Час від часу в українських ЗМІ та закордонній пресі з'являються повідомлення про можливу нестачу ракет для засобів протиповітряної оборони. Мовляв, уже навесні може виникнути снарядний голод для систем ППО. Чи загрожує нам ракетний голод, як посилити ППО і який запас снарядів може мати Україна - в етері Апостроф TV пояснив військовий експерт Роман Світан.
Атака 15 лютого
Нічого незвичайного. Це була середня атака крилатих ракет, які вони готують щотижня. Відповідно, наступну атаку можна чекати десь за тиждень.
Дивіться: Масштабна ракетна атака по Україні: фото та всі подробиці ударів по містах
Ракети, випущені з Ту-95, добре збиваються нашою ППО. Плюс було кілька балістичних ракет "Іскандер". З цими ракетами складніше, оскільки у нас небагато комплексів Patriot і SAMP/T.
Ворог знайшов сьогодні кілька маршрутів для своїх ракет. У Львові було знищення ракети, але вона дорогою на захід пройшла всю Україну.
Чим посилити протиракетний щит?
У нас ППО об'єктове чи осередкове. Тобто ми прикриваємо певні об'єкти, а вся країна відкрита. Тому російські ракети й доходять до наших об'єктів маршрутами через всю країну.
Дивіться: "Російський світ" прийшов до школи у Львові: фото наслідків ракетного удару
Збільшити відсоток знищення ракет ворога можна лише одним способом – збільшивши щільність ППО. Але для вибудовування багатоешелонованої системи оборони потрібне збільшення кількості зенітно-ракетних комплексів.
Ракет вистачить?
Справа в тому, що існує так званий недоторканний запас. Є норми та певні витрати, виходячи з інтенсивності ведення бойових дій, зокрема з використанням ракет. І якщо у нас є норма, то на складі має лежати місячний запас середньої кількості ракет, які використовуються у певному режимі.
Якщо цей запас є, то можна говорити, що через місяць його вже не стане. Тобто запас буде відстріляно. Або, наприклад, на складах 2-місячна норма. Припустімо, на два місяці ракети є, а на третій їх не буде. Але все це інформаційний потік – і не більше. Тобто протягом наступного місяця або двох буде інше постачання і цей рубіж голоду постійно відсуватиметься.
У сполох треба вже бити тоді, коли норми по складах опускатимуться. Тоді треба буде піднімати логістику – скільки треба буде часу на підвіз тощо.
Тому на даний момент можна лише констатувати, що у нас щонайменше на два місяці є запас. Але ми завжди маємо такий запас.
