Із початком повномасштабного російського вторгнення українці об’єдналися в протистоянні агресії. Чоловіки стояли в чергах за отриманням зброї, жінки шукали екіпірування для своїх чоловіків. Весь світ відгукнувся на військове вторгнення росіян в Україну. Європейці активно приймали в своїх домівках наших громадян, допомагали чим могли. Деякі українці теж для підтримки співвітчизників та ЗСУ створювали різні благодійні фонди. Але, після майже двох років війни, виявилось, що не всі фонди розпоряджались грошима належним чином, а деякі взагалі кошти присвоювали. З цього приводу хотілося б розказати про кейс Всеукраїнської федерації кінного спорту.
Генеральний секретар Всеукраїнської федерації кінного спорту (ВФКС) Михайло Пархомчук в перший день війни виїхав з України по своєму бельгійському паспорту. В Європі Пархомчук зареєстрував благодійний фонд для допомоги кінотникам України "Ukrainian Equestrian Charity Foundation" (Український благодійний фонд кінного спорту). Фонд має назву "український", хоча зареєстрований у Бельгії. На четвертий день війни, 28 лютого Пархомчук уже зареєстрував благодійний фонд на своє ім'я.
Фото - Генеральний секретар Всеукраїнської федерації кінного спорту України Михайло Пархомчук
У перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну велика кількість кіннотників зі всього світу активно відгукнулася допомогти українським кінотникам. Переважно це були фінансові ресурси, які перераховували на новостворений бельгійський фонд Ukrainian Equestrian Charity Foundation. Зокрема керівництво Міжнародної федерації кінного спорту (FEI) запропонувала допомогу в 1 000 000 CHF (швейцарських франків). Кошти було перераховано на новостворений бельгійський благодійний фонд Ukrainian Equestrian Charity Foundation. Це не єдине джерело допомоги, адже багато кінотників всього світу відгукнулися допомогти українським колегам, в приватному порядку перераховували суми в 30 000- 40 000 євро. Загалом протягом двох років на рахунки фонду Пархомчука надійшло близько 1,5 млн. євро.
Наша громадська організація звернулася із офіційним запитом до ВФКСУ з приводу того, чи має федерація відношення до бельгійського фонду. У відповіді нам зазначили, що ВФКСУ не уповноважувала генерального секретаря Пархомчука Михайла на створення фонду "Ukrainian Equestrian Charity Foundation". Відповідно, не має доступу до рахунків та документації цього фонду, тому даний фонд юридично ніяк не пов’язаний з ВФКСУ.
Виникає цілком логічне питання, як так сталося, що Пархомчук майже два роки збирає кошти на свій благодійний фонд прикриваючись ім’ям ВФКСУ? Дивує поведінка керівництва та членів правління Федерації, які два роки мовчать про незаконне використання імені Федерації Пархомчуком можливо в своїх цілях.
Фото - Відповідь ВФКСУ щодо ситуації довкола фонду Ukrainian Equestrian Charity Foundation
У своїх коментарях Федерація зазначає, що бельгійський фонд Пархомчука - це його приватна ініціатива. Проте в нашому розпоряджені наявний офіційний лист на фірмовому бланку з печаткою Всеукраїнської федерації кінного спорту України до колег з федерації кінного спорту Північної Македонії із закликом надати фінансову допомогу для українських кіннотників. Лист від імені Всеукраїнської федерації кінного спорту України підписував генеральний секретар Михайло Пархомчук. В листі навіть описуються варіанти, як можна зібрати кошти та перерахувати на бельгійський фонд Ukrainian Equestrian Charity Foundation (UEF-CF). Також в листі пропонується укласти партнерську угоду з UEF-CF (для довгострокового партнерства та взаємодії). Якщо ВФКСУ немає ніякого відношення до бельгійського фонду Михайла Пархомчука, тоді питання, чому в офіційних листах вона піарить його фонд, залишається відкритим.
Фото - Лист Всеукраїнської федерації кінного спорту України до федерації кінного спорту Північної Македонії про надання фінансової допомоги
Пройшло майже два роки, але секретар ВФКСУ Пархомчук не відзвітував перед членами Федерації про отримані кошти від благодійників на свій бельгійський фонд. Ми зв’язалися з Пархомчуком щодо коментаря по ситуації в грудні, проте він сказав, що не хоче коментувати цю ситуацію. Зовсім не дивно, адже доведеться відповідати, куди пішли кошти.
Можливо компанія спільників?
Поведінка членів правління ВФКСУ Віктора Коновалова, Миколи Безуглого, Олексія Бутенко, Ганни Скабард є дуже дивною на перший погляд. Під час спроб деяких членів правління проголосувати за проведення аудиту, вони відмовляються голосувати і питання звітності їх зовсім не цікавить. Можливо, в цьому є їхній приватний інтерес, тому вони не хочуть, щоб рух коштів по рахунках фонду "Ukrainian Equestrian Charity Foundation" став публічним. Хто увійшов у компанію "захисників" Пархомчука?
За моєю інформацією, Віктор Коновалов в перші місяці війни заробляв на тому, що надавав послуги з перевезення коней за кордон. В допомогу входило оформлення документів за 900 доларів, та 1000 доларів транспортування коня. До речі, транспортування коней здійснювалося на наданому транспорті ВФКСУ від міжнародних благодійників.
Микола Безуглий раніше був дотичний до привласнення земель аграрного фонду Національної академії аграрних наук. Він організував схему виведення землі з державної власності в приватну. Держава нічого від цього не отримувала, все осідало в кишенях схемщиків, яких покривав Безуглий.
Ще один "адвокат" Пархомчука, Олексій Бутенко в червні 2023 року був оголошений в розшук за шахрайство. У період з 2016 по 2019 Бутенко шляхом шахрайства та зловживання довірою, заволодів грошовими коштами на загальну суму $420 000, що становило на той час згідно курсу НБУ 10,556 млн грн, тобто в особливо великих розмірах.
Ганна Скабард починаючи з 2014 року судила 9 змагань по кінному спорту в росії. Пояснювала вона це тим, що нібито є суддею міжнародного класу. Дуже зручна позиція, коли ти насправді не визнаєш росію агресором.
Ситуація, що склалася з міжнародною благодійною допомогою довкола Всеукраїнської федерації кінного спорту України являється кричущим фактом. Мені здається, що українські правоохоронні органи повинні втрутитися в ситуацію, адже згідно кримінального кодексу, передбачається покарання за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Можливо, що в даному випадку Михайло Пархомчук з подвійним громадянством України та Бельгії вирішив заробити на благодійній допомозі під час війни, використовуючи імідж України на міжнародній арені. Поки кращі віддають найцінніше своє життя, інші хочуть заробляють на їх смертях.
