Реформування державної політики у сфері захисту ветеранів – процес тривалий, трудомісткий та навіть скандальний. Ініціатор запровадження в Україні американського досвіду ветеранської політики – воїн-доброволець та голова ГО "Вільні та Вірні" Віталій Герсак нещодавно опинився в центрі журналістського розслідування, яке сам він вважає необ'єктивним та заснованим на фейках чотирирічної давнини.
"Апостроф" пропонує до уваги читачів детальний розбір звинувачень, фактів та можливих причин появи цього скандалу. Хто має рацію у цій історії судити вам.
- Нещодавно "Громадське" опублікувало журналістське розслідування, в якому стверджується, що ви просите гроші у американців на потреби українських ветеранів, маючи при цьому значні фінансові можливості, отримані незаконним шляхом за час роботи начальником Миколаївського управління СБУ у 2019-2020 роках. Це свого роду "цитата" та основний зміст розслідування. Чи могли б ви прокоментувати ці звинувачення?
- Я вже дав коментар із цього приводу на своїй сторінці у Фейсбук, наша громадська організація також виступила з відповідною заявою. Я не прошу жодної копійки грошей у іноземців. Ми ставимо собі інше завдання – спільно з американськими фахівцями розробити такий план реформ ветеранської політики України, в основі якого були б передові американські напрацювання, які сьогодні визнані одними з найкращих у світі. Якби автори цього псевдорозслідування ознайомилися із матеріалами нашої конференції, вони б це самі побачили.
Що стосується звинувачень у незаконному збагаченні, то всі вони засновані на одному єдиному протоколі НАЗК від 2020 року, в якому я припустився помилки і неправильно вказав доходи дружини від підприємницької діяльності. Пізніше суд розглянув цю справу, не виявив у моїх діях умислу, не знайшов жодної корупційної складової та закрив провадження за відсутністю складу правопорушення. Все інше — це плітки з підворітні, не підкріплені жодними фактами і документами.
- Чому звинувачення чотирирічної давності почали спливати фігурувати саме зараз?
- До цього моменту звинувачення проти мене були пов'язані із моєю професійною діяльністю як правоохоронця. Сьогодні причиною є активна громадянська позиція щодо наведення порядку у державній політиці захисту інтересів ветеранів, у тому числі привернення уваги іноземних партнерів до існуючих проблем.
Окремі представники влади, мабуть, не хочуть наведення ладу та болісно реагують, коли громадські організації не узгоджують із ними свої дії, особливо коли бездіяльність українських чиновників бачать іноземці.
- Чи не здається вам, що журналісти "Громадського" якраз критично налаштовані до влади і вважають, що саме чинна влада допомагає вам у вашій нинішній діяльності?
- Мені однаково, що вони собі вважають. Я напевно знаю, що вже втомився від «посланців», які підходять до мене під різними приводами та відверто кажуть, що моя діяльність правильна і потрібна, але вона має бути узгоджена та схвалена "зверху". І мені абсолютно все одно, під яким соусом журналістам згодовуються ці фейки та ставляться завдання з дискредитації неугодних.
- Ви маєте на увазі узгодження дій із керівництвом Офісу Президента?
- Ви всерйоз вважаєте, що глава Президентського офісу "сяде на одному гектарі" з якимись Безуглими та Третьяковими, які нещодавно намагалися внести абсолютно дурний законопроект, який криміналізує всю неофіційну дипломатію та тих, хто нею займається?
Я так не думаю. Скоріше це ініціатива дрібніших постатей, які мріють стати великими. Скажімо так, у мене є версії та припущення щодо цього, які вимагають перевірки. Я думаю, ми ще повернемося до цього питання пізніше.
- Чи знайомі ви особисто з Андрієм Борисовичем Єрмаком?
- Я спілкувався з ним лише двічі в житті. Перший раз це було під час співбесіди в Офісі Президента перед призначенням до Миколаєва. Тоді ж я єдиний раз у житті спілкувався з Президентом Володимиром Зеленським. Вдруге Єрмак представляв мене на посаду вже за місцем роботи у Миколаєві. Це все наше спілкування.
- Розкажіть детальніше про період вашої роботи в Миколаївському УСБУ та про те, з чого почалися корупційні звинувачення на вашу адресу?
- Одразу після мого призначення керівником Миколаївського обласного УСБУ пішла робота щодо кримінального авторитету «Мультика», його зв'язків, бізнесу та довірених осіб у владі регіону. На той момент там 99% керівників були його ставлениками або бенефіціарами спільних схем.
Я викликав до себе начальника обласної податкової міліції та чітко вказав на ключові питання, які його люди мають вирішити. Йшлося про закриття конвертцентрів, нелегальних заправок, ігрових салонів тощо. Якщо вони цього не зроблять, то розмова буде зовсім іншою, — такий був приблизний головний посил.
Читайте також: Шило у браслеті: чи зможе скандальний чиновник уникнути покарання
Цей полковник почав щось розповідати про свій 23-річний досвід роботи, про місцеву специфіку та інше. Коротше кажучи, він вдав, що не розуміє сенсу мого послання і сказав, що мені передзвонять із Києва і скажуть, що робити далі. Стало навіть цікаво, хто мені має дзвонити, тому що при призначенні у мене була зустріч із Президентом, він мені чітко поставив завдання – у найкоротші терміни очистити Миколаївщину від криміналу.
- Виходить, що у вас був повний карт-бланш, імунітет та повна самостійність у виборі коштів?
- Якби ж то так. Нюанс у тому, що керівництво СБУ не дало мені поставити жодного свого заступника, постійно намагалося дискредитувати та перешкоджало роботі.
- Що було далі в історії із керівником податкової міліції області?
- Після розмови з податківцем я почекав тиждень, мені ніхто так і не передзвонив.
Я знову його викликав і повідомив, що дзвінка я так і не дочекався і з сьогоднішнього дня у нього в житті починається новий період, який закінчиться дуже швидко і сумно. Відразу ж я порушив справу та відправив перевірку.
Верхівка податкової міліції саме готувалася святкувати день податкової міліції в елітному ресторані з культурною програмою, подарунками, гостями. П'янка була вже у розпалі, коли почалися маски-шоу, обшуки та виїмки документів. Такого ніхто не міг уявити навіть у нічному жахітті. Цей податковий міліціонер із 23-річним стажем та ще 7 його підручних стали фігурантами розслідування, втратили допуск до держтаємниці та автоматично стали кандидатами на звільнення.
Після цього мені зателефонував один із заступників Баканова і сказав, що прийшла команда зверху – залишити цю поважну людину у спокої.
- Що ви відповіли на це?
- Я сказав, що я мав чітку домовленість з керівництвом держави, що я йду закривати всі незаконні схеми і наводити порядок. Якщо щось змінилося в цій програмі, то нехай мені про це скаже особисто голова СБУ. Зрозуміло, ніхто мені передзвонювати не став.
Одразу після цього до мене у приймальню прийшов миколаївський журналіст Дмитро Дмитрієв, здається так його звати, із сайту "Преступности.Нет". Я до цього не знав, хто це такий і пустив його до кабінету. Це "чудило" на повному серйозі почало мені говорити, що в Миколаєві так питання не вирішуються, що він напряму спілкується з керівництвом правоохоронних органів, що тут усі силовики з ним радяться і що працювати так, як я хочу, тут не вийде. Звичайно, я його послав подалі.
Думав, що це якийсь місцевий божевільний, а виявилося, що це приятель "Мультика", через якого йшло інформаційне висвітлення всього, що відбувається в регіоні. Першими, хто почав друкувати якісь розслідування та звинувачувати мене в тому, що я узурпував владу в області, переслідую опозицію, не тими кольорами підсвітив будівлю СБУ, не даю працювати "чесному" бізнесу тощо, був саме цей миколаївський сайт. Естафету цього друга "Мультика" потім підхопили київські журналісти-розслідувачі і понеслося...
- У ЗМІ також повідомлялося, що у НАЗК у 2020 році виявили неправдиві дані у вашій податковій декларації, відкрили адміністративне провадження за ознаками невідповідності офіційним доходам та направили матеріали до НАБУ.
- У цій справі все як в анекдоті: не виграв, а програв, не в лотерею, а у карти, не сто, а тисячу.
По-перше, йшлося про нововведення. 2019 року декларації співробітників СБУ вперше стали відкритими. Я допустив помилку, коли вказував розмір доходів дружини від підприємницької діяльності. Написав, що вона заробила 600 000 грн., а вона сама задекларувала у податковій 796 000, тобто задекларувала та сплатила податків більше, ніж я помилково вказав. Очевидно, що бюджет від цього лише виграв, а не втратив.
По-друге, суд у 2021 році офіційно розглянув цю справу, не знайшов у моїх діях жодного корупційного наміру та закрив відповідне провадження.
По-третє, прокурор, який представляв НАЗК у суді та вимагав стягнення з мене штрафу у розмірі 17 000 грн. був явно заряджений на те що, щоб винести хоч якесь рішення не на мою користь. Він був схожий на північнокорейського спортсмена – або медаль, або концтабір. На нього явно чинився зовнішній тиск. Це була висмоктана з пальця історія від початку і до кінця
- У розслідуванні журналістів фігурувала якась довідка з перерахуванням ваших нелегальних бізнес-проєктів і свідчення якогось колишнього колеги, який говорив про внутрішнє розслідування, яке проводилося стосовно вас. Чи можете це прокоментувати?
- Це не довідка, а якийсь папірець, складений людиною, яка явно жодного дня у своєму житті не працювала у правоохоронних органах. Якщо це матеріали розслідування, то за кожним фактом було б кримінальне провадження з реєстраційним номером. Майнінг-ферма, яка знаходиться в невстановленому місці і керується невстановленою особою, – це маячня!
Ви вірите, що СБУ не змогла б встановити місцезнаходження майнінг-ферми, яка споживає електроенергії як цілий металургійний завод? Не смішіть!
Такий низький рівень фальшивок навіть коментувати нецікаво.
- Вам також приписують зв'язок із нелегальним бізнесом щодо незаконного вилову креветок, кришування нелегальних заправок, контрабанди палива, розкрадання паливно-мастильних матеріалів на залізниці, тиску на фермерів спільно з чеченцями…
- По останньому пункту нічого сказати не можу, бо не розумію, про що йдеться взагалі, а за іншими є свої передісторії.
По нелегальним заправкам у 2019 році було конкретне завдання Президента всім керівникам регіонів. Щотижня кожна область звітувала про те, скільки нелегальних нафтобаз та заправок було закрито. Дуже швидко ця проблема була вирішена, тому що ніхто у здоровому розумі не став би зв'язуватися з цими схемами та договорняками. Президент кожного призначеного попереджав із цього приводу і тримав питання на особистому контролі.
Історія з креветками — теж повна маячня. У 2020 році разом із керівництвом Очаківського міжрайонного відділу СБУ ми розпочали відпрацювання корупціонерів у рибінспекціях Миколаївської та Одеської областей. Тоді було багато публікацій у ЗМІ та конкретні кримінальні провадження. По пам'яті: на хабарі був спійманий провідний фахівець Чорноморського управління Держагентства рибного господарства Лисенко, на місці злочину були затримані інспектори Чорноморського рибпатруля, був затриманий начальник Чорноморського управління Держрибагентства Камінський тощо. Запитайте про це у тих, хто займається легальним виловом риби в Чорному морі, вони вам самі розкажуть хто це кришує і чий це бізнес. Одразу після відпрацювання браконьєрів начальник внутрішньої безпеки СБУ, майбутній держзрадник генерал Наумов прислав групу з центрального апарату, яка перевернула все догори дригом, намагаючись знайти компромат на мене та начальника Очаківського відділу Яремчука. Єдине порушення, яке їм вдалося знайти, це якийсь документ із грифом «ДСК», який лежав у когось із очаківських оперів не в сейфі, а просто на столі. На цій підставі мене як керівника управління понизили в званні до підполковника, а начальника райвідділу Яремчука — до майора. Ось така історія.
Про розкрадання ПММ на залізниці нічого сказати не можу, це взагалі підслідність Нацполіції на транспорті, причому тут СБУ і я особисто?
А ось про контрабанду нафтопродуктів можу дещо розповісти докладно.
- Якщо можна, то давайте з початку і в найдрібніших подробицях.
- Я вам уже казав, що перед призначенням до Миколаєва у мене була зустріч із Президентом, де мені було поставлене завдання навести лад у області. У тому числі йшлося про контрабанду палива через акваторію Чорного моря. Президент і на той момент його перший помічник Єрмак виявились досить поінформованими. Я не знаю, хто готував для них інформаційні матеріали, але це явно були не люди Баканова. Інакше вони не знали б багатьох цікавих фактів.
Сенс у тому, що до нейтральних вод біля Миколаєва постійно заходили танкери з нафтопродуктами на 50 000 тон, до яких з Миколаєва та Очакова щодня підходили так звані «таксі» чи «присоски», які забирали за раз по 100 тон ніким не врахованого палива. Потім це йшло на ринок, звісно, без сплати акцизів, транспортних зборів тощо. Це багатомільйонні нелегальні заробітки, які, як я розумію, йшли на Київ.
Я пообіцяв, що вирішу цю проблему і біля Миколаєва їх більше не буде. Через тиждень після мого призначення вони упливли.
- Куди вони пішли від Миколаєва?
- У бік Одеси.
- Чи пропонували вам гроші за те, щоб цей незаконний бізнес продовжував працювати як раніше?
- Мені пропонували 1 млн. доларів разово "за взаєморозуміння" і, здається, по 200 тис. дол. щомісяця за неперешкоджання роботі. В останній цифрі можу плюс-мінус помилятися, тому що відразу дав відповідь і далі слухав неуважно.
- І що ви їм відповіли?
- Я відповів, що якщо цей танкер не упливе, то я просто підірву його нахуй.
- Як відбувалася ваша відставка у 2020 році?
- Через відсутність нормальної робочої комунікації з керівництвом та неможливість проводити у себе в управлінні самостійну кадрову політику, я написав три рапорти на ім'я голови СБУ з проханням звільнити мене з посади. У серпні, вересні та жовтні. Відверто кажучи, вже дістали постійні перевірки, тиск, стеження, недовіра, брехня. 25 жовтня я забезпечив проведення виборів та нагадав голові СБУ, що в нього вже місяць лежить мій рапорт. Потім уже зі ЗМІ я дізнався про відставку та поїхав до Києва.
- Скільки за час вашого керівництва Миколаївським УСБУ пройшло кримінальних "сходок" на території регіону?
- За увесь час була лише одна сходка, коли я був у офіційній відпустці та перебував за межами Миколаєва.
- У згаданому сюжеті журналістів йдеться про те, що підставою для вашого пониження на посаді та подальшого звільнення стала зустріч з одним із впливових представників кримінального світу, кадри якої стали надбанням ЗМІ.
- Це чергова брехня. У званні мене понизили у жовтні разом із начальником Очаківського відділу Яремчуком після зачистки рибної мафії, я про це розповідав вище. А сама відставка відбулася на підставі поданого мною рапорту вже у листопаді. Зустріч з Апті Іслангірєєвим не має до цього жодного стосунку, вона відбулася у вересні.
Таке спілкування виглядало б підозрілим, якби я працював у бухгалтерії чи на ювелірній фабриці. Але я все життя пропрацював у розшуку та у внутрішній безпеці. Коли на початку 2019 року в Ірані винесли смертний вирок українському моряку Андрію Новічкову і коли нічого не могли зробити ані посольства, ані міжнародні партнери, стали в нагоді саме такі контакти.
- Розкажіть про це.
- Український моряк, одесит Андрій Новічков працював на одному з іранських судів, коли там сталося самогубство іранця. В ісламі самогубство є великим гріхом, тож смерть іранця швидко "повісили" на українця. Хлопцю винесли смертний вирок. Півтора роки дипломатії нічого не дали, вирок готувався до виконання. Після чергової наради в мене з'явилася ідея, як вирішити цю проблему і з дозволу голови СЗР Єгора Божка я зайнявся цим питанням. Єдиним живим родичем Новічкова в Україні була його бабуся, яка пройшла всі кола пекла, намагаючись врятувати єдиного онука. Я зателефонував їй і пообіцяв, що Андрій скоро буде вдома.
Задіявши, скажімо так, певні зв'язки в іранській діаспорі, за тиждень Андрій уже мав у камері мобільний телефон та можливість цілодобового зв'язку зі мною. Ще за кілька тижнів його, за згодою сторін, обміняли на раніше засудженого в Україні іранського злочинця.
Те, що не змогла за півтора року зробити офіційна дипломатія, за кілька місяців зробили авторитетні представники іранської діаспори зі зв'язками у найвищому духовному керівництві своєї країни. Приблизно так це працює.
- Звання полковника СЗР вам дали за цю справу?
- Ні, полковника мені дали за отримання Томоса. Це окрема історія. Поцікавтеся краще у Блаженнішого Митрополита Філарета про всі обставини цієї події, там можна знімати голлівудський фільм. Не хочу зараз про це говорити.
- У Миколаєві ходить така легенда, що через півроку після вашого призначення, Герой України, один із найбільших у країні агробізнесменів Олексій Вадатурський (загинув під час ракетного обстрілу Миколаєва 2022 року у власному будинку. "Апостроф"), підійшов до вас і потиснув руку зі словами подяки за наведення порядку в області. Це правда?
- Було таке. Олексій Опанасович тоді сказав, що вперше прийшов до кабінету начальника СБУ, щоб подякувати за роботу.
- Тим не менш, ваша сім'я має у Києві дорогу нерухомість та кілька престижних автомобілів. Придбано все це явно не на зарплату правоохоронця?
- Ви маєте рацію, зарплати правоохоронця для цього недостатньо. Моя дружина вже 15-20 років займається бізнесом і після продажу двох успішних компаній придбала нерухомість у Києві. До того ж, кілька років ще виплачувалася іпотечна банківська позика. Повірте, якби цей бізнес був пов'язаний із якимись порушеннями чи протиправною допомогою з мого боку, то все це давно б витягли на поверхню і показово викрили.
- Скільки та яких автомобілів знаходиться у користуванні вашої родини?
- У дружини БМВ шостої серії 2020 року, у сина БМВ п'ятої серії 2017 року та бус Мерседес В-300 2023 року. Є ще бус "Фольксваген" 2019 року та Тойота "Тундра" 2017 року. Особисто мені належить Хюндай "Туксон" 2006 року. Якщо це схоже на автопарк підпільного мільйонера, то я навіть не знаю, що сказати…
- За які кошти ви купуєте всю ту допомогу, яку регулярно ваша громадська організація передає на потреби ЗСУ?
- Наша громадська організація об'єднує чимало людей. Фермери передають овочі. Хтось володіє ресторанним бізнесом та передає продукти. Люди, чий бізнес пов'язаний із ремонтом та продажем автомобілів, роблять баггі, дають пікапи, причепи. Хтось дає одяг, хтось купує дрони та тепловізори. Людей, чий бізнес постраждав від війни, хто вже багато втратив або розуміє, що може втратити все у разі просування росіян - не треба додатково мотивувати для допомоги ЗСУ, вони готові допомагати всім, що мають.
- Ви є діючим військовослужбовцем ЗСУ та водночас проводите власні волонтерські акції, благодійні турніри, конференції. При цьому багато військових не можуть піти навіть у заслужене звільнення. Як таке можливо?
- 99% наших волонтерських проектів реалізується фактично за місцем моєї служби і все, що збирається, потім направляється до підрозділів ОК "Південь".
Конференція з ветеранської політики у Києві проходила лише один день і я, як належить, всіх кого потрібно поінформував та в цей час перебував у десятиденній відпустці. Я ж не до нічного клубу їздив, моє командування це чудово розуміє. Кому б не хотілося, щоб за основу ветеранської політики в Україні було взято передовий американський досвід?
- Зараз ви служите командиром роти в одному з батальйонів 122 бригади ТРО, а до цього були комбатом в одній із бригад ССО. Як так вийшло?
- Військова частина, в якій я служив із перших днів війни, була розформована. Це був один із перших в Україні навчально-тренувальних центрів, створених бойовими генералами та найкращими українськими розвідниками. У ньому бійців ССО готували іноземні інструктори найвищого рівня та вчили користуватися найсучаснішими видами західного озброєння. Чисто з кон'юнктурних мотивів цей центр було розформовано через те, що до його створення мали відношення деякі опальні військові. Детальніше говорити про це не хочу, час не настав.
Восени 2022 року я наказом Залужного був призначений до Одеського ТРО та опинився тут.
- Що пов'язує вас із легендарним генералом Дмитром "Марчелло" Марченком?
- Я глибоко поважаю цю людину і вважаю його справжнім Героєм України. Завдяки йому вдалося відбити Миколаїв, не дати оркам вийти суходолом до Одеси і повністю відрізати Україну від Півдня та Чорного моря. Сподіваюся, що одного разу він здобуде свою заслужену нагороду – орден Героя України.
А ще я поділяю його життєві цінності і захоплююся тим, як він гідно поводився в ситуації, коли його теж необґрунтовано намагалися звинуватити в тому, чого він не робив. Це справжній воїн та чоловік з великої літери!
- Насамкінець не можу не запитати – як відреагували ваші американські партнери на останні звинувачення на вашу адресу з боку журналістів?
- Дуже гарне питання, і я із задоволенням на нього відповім.
Американські партнери чудово розуміють ситуацію в Україні і давно вже не мають ілюзій. Вони сприйняли останні події як опір системи реформам, небажання слухати правильні поради та прислухатися до думки громадянського суспільства.
Ви зараз говорите лише про відео-сюжет та повідомлення в українських ЗМІ, в яких діяльність нашої громадської організації була представлена як виклянчування грошей. Але я скажу вам більше — крім цього були ще спроби розігнати ці матеріали через соцмережі, поштові розсилки нашим партнерам, дзвінки з колл-центрів до офісів організацій, які з нами співпрацюють та ін. Триває повноцінна і достатньо недешева "чорна" піар-кампанія, у якій українських журналістів використали на старті як інструмент.
Американці виявилися "міцними горішками" і сприйняли це як виклик. У підсумку у вашингтонському раунді нашої конференції братиме участь ще більше партнерів, ніж було у київському.
Читайте: В Україні буде запроваджено американський досвід підтримки ветеранів війни - деталі
