Майже через два роки після початку повномасштабної російської агресії в Україні почало обговорюватися питання демобілізації військовослужбовців. Зокрема, у Верховній раді зараз висуваються та обговорюються різні ініціативи, пов'язані з демобілізацією, які викликають у суспільстві величезний резонанс. А один із документів, згідно з яким українські захисники можуть добровільно звільнитися з військової служби через 18 місяців після призову в умовах воєнного стану, вже зареєстровано у парламенті. Які перспективи у демобілізації, і як вона може позначитися на боєздатності країни - дізнавався "Апостроф".
Демобілізація чи ротація?
В Україні звільнення з військової служби за власним бажанням під час військового стану законом зараз не передбачено, а термін служби для мобілізованих та контрактників не обмежений. Що, в принципі, логічно – йде війна, кожен багнет на рахунку. Особливо з огляду на проблеми з мобілізацією – якщо в перші дні повномасштабного російського вторгнення у військкомати стояли черги (і багатьох на фронт не брали), то зараз на фронті бійців не вистачає. Не те щоб катастрофічно, але негативна тенденція присутня.
Читайте: З'явитись у ТЦК протягом 48 годин: як в Україні проходитиме мобілізація за новими правилами
"Зараз політикам потрібно бути дуже акуратними із заявами щодо "демобілізації", в умовах війни починати її небезпечно. Тут лише один варіант демобілізації: якщо країна вирішила капітулювати. Але це не наш випадок. Логічніше говорити про ротацію, щоб у військових була можливість відпочити, набратися сил. Але вести демобілізацію в нинішніх умовах - це небезпечне рішення. Навіть з урахуванням проведення "домобілізації", потрібен час, щоб набрати людей, навчити їх, провести ротацію в частинах і з'єднаннях - на все це йдуть місяці роботи. А ворог при цьому нарощує сили", – сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко у коментарі Апостроф TV.
Незважаючи на це, в українському політикумі обговорюються різні питання запровадження механізмів демобілізації – через 18 чи 36 місяців після мобілізації. Наприклад, у парламенті вже зареєстровано законопроект №10294 "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" про звільнення з військової служби під час дії військового стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації та відслужили встановлений законом термін служби".
Ще один варіант вже умовної демобілізації – збільшення кількості днів відпустки чи більша ротація.
"Що стосується ротацій, то вони є не всюди. Фактично люди воюють вже як два роки, а максимум, який вони мають – це відпустка. Мій законопроект каже, що демобілізація можлива протягом трьох місяців з моменту подання рапорту. Тобто людина просто за один день не зможе залишити армію. Буде перехідний період, протягом якого на його місце стане інший боєць. По-друге, це демобілізація за бажанням, а я точно знаю, що є військові, які продовжать воювати далі", – каже "Апострофу" народний депутат, автор законопроекту №10294 Олексій Гончаренко.
Одним словом, просто так взяти та знекровити українську армію за допомогою демобілізації охочих бійців – ніхто, звичайно, не збирається.
Моральний стимул
Такі законопроекти про демобілізацію мають відчутну користь. У ситуації, коли багато українців воюють вже майже два роки, чимало військовозобов'язаних усіма правдами та неправдами намагаються ухилитися від виконання обов'язку з захисту батьківщини. Тому що майбутнє їм бачиться у досить похмурих тонах. А тут кажуть – не хвилюйтесь, півтора роки – і додому. Одним словом – стимул.
"Середній вік мобілізованих – 40 років, люди видихаються – і фізично, і морально. Особливо коли розуміють, що мобілізація – це квиток в один кінець: або інвалідом повернешся, або в труні. Така перспектива дійсно лякає. Але коли є певний термін – це надія.Так, відпустки є, всі за законом - 30 діб на рік, оплачувані. І є відпустки після поранення, і за сімейними обставинами. Але хтось просто втомився і виглядає як в'ялений овоч. Який від нього толк? Якщо хочуть - їм треба дати можливість звільнитися. Тим паче, що в тилу теж потрібні люди", – каже "Апострофу" Вадим, стрілець однієї з піхотних частин ЗСУ.
Читайте: Це небезпечна політична гра: боєць ЗСУ пояснив, чому демобілізація неможлива
Але поки що в умовах, коли не вирішені глобально проблеми мобілізації, говорити про демобілізацію якось смішно. Яким би стимулом вона не була. Інші стимули: підвищення виплат військовим, збільшення грошового забезпечення для тих бійців, хто захоче воювати після 18 місяців – чомусь зараз не пропонуються. Одним словом, депутати зараз намагаються запрягати віз попереду коня.
"Не може йти лише один процес – демобілізація, без вирішення головної на сьогодні проблеми – мобілізації. Всі законопроекти на цю тему мають бути пов'язані, інакше це просто популізм. І треба прописати, що не просто демобілізація (мовляв, звільнився з військової служби і все), а перехід у резерв. Як це було в АТО. Все-таки люди, які здобули значний бойовий досвід - це дуже цінні військові кадри", - каже "Апострофу" політолог Олег Лісний.
Зараз як мінімум треба дочекатися анонсованих міністром оборони Рустемом Умеровим змін у галузі мобілізації.
"Робота рекрутингових центрів, одним словом "мобілізація з людським обличчям", а не так, як зараз це відбувається", – вважає Олег Лісний.
А питання з демобілізацією – це наступний крок. На даний момент з цим точно не варто поспішати. Принаймні у комітеті Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки цей законопроект №10294 багато хто навіть у вічі ще не бачив. Є справи важливіші.
Читайте: Вхід є, виходу немає: нардеп вказав на проблеми демобілізації в Україні
