Усі армії світу так чи інакше у своїй історії стикаються із однаковими проблемами.
Одна з найпоширеніших — ставлення окремих командирів до особового складу зі зверхністю та так, наче це просто витратний ресурс.
Дуже сильно прогресує ця хвороба у нашого ворога. На жаль, хоч і меншою мірою, але присутнє це явище і у нас.
У армії США теж таке було. Під час війни у Вʼєтнамі широкої популярності набуло таке явище, як «фрегінг». Це коли солдати ручними гранатами вбивали деяких своїх командирів, щоб змусити систему цінувати особовий склад.
Вікі:
В 1970 році нарахували 363 випадки фрегінгу, не рахуючи 1400 офіцерів, причина смерті яких «не піддається поясненню».[2][3] Наразі ж такі випадки в армії США є поодинокими у зв'язку зі зміною стратегії ведення бою, яка передбачає максимально раціональне збереження рядового складу.
Безумовно, фрегінг це незаконний метод боротьби проти системних зловживань та є злочином за нормами Кримінального кодексу. Нашому війську такі методи не потрібні.
Але нам потрібні зміни.
Негайні і якісні.
Ті командувачі, що плюють на життя солдата, мають бути позбавлені звань та посад та нести кримінальну відповідальність.
Про таких горе-командирів мають бути не тисячі публікацій та нульова реакція, а реальні покарання.
І навіть не з міркувань гуманізму, хоча і це теж.
Якщо ми не почнемо берегти життя наших людей, вони просто закінчаться.
А разом з тим закінчиться і Україна.
Просто тому, що людського ресурсу у росіян значно більше.
Ми на шляху до катастрофи.
Та ще не пізно усе змінити.
Або ми змінимось, або загинемо.
Джерело: facebook.com/sternenko