Наші американські партнери, які надають військову допомогу, продовжують наполягати на зниженні мобілізаційного віку в Україні з 25 до 18 років. Раніше про це говорили в адміністрації Джо Байдена. Тепер таку думку проштовхують і люди новообраного президента Дональда Трампа. Це питання для українців досить чутливе і викликає в суспільстві багато емоцій. Президент України Володимир Зеленський і депутати Верховної Ради з різних фракцій заявляють, що мобілізація з 18 років не доцільна і не передбачається. З якого віку проводилась мобілізація під час воєн, в якому віці проводиться призов до війська у країнах НАТО, чи потрібно в України знижувати мобілізаційний вік та що може бути у разі, якщо це зробити або не зробити — у матеріалі «Апострофа».
Що для кого в пріоритеті
Номінований новообраним президентом США Дональдом Трампом на посаду радника президента з нацбезпеки Майк Волтц на днях в інтервʼю американському телеканалу ABC News сказав, що в Україні потрібно знизити мобілізаційний вік до 18 років через проблеми з людським ресурсом.
Він додав, що нова адміністрація президента США проситиме про це українську владу. І як можна зрозуміти з контексту, під таке рішення Трамп готовий надавати якусь військову допомогу.
«Нам потрібно, щоб проблема з браком людського ресурсу була вирішена. Йдеться не лише про боєприпаси чи виписування додаткових чеків, а й про те, щоб побачити лінію фронту, щоб ми могли укласти якусь угоду», – заявив Волтц.
Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер казав, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік з 25 до 18 років, то всіх новобранців Америка готова забезпечити повним спорядженням.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи слова Міллера, звинуватив західних партнерів в недотриманні домовленостей в постачанні зброї. За словами Зеленського, Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад.
«Пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні», - наголосив глава держави.
«Вони ще діти»?
Президент України в численних інтерв’ю західним ЗМІ завжди наголошує, що він проти зниження мобілізаційного віку до 18 років. Основним аргументом Зеленського є те, що західні партнери не дають нам тієї кількості зброї, яка потрібна.
«Якщо людина стоїть перед вами без зброї, яка різниця - 20 років цій людині або 30? Ніякої немає різниці», - так відповів президент на пресконференції в Брюсселі 19 грудня минулого року.
Зеленський також наголосив, що війна змінилася, і ключову роль наразі відіграють сучасні технології - ракети, дрони, далекобійні можливості, протиповітряна оборона.
«Як можна просуватися вперед, якщо з неба на голову прилітають керовані авіабомби, а ти не контролюєш небо?» - сказав президент.
Як показують численні опитування, більшість українців виступає проти мобілізації з 18 років. Тут основні аргументи такі: «Вони ж іще діти», «Це ж наш майбутній генофонд», «В них ще немає життєвого досвіду».
За словами юристів, законодавчо знизити мобілізаційний вік в Україні до 18 можливо, бо з повноліттям людина стає цивільно дієздатною з усіма пов'язаними з цим правами й обов'язками.
«Розмови про те, що хлопці у 18 років ще діти - це дурниці, - каже «Апострофу» киянин Олексій В. - Моє покоління відправляли служити в Афганістан. Нам було по 18 років».
«Пригадую випадок, як хлопець з нашого двору прийшов з Афгану і захотів пригостити друзів та дівчину, яка його дождалася. Зайшов, як був, у військовій формі в гастроном, щоб узяти пляшку горілки, а продавчиня йому в цьому відмовила, бо тоді по закону алкогольні напої можна було відпускати з 21 року, а йому було тільки 20. Сергій, так звали хлопця, почав голосно обурюватись и кричав: «В Афганістан на війну з 18 можна, а горілку - ні. Це абсурд». Тоді якийсь чоловік, що знаходився поруч і чув це, купив пляшку горілки хлопцю», - розказав історію Олексій.
На його думку, зараз відбувається навпаки, 18-20 річні хлопці тусуються у клубах, гуляють з дівчатами, а захищати країну їм чомусь не можна.
Війна - справа молодих
Чи мають рацію наші західні партнери, коли кажуть про необхідність зниження мобілізаційного віку?
Наприклад, у США призову підлягали молоді чоловіки від 19 до 26 років. Офіцери до 49 років. Під час війни у В’єтнамі вік американських солдат був такий самий. Але через непопулярність війни та багату кількість загиблих в країні почалися масові протести, і уряд вирішив проводити мобілізацію через лотерею. Вік мобілізації залишився той же самий до 1970 року. Після 1970 року лотерею проводили ще шість разів, аж до 1975 року, але учасниками були тільки 19-річні чоловіки.
Тепер у Сполучених Штатах контрактна армія. На службу по контракту приймають з 17 до 42 років.
В Ізраїлі, який постійно воює, призовний вік 18 років. При цьому призову підлягають усі здорові чоловіки віком від 18 до 27 років і всі здорові жінки віком від 18 до 25 років.
У Німеччині військовозобов'язаними були всі чоловіки віком від 18 до 45 років, а в разі оборони країни до 60 років. Але наразі у ФРН армія контрактна. Контракт можна укласти з 19 років, а у деяких випадках і з 17.
Французький іноземний легіон, який бере участь у військових конфліктах, пропонує укладати контракт на службу особам чоловічої статі віком від 17,5 до 39,5 років.
Якщо взяти великі війни, то там ситуація була така.
У Першу світову мобілізація у різних країнах, які брали участь у воєнних діях, була з різного віку в залежності від кількості армії країни. Але у ході війни, планку мобілізації знизили до 18 років усі країни. Причому верхня була - до 50 років.
У Другу світову в Радянському Союзі спочатку мобілізовували з 21 року, а потім знизили планку до 17-18 років.
Третій Рейх оголосив тотальну мобілізацію з 17 до 45 років, але наприкінці війни в армію Гітлера вже брали й дітей з 14 років.
У Британії під час воєн до армії призивали майже всіх чоловіків віком від 18 до 51 року і жінок від 20 до 30 років. У мирний час призов поширювався тільки на чоловіків від 17 до 22 років. Наразі там армія контрактна від 17 до 40 років.
Що думають експерти
«Апостроф» опитав експертів та нардепів відносно зниження в Україні мобілізаційного віку. Ось їхні відповіді.
Ірина Фриз, нардепка, фракція «Європейська солідарність», членкиня Комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки:
«Я категорично проти. Більше того, впевнена, що зараз в цьому нема потреби. Залучення молоді до Сил оборони має йти виключно через мотиваційні пакети та збільшення строків підготовки молодих спеціалістів, а не зниження мобілізаційного віку.
Я б хотіла сказати нашим західним партнерам наступне. Перш за все Україна потребує безперебійного постачання нашим Силам оборони зброї, яка є погоджена та підтверджена в рамках «Рамштайну».
Інвестування партнерами в українські розробки ОПК для забезпечення нашої армії.
Забезпечення дієвості санкцій проти держави-агресора, яка навчилась їх обходити і через треті країни отримує доступ до технологій.
І ключове: у війні сучасного типу перемагають не кількістю людського капіталу, а інноваціями, технологіями та зброєю, яка дасть змогу досягти суттєвого ураження ворога. Потрібно не стримування, а перевага на полі бою, для того щоб завершити війну».
Костянтин Машовець, військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив», полковник Збройних сил України:
«До зниження мобілізаційного віку до 18-років ставлюся нейтрально. Чи потрібно нам знижувати мобілізаційний вік? Тут все залежить від оцінки наявного в країні мобілізаційного ресурсу. У мене немає наразі об'єктивних даних, щоб зробити таку оцінку. Вони є у вищого військово-політичного керівництва країни, тому питання "потрібно чи непотрібно" варто адресувати йому... Будь-хто хто зараз візьметься одностайно стверджувати, що потрібно або не потрібно, при цьому не маючі відповідних даних, буде вкрай суб'єктивним».
Іван Ступак, військовий експерт, колишній співробітник СБУ:
«Я проти. Це наш генофонд. Якщо ми опускаємо планку, то в нас не буде майбутнього. Мобілізаційний ресурс наш і російський порівнювати не можна, вони не співставні. Якщо ми молодий ресурс витратимо, то в нас можуть залишитись тільки діти і пенсіонери. Західні союзники живуть уявленнями Другої світової війни, коли була тотальна мобілізація, або якихось середніх віків. Вони не давали нам озброєння, яке нам було потрібне в достатній кількості. Тільки ось зараз, коли завіса за ним опускається, Байден почав витягувати зброю. Порівнювати нас і Ізраїль теж недоречно. Так, Ізраїль воює, але в нього немає такої війни, як у нас. Ізраїль не закидають кожного дня ракетами та над його територією не літають щодня БПЛА.
Про Афганістан і радянські часи теж говорити не доречно. Чому тоді відправляли молодих хлопців? Тому що вони були підневільні. Це найпростіше.
Якщо ми відправимо воювати усіх від 18 до 60 років, то хто в нас залишиться? В нас буде порожня територія».
Віталій Бала, політтехнолог, директор Агентства моделювання ситуацій:
«У переважній більшості країн мобілізаційний вік з 18, а то й з 17 років. У нас екзистенційна війна, війна за виживання країни. І тут або всі країну захищають, або ми програємо. Усі розмови про генофонд – це, як на мене, просто відмовки. Якщо ми програємо, то ніякого генофонду не буде, це треба усвідомити. Всі бачать, що в нас багато молоді розважається в клубах. У нас склалась така ситуація, що якась частина України вирішила, що війна не для неї. Це неправильно. При такому підході нам розраховувати на перемогу неможливо.
Не має бути жодних виключень. Ми повинні мобілізуватись. Треба переводити країну на воєнні рейки, а влада цього ще не зробила. У нас нема правового статусу війни. Влада вже думає про вибори, і я думаю, що як раз 18-25 річних розглядають як потенційних виборців. Під час війни не буває популярних чи непопулярних рішень, рішення мають бути тільки необхідні. Нам треба зробити все, щоб ворог не міг рухатись далі. Розуміння, як вирішувати питання мобілізації, у влади поки нема, а це питання треба вирішувати».
