інвестицій та заходу на наш ринок закордонних компаній. Утім, у нашій країні знайшлися і ті, хто ставить палки в колеса американському бізнесу. Про серйозний скандал, пов’язаний з одним з найбільших вітчизняних олігархів, читайте в матеріалі "Апострофу".
Скорочення української економіки з початку повномасштабного вторгнення росії призводить до необхідності залучення все більшої кількості донорських коштів для підтримки України. США у цьому питанні політично і економічно відіграють якщо не першу, то і не другу роль. Все це відбувається на фоні публічних завірянь української влади, що іноземний бізнес отримує в Україні повну підтримку, а робота державних і контролюючих органів направлена на максимальне сприяння роботі компаній, які не залишили український ринок. На додаток варто згадати численні міжнародні конференції та круглі столи, на яких українські урядовці під камери підписують меморандуми та декларації із запрошеннями для іноземного бізнесу вести діяльність в Україні, інвестувати в Україну та підтримувати її у скрутні воєнні часи.
Всі ці публічні завірення та декларації виявилися порожніми словами. Іноземний бізнес не лише не зустрічає підтримки та режиму сприяння, але зіткнувся із відверто зухвалими, протиправними та неконкурентними діями, які свідчать про глибоку змову олігархічних структур та української влади. Відверто бандитськими методами Україна зустрічає американський бізнес, який націлений на забезпечення її енергетичної незалежності. Більше того, із таким "теплим" прийомом змушені зіткнутися компанії, які декілька років тому, повіривши у боротьбу із корупцією в Україні, помилково для себе вирішили, що бізнес тут можна вести чисто та спираючись лише на закон, а не на хабарі, "рєшалово" та утримання "на зарплаті" армії вірних собі чиновників та службовців.
Із описаною ситуацією зіткнулась американська компанія зі штату Пенсильванія Vorex, яка займається постачанням високотехнологічної бурильної та обсадної труби для газовидобувної галузі. З моменту запровадження в Україні системи публічних торгів через Prozorro (коли єдиним принципом відбору переможця є ціна, а не "відкат" членам тендерного комітету), Vorex почала перемагати у тендерах на закупівлю бурильної та обсадної труби для потреб державного сектору газовидобувної галузі України. І це – окремо від того, що Vorex виступає постачальником труби для приватних газових компаній. Звісно, успіхи Vorex не могли сподобатися деяким українським компаніям, які не хочуть давати ринкову ціну, а у сфері державних закупівель звикли працювати, м’яко кажучи, іншими методами.
Тут варто згадати, що Україна з 2014 року працює над досягненням своєї енергетичної незалежності, а з 2016 року – активно намагається наростити обсяги видобутку природного газу. Енергетична незалежність і показники національного видобутку газу – речі прямо залежні: чим більше газу видобуває Україна, тим менше залежить від іноземних постачальників. Всі, хто цьому сприяють (як, наприклад, Vorex) мали б отримувати режим найбільшого сприяння – вже хоча б тому, що Vorex постачає в Україну бурильну та певні позиції обсадної труби, яка всередині країни взагалі не виробляється. Але, як каже українське прислів’я, не так сталося, як гадалося.
Справа в тому, що в Україні є олігархи, які звикли до монополії. Одним з таких є Віктор Пінчук, який, щоправда, не визнає, що є олігархом. Його компанія Інтерпайп, яка ще до запровадження системи публічних торгів через аукціони роками постачала для державного сектору газовидобувної галузі свою продукцію, не могла змиритися із появою конкурента і у 2020 році ініціювала перед Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі антидемпінгове розслідування відносно іноземних заводів, які виробляють бурильну та обсадну трубу на замовлення Vorex. І це навіть при тому, що розслідування було ініційовано Інтерпайпом під виглядом захисту національного виробника щодо труб, які ні компанією Інтерпайп, ні будь-ким іншим всередині України взагалі не виробляються! Так вже, мабуть, свербіло позбутися конкурентів. Головною вимогою Інтерпайпу було запровадження проти заводів-виробників високотехнологічної труби, яку постачає Vorex, антидемпінгових заходів у вигляді додаткового 52%-го мита. Тоді, у 2020 році комісія, розуміючи абсурдність доводів Інтерпайпу, таке мито не запровадила і взяла від заводів-виробників зобов’язання не демпінгувати ціни. Строк дії зобов’язань було встановлено на три роки – до червня 2023-го. За цей час Vorex виграла низку тендерів (запропонувавши найнижчу ціну на бурильні та обсадні труби), при цьому жодного разу не порушивши цінові зобов'язання перед державою. Унікальна ситуація, коли американська компанія змогла, з однієї сторони, запропонувати найвигіднішу ціну, з іншої сторони – задовольнити державу, щоб ця ціна не була нижчою за мінімально встановлену.
Примітка. З якою метою Інтерпайп ініціює проти конкурентів розслідування (хоча сам був оштрафований у 2021 році АМКУ на майже 70 мільйонів гривень у зв’язку зі змовою на торгах) – запитання риторичне. Можемо звернутися до позиції Укрнафти, висловленої у її листі від квітня цього року Міністерству економіки України, у якому зазначається, що ціни на труби Інтерпайпу зросли у порівнянні з січнем 2022 року у три (!) рази. Складно уявити ринкові конкурентні умови, коли один гравець може дозволити собі таке стрімке підвищення цін. Але знову ж: антидемпінгове розслідування, яке ініціював Інтерпайп, стосується трубної продукції, яка в Україні взагалі не виробляється.
Наприкінці червня цього року міжвідомча комісія мала зібратися і розглянути питання продовження дії цінових зобов'язань для заводів Vorex. Здавалося б, абсолютна формальність. А оскільки заводи-виробники труби цінові зобов’язання не порушували, то це мало б надати можливість Vorex і надалі поставляти в Україну трубу без додаткового 52%-го мита. Але цього не сталося. Міжвідомча комісія на засідання не зібралася, а за повідомленнями джерел у владних колах має намір підіграти Інтерпайпу і зробити так, що для Vorex буде запроваджено додаткове мито.
Що станеться, якщо такий сценарій буде реалізовано?
У випадку непродовження добровільних цінових зобовʼязань для заводів вже з липня цього року ціна закупівлі бурильної та обсадної труби для державної компанії Укргазвидобування зросте більш ніж на 52% і призведе до додаткових незапланованих витрат в розмірі понад пів мільярда гривень. Такі кошти фінансовим планом компанії не передбачені, а непродовження добровільних цінових зобовʼязань (або їх несвоєчасне продовження) призведе до зриву поставки бурильних та обсадних труб за вже укладеними контрактами. Наслідком цього стане зрив програми буріння українського газу, різке падіння видобутку і глибока енергетична криза із ймовірним відключенням від газопостачання підприємств і домогосподарств.
Укргазвидобування сьогодні як ніколи потребує бурильну трубу, адже її залишки на складах майже відсутні. Обсадна труба діаметром 508 мм відсутня взагалі. Це – два види високотехнолгічної труби, постачання якої в Україну намагається заблокувати Інтерпайп. Ця труба має надійти за двома контрактами із Укргазвидобування і її поставка може бути зірвана, якщо Міжвідомча комісія не продовжить дію цінових зобов'язань для заводів-виробників компанії Vorex.
Проблемна ситуація вже дійшла до Конгресу США. Відповідні звернення від членів Палати представників вже направлені до Державного департаменту США, Міністерства економіки України, Посольства України в США та Посольства США в Україні. У самому Конгресі планують провести слухання з цього питання. І це не дивно. Адже з однієї сторони українські можновладці заявляють про боротьбу за енергонезалежність і декларують спроби збільшити видобуток газу, а з іншої сторони – намагаються руками Міжвідомчої комісії фактично викинути американську компанію, яка робить свій внесок у забезпечення цієї ж енергонезалежності. Зрозуміло, що чиновники, які вступили у цю гру, мало цікавляться національними інтересами України, але тут варто подумати і про інше. З лютого 2022 року росія усіма можливими засобами домагається знищення енергетичної системи України та постійно шантажує Європу (звідки купує газ Україна) високими цінами на газ. Бачимо співпадіння: те, чого не змогла досягти росія, випускаючи тисячі ракет по об'єктам енергетичної інфраструктури України, фактично досягається ініціативами Інтерпайпу, які підтримує Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Чи це співпадіння, чи це неусвідомлення значення своїх дій та відсутність державницької позиції – питання. Але це питання не повинно залишатися без відповіді.
Якщо відбудеться збій у поставках бурильної та обсадної труби (а це вже можлива реальність) через дії Інтерпайпу та бездіяльність Міжвідомчої комісії, то газовидобувна галузь України стане у простій. Простій бурової установки середньої потужності через нестачу бурильних чи обсадних труб призводить до щоденних втрат у розмірі від 2-х до 4-х мільйонів гривень. Тобто, тільки на одній буровій установці простій може призвести до втрат у розмірі 120 мільйонів гривень на місяць! Скільки засобів захисту, медикаментів чи просто коштів для гідної оплати українських військових може бути втрачено через такі дії?! І це на доданок до тих страшних наслідків, про які було зазначено вище.
Ми звикли уявляти державну зраду, як спілкування шпигуна із чиновником-зрадником, який передає росіянам місця зосередження українських військових чи техніки. Але ні. Державна зрада може мати більше вишуканий характер. Про детальні подробиці того, як Інтерпайп протидіє поставкам в Україну труб для газовидобувної галузі через суди та Антимонопольний комітет України та як при цьому використовує громадські організації, ми розповімо у другій частині нашого розслідування.
