В українському інформпросторі триває обурення затриманням і арештом колишніх командирів оперативно-тактичного угруповання «Харків», 125 окремої бригади територіальної оборони та 415 окремого стрілецького батальйону 23 окремої механізованої бригади, яких звинувачують у провалі оборони на Харківщині у травні 2024 року. «Апостроф» розбирався, що не так з цим звинуваченням та до чого така практика може призвести.
Винуватих знайшли
20 січня працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України затримали колишнього командувача ОТУ «Харків» генерала Юрія Галушкіна, колишнього командира 125 бригади генерал-лейтенанта Артура Горбенка та комбата 415 стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллю Лапіна.
Усі троє є фігурантами справи про невдалу оборону Харківщини під час повторного вторгнення росіян 10 травня 2024 року.
Саме тоді російські війська прорвали кордон України в кількох місцях і заглибитися на 7-10 км вглиб нашої території. Почалися бої за місто Вовчанськ і селище Липці.
Саме тоді в українських ЗМІ стали обговорювати, з яких причин стався прорив росіян, а в соцмережах дописувачі закликали знайти та покарати винуватців цього прориву.
І от тепер правоохоронці заявляють, що винуватці знайдені.
Генерала Галушкіна звинувачують у тому, що він свідомо визначив позиції оборони для 125 бригади ТрО, які не відповідали її бойовим можливостям. Крім того, він начебто мав інші підрозділи, які могли підсилити ці позиції.
"Також командир зробив низку інших помилок, у тому числі не повною мірою уточнив напрямки головних ударів противника, недостатньо контролював організацію підготовки та ведення оборонних дій. Він не здійснив своєчасно маневр силами та засобами угруповання, не організував підтримку підрозділів бригади артилерією та повітряними силами", – заявили у ДБР.
Екскомбригу 125 бригади генералу Горбенку слідчі інкримінують "недооцінку можливостей противника" і "неадекватне реагування" на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз.
За версією правоохоронців, командир бригади начебто не організував належного обладнання опорних пунктів, інженерних загороджень, а потім "не знав дійсного стану на полі бою".
Полковнику Іллі Лапіну правоохоронці інкримінують те, що він "не організував оборонний бій" у населених пунктах Стрілеча, Красне, Липці та Слобожанське та допустив самовільний відхід 12 військовослужбовців батальйону. Крім того, колишній комбат проігнорував та не виконав розпорядження командира бригади про відновлення втрачених позицій.
Генералам Галушкіну і Горбенку вручили підозру за ч.4 ст. 425 КК України (недбале ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки), а полковнику Лапіну - за статтею 429 КК України (самовільне залишення поля бою).
Усім трьом військовим обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Усі заарештовані офіцери не визнають своєї вини.
«Подяка за службу»?
Затримання і арешт бойових офіцерів викликали бурхливу реакцію в українському суспільстві. Перш за все на затримання колишнього командира Артура Горбенка відреагували у 125-й львівській бригаді ТрО.
На офіційній сторінцібригади в Facebookз’явився такий допис: "На Харківщині ми тримали величезний шматок кордону, ми бились на смерть в перші години вторгнення. Нас було мало, у нас було мало боєприпасів, у нас було мало підтримки, але ми боролись, боролись під командуванням комбрига!
Чи заслуговують бойові генерали та комбати, офіцери та солдати на таке ставлення? Чи мають так звучати новини? Чи вже суд встановив вину? Очевидно, що ні. Ми Віримо в Справедливість. Ми віримо, що зможемо в суді розповісти справжню правду про події на Харківщині. А поки що ми воюємо. Воюємо з ворогом на передовій. А не в тилу".
Пізніше, правда, цей допис було видалено.
Жорстко на затримання військових відреагував військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.
«Затриманим військовослужбовцям інкримінують, головним чином, "недбале ставлення до військової служби"...
Але парадокс міститься в тому, що це цілком можливо інкримінувати будь-якому командиру (начальнику), навіть цілком успішному... Більше того, мадам Фортуна на війні, в силу найрізноманітніших обставин, в тому числі тих, які не залежать від командирів (начальників) відповідного рівня, ну, або залежать не в повній мірі - дама дуже примхлива. Справа в тому, що "тотальні переможці" серед командирів та начальників трапляються дуже й дуже рідко. У одних й тих самих людей - перемоги та поразки на війні в силу різних причин черегуються», - написав Машовець у Facebook.
Колишній військовий, нині керівник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков (позивний "Маршал") виклав відоме фото генерала Юрія Галушкіна.
На ньому на той час заступник командувача десантних військ несе на собі пораненого українського солдата під час боїв біля Донецького аеропорту в 2014 році.
«Коли починається війна – кличуть Солдата та Бога. Коли закінчується – про Бога забувають, Солдата судять»…. Неправильно це все, неправильно», - написав Жуков і додав, що підозру генерал отримав 20 січня, у День пам’яті Захисників Донецького аеропорту, «як подяку за службу та роботу в той час».
Дописів на підтримку заарештованих військових в соцмережах безліч. Причому захищають командирів не тільки їхні побратими військові, але й журналісти, політологи і прості українці.
Цапи-відбувайли
«Я не є військовим експертом, але, на мою думку, така публічність і розголос є недоречними, м’яко кажучи, а, за великим рахунком, шкодять Україні та безпосередньо ЗСУ. Складається враження, що вище політичне і військове керівництво вирішило зробити з цих офіцерів «цапів-відбувайлів», щоб перекласти на них всю відповідальність за ситуацію на Харківщині у травні 2024 року», - зазначив у коментарі політтехнолог Віталій Бала.
Такої ж точки зору дотримується і Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019): «Влада за рахунок маніпуляцій і обвинувачення суто військових намагається всі проблеми війни звалити тупо на військових».
Експерти звертають увагу на те, що звинувачення за провал оборони під Харковом має нести і військово-політичне керівництво країни.
«А я задаю питання, чому ж тоді нема таких потужних арештів і взяття під варту тих людей, які крали ешелонами? ... А де ж ті, хто були винними в крадіжці і пропажі грошей, які були в 2022 році виділені на закупівлю снарядів на суму 1 млрд 200 млн доларів. Йде обвинувачення суто військових, а своїх ми не чіпаємо, - каже Кривонос. - Я пам’ятаю, як у квітні місяці минулого року президент України потужно прорекламував себе на фоні потужних фортифікаційних споруд, які були побудовані в Харківській області і сказав, що краще і міцніше нічого немає. І тут питання. Президент нас надурив, чи президента надурили?».
«Нагадаю, що Володимир Зеленський був у квітні 2024 року у Харкові і заявляв, що до оборони все підготовлено, фортифікаційні укріплення збудовані, тобто все там добре. Йому ж хтось про це звітував. То хто про це сказав верховному головнокомандувачу? І що там насправді з фортифікаційними укріпленнями було?» - питає Віталій Бала.
І дійсно, як повідомляла пресслужба Зеленського, 9 квітня він прибув з робочою поїздкою у Харківську область, де ознайомився з процесом зведення укріплень поблизу кордону з Росією.
"Харківська область – це дуже важливий напрямок. Ми маємо бути підготовлені. А росіяни мають бачити, що ми готові оборонятися. І щоб наші люди розуміли, що Україна підготувалася, якщо ворог спробує наступати", – сказав тоді Зеленський.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що фортифікації складаються з розгалуженої системи траншей, бліндажів та інших укриттів. У регіоні за його словами, облаштовують загороджувальні рубежі: бетонні піраміди, "зуби дракона", протитанкові рови.
А через місяць, 10 травня 2024 року, відсвяткувавши побєдобєсіє, російські загарбники у декількох місцях перетнули кордон Бєлгородської та Харківської області і стали просуватися в напрямку обласного центру.
Командир підрозділу розвідки Сухопутних військ ЗСУ Денис Ярославський залишив тоді повідомлення в Instagram, в якому заявив, що Вовчанська оборона не була побудована належним чином – не було ні фортифікацій, ні замінувань.
Між тим, як зазначали в Кабміні, в 2023 році Харківщина отримала на будівництво фортифікацій 1,2 млрд гривень.
«Схаменіться, поки не пізно!»
«Нинішня влада почала дуже небезпечну «гру» із командним складом війська, причому, робить це прямо посеред війни, - зазначає Костянтин Машовець. - Вона намагається відкрити своєрідну "скриньку Пандори", результатом чого буде тільки одне - програш у війні й подальша не дуже приємна політична, а можливо й просто життєва доля нинішньої владної команди».
«Але, япопереджаю. У цьому сенсі, залишитися у білих сяючих одежах нинішній владі аж ніяк нев ийде - занадто багато, скажімо так, «проблемних питань» щодо «недбалого» керівництва державою та країною на копичилось до неї, скажімо так, в об'єктивній площині. Причому саме по «существу вопроса», тобто - щодо керівництва країною та її Збройними силами у війні», - продовжує Машовець і закликає: «Схаменіться, покинепізно!».
Між тим, ніяких коментарів з цього приводу ні від президента Зеленського, ні від міністра оборони Рутема Умєрова поки нема. Але є пост нардепки Маряни Безуглої.
«Взагалі вважаю, що Галушкін і Горбенко не просто не мають права виходити під будь-яку заставу, а й повинні бути позбавлені звань і відправлені солдатами в ті умови, куди вони самі відправляли своїх підлеглих. Те саме стосується й ряду інших військових керівників, зокрема щодо питань підготовки до оборони та організації оборони. Наприклад, Содоль — Маріуполь, Луценко — Селидове та інші. Навіть одного генерала в солдати, — інші замисляться», - написала Безугла.
Можливо, Мар’яна висловила думку військово-політичного керівництва країни?
