Агентство федерального уряду США (USAID), згідно з указом Дональда Трампа, на 90 днів призупинило фінансування абсолютно всіх програм та проєктів. Держдепартамент США проведе аудит діяльності USAID, а потім буде вирішена доля самого агентства. Через призупинення фінансування в скрутному становищі опинилось і багато українських медіа. Які проєкти постраждали від указу 47-президента США, чи загрожує їх закриття та який вихід із ситуації – в матеріалі «Апострофа».
Рецепієнти USAID
Перш за все варто зазначити, що у 2024 році Україна через програми USAID отримала 6,05 млрд доларів, включаючи 3,9 млрд доларів прямої бюджетної допомоги, яка на безповоротних умовах надійшла у держбюджет країни для фінансування невійськових видатків. Найбільший обсяг фінансування пішов на програми економічного розвитку (1,05 млрд доларів), гуманітарну допомогу (580 млн доларів) та на фінансування програм сприяння демократії та захисту прав людини (340 млн доларів).
Отримували гранти від USAID і українські медіа. Правда, обсяг фінансування був різним. У когось він становив 80%, а деякі ЗМІ брали участь у окремих невеличких проєктах з мінімальним фінансуванням.
Повний список українських медіа-організацій та ЗМІ, які у рамках проєкту «Медійна програма в Україні» отримували фінансування від USAID, такий:
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;
- АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
- ВГО «Комісія з журналістської етики»;
- ГО «Інтерньюз-Україна»;
- ГО «Детектор медіа»;
- ГО «Інститут Масової Інформації»;
- ГО «Українська правда»;
- ГО «Громадське телебачення»;
- ГО «Громадське радіо»;
- ГО «Слідство.Інфо»;
- ТОВ «ЗН УА»;
- ТОВ «ІА «Лігабізнесінформ»;
- ТОВ «Бабель»;
- ТОВ «Голдберрі»;
- ТОВ «Захід.нет»;
- ГО «Українер»;
- ГО «Ґвара медіа»;
- ГО «Агенція розвитку локальних медіа «АБО»;
- ГО «Національна асоціація медіа»;
- ГО «Асоціація вільних журналістів»;
- Асоціація «Незалежні Регіональні Видавці України»;
- ГО «Фонд розвитку ЗМІ»;
- ГО «Миколаївський центр журналістських розслідувань»;
- ГО «Львівська група»;
- ТОВ «ВД «Медіа-ДК»;
- ГО «Бахмутська фортеця»;
- ГО «Має сенс»;
- ГО «Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»;
- ГО «Звільнення Криму»;
- Міжнародний благодійний фонд «Академія української преси»;
- ГО «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика»;
- ГО Херсонська обласна агенція громадської журналістики «МІСТ»;
- ГО «Центр публічних розслідувань»;
- ГО «Харківський прес-клуб ринкових реформ»;
- ГО «Інститут розвитку регіональної преси»;
- ГО «Тернопільський прес-клуб»;
- ГО «ТОМ 14»;
- ГО «ДП-Україна»,
- ГО «Інститут політичної інформації»;
- ГО «Волинський прес-клуб»;
- ГО «Фундація Суспільність»;
- ГО «Інформаційний прес-центр»;
- ГО «Центр демократії та верховенства права»;
- ГО «Українське Телебачення Торонто»;
- ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди»;
- ТОВ «К&К»;
- ТОВ «Радіостанція «Великий Луг»;
- ТОВ «Слобідський край»;
- ГО «Центр аналітики і розслідувань»;
- БО «Фонд милосердя та здоров’я»;
- ГО «СІД Медіа Груп»;
- ГО «Українська медійна ініціатива»;
- ГО «Медіапорт 20»;
- ГО «Трибун»;
- ГО «Медіа-Погляд»;
- ТОВ «Укр Інформ Плюс»;
- ТОВ «Громадсько-політичний портал «Акцент»;
- ГО «Центр Медіарозслідувань «Прозоро»;
- ТОВ «Трибуна Діджитал»;
- ПП «Николаевские новости»;
- ГО «ЗМІ-НИ Кривий ріг»;
- ГО «Центр сприяння інформаційним технологіям ім. Стіва Джобса»;
- ГО «Інститут центральноєвропейської стратегії»;
- ГО «Інститут успішного міста»;
- ГО «Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу»;
- ГО «Разом до громадянського суспільства»;
- ГО «Фронтир»;
- ТОВ «ІА «Біляївка.Інфо»;
- ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000»;
- ТОВ «Видавництво «Є»;
- ГО «Харківський кризовий інфоцентр»;
- ТОВ «Служба мобільних новин»;
- ТОВ «ЧМГ»;
- ТОВ «Краматорськ пост»;
- Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України»;
- ГО «Світлина»;
- ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА»;
- ТОВ «Медіа-центр «Наше слово»;
- ГО «Нова громадянська ініціатива»;
- ГО «Фонд сталих медіа»;
- ГО «Куст»;
- ТОВ «Інтегро групп»;
- ГО «Сєвєродонецьк онлайн»;
- ГО «Криголам»;
- ГО «Медіа спільнота Запоріжжя»;
- ГО «Ми — Репортери»;
- ГО «Центр гармонійного розвитку особистості «Велет»;
- ГО «Вінницький прес-клуб»;
- ПП «Україна молода»;
- ГО «Соціальна взаємодія»;
- ГО «Східний варіант»;
- ГО «Ужгородський прес-клуб»;
- ГО «Хмарочос»;
- ГО «Едюкейшнал ера»;
- ГО «Міжнародний культурно-просвітницький проєкт «Аналізуй.ЮА»;
- ГО «Платформа прав людини»;
- ГО «(Не)причетні»;
- ГО «Лабораторія цифрової безпеки»;
- ТОВ «Українська прес-група»;
- Чернігівська міська молодіжна ГО «Освітній центр «Ініціатива»;
- ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»;
- ГО «Медіагрупа «Накипіло.Радіо»;
- ГО «Центр інформації про права людини»;
- ПП «Городоцький районний телерадіопресцентр»;
- ГО «Агенція медійних рішень»;
- ТОВ «Вісник Куп’янщини»;
- ТОВ «Медіа-центр «Білопільщина».
У списку присутні більше сотні медіа, серед яких не тільки великі і відомі, а й маленькі регіональні. Направленість медіа теж різна. Деякі піднімають питання корупції, деякі пишуть про екологію і культуру, але більшість з них висвітлюють події у своїх громадах в тому числі і прифронтових.
Це погана подія
Одразу ж після того, як стало відомо про призупинення фінансування від USAID, керівники медіа, які існували на гранти, забили на сполох і почали попереджати своїх читачів про можливе закриття.
Одними з перших про те, що агентство USAID покривало значну частину їхньої діяльності заявили журналісти відомого видання Bigus.info і попросили підтримувати проєкт донатами.
Також серед перших заявило про можливі негативні наслідки для своєї роботи видання Ukraїner. Його засновник Богдан Логвиненко наголосив, що без фінансової підтримки більшість проєктів буде припинено, а їх місце може посісти російський контент.
«Наразі Ukraїner-медіа залежні від фінансування USAID на 80–90%, і невирішення цієї кризи означатиме, що ви вже за кілька місяців не побачите більшості наших продуктів. Але, на жаль, це не значить, що інші медіа займуть ті ніші, що обіймали ми та інші залежні від американського фінансування. Це значить, що ви незчуєтесь, як довкола все буде завалене олігархічним або російським контентом», - зазначив Логвиненко.
«Якщо наша робота вам потрібна — ок, підтримайте вже зараз бодай 10 гривнями. Якщо ні — теж ок, ми займемось чимось іншим», - додав засновник Ukraїner.
А от засновник проекту “Наші гроші”, журналіст Юрій Ніколов вважає, що така ситуація вигідна діючій українській владі.
«Призупинення фінансування від USAID дуже вигідно Зеленському. Це буде ударом по медійним редакціям або ж громадським організаціям, які займаються корупцією в Україні. За моїми спостереженнями останніх років, редакції, медійники або активісти, які залежать від американського фінансування, лишилися єдиними, хто міг відкрити рота і розповісти про корупцію у команді Зеленського», - зазначив журналіст у коментарі.
«Призупинення (а вслід за цим, ймовірно, скорочення) американської фінансової допомоги українським медіа — це погана подія. Не смертельна, але, як то кажуть англійською, crippling для медіасектору», - вважає український журналіст та медіакритик Отар Довженко.
«Частина медіапроєктів закриється, частина адаптується, частина перечекає, але в цілому ми ризикуємо відкотитися назад у розвитку і знов починати котити каменюку на гору від підніжжя, як починали у 2022, 2020, 2014 і 2009 роках», - робить висновок експерт.
«Гречки» не буде?
Якщо досить відомі в Україні медіа, такі як Bigus.info та Ukraїner, звернулися за допомогою до своїх читачів, то що тоді казати про невеликі регіональні ЗМІ.
Наприклад, в Кропивницькому є сайт «Гречка». Він висвітлює події в громадах Кіровоградщини і є незалежним джерелом інформації для місцевих жителів.
«Читачі «Гречки» мали змогу багато років безкоштовно отримувати інформацію, бо 70% наших видатків покривала донорська підтримка, решту – реклама», – зазначила редакторка «Гречки» Анастасія Дзюбак.
З припиненням фінансування з USAID «Гречка» шукає можливості, які б дозволили продовжувати роботу.
«Ми запровадили систему донатів, тісніше співпрацьовуємо з рекламодавцями, зараз шукаємо донорські організації», - каже в розмові з «Апострофом» один з редакторів «Гречки».
«Найближчі місяці ми ще будемо працювати і про закриття мова поки не йде. Втім, як буде далі, подивимось», - зазначив співбесідник.
Працює поки і Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з Луцька. Видання позіціонує себе як єдине незалежне розслідувальне медіа у Волинській області.
«Наша редакція в цьому році почала реалізовувати два проєкти, один з яких на кошти USAID. Він складав 50% фінансування. Наразі цей проєкт припинено. Звісно, що ми зазнаємо труднощів, але не опускаємо руки», - розповідає «Апострофу» директор «Сили правди», журналіст Юрій Горбач. - У нас на сайті є функція за допомогою якої кожний бажаючий може задонатити. Також маємо мету залучити постійних інвесторів, які можуть перераховувати від 200 гривень».
Юрій Горбач сподівається на краще, але не розраховує на те, що USAID продовжить фінансування.
«Наразі ми перебудовуємо роботу так, щоб не залежати від USAID. Закриватись поки не думаємо і ще на декілька місяців коштів вистачить», - каже директор.
Не думають поки про припинення роботи і у інтернет-виданні «Східний варіант», яке висвітлює події на Донбасі. Газета «Східний варіант» почала виходити у листопаді 2008 року, а з листопада 2009 року проєкт працює у режимі інтернет-видання. Варто зазначити, що в 2014 році «Східний варіант» вже був змушений припинити роботу, але у березні 2019 року відомий блогер та журналіст Денис Казанський почав відновлення інтернет-видання.
«Призупинення діяльності USAID на нас дійсно сильно вплинуло, зупинилося 4 з 6 проєктів, два з яких були інституційні. Вже зрозуміло, що через три місяці проєкти не відновляться, - зазначили в коментарі «Апострофу» журналісти «СВ». - Ми одразу оптимізували все, що можливо - переїхали з великого офісу в маленьку кімнатку (а офіс нам служить і студією для відеопродакшену), повідписувалися від різних платних інструментів або знайшли дешевші аналоги. Ми відмовилися від співпраці зі всіма фрілансерами, а у нас була розгалужена мережа, щоб писати у різних форматах, добувати інформацію з міст, у тому числі прифронтових та окупованих».
За словами журналістів, найголовніше зараз - зберегти кістяк команди та аудиторію, для якої працюють.
«Тому скорочень поки не було, але ставки почали підрізати. У кінці кожного місяця будемо аналізувати ситуацію з ресурсами, - кажуть в команді, - Зараз ми дуже активно розвиваємо спільноту видання, у нас на сторінці можете подивитися пости майже кожен день (розіграші, знайомимо з командою, оголосили акцію "100 донаторів у лютому").
«І, звісно, ми продовжуємо шукати різні можливості, заповнювати заявки на різні конкурси - як стипендійні для журналістів, так і навчання рекламі. Дякуємо нашій команді, що вони з розумінням, гнучкі, готові до експериментів. Тож, щоб зберегтися, зараз треба перезнайти себе» - пояснюють в редакції.
Не перетворитись на пропагандистів
Про те, що незалежні медіа України опинилися у скрутному становищі, б’ють на сполох і американські журналісти.
«Незалежні ЗМІ в Україні та РФ критикували свої уряди і надавали альтернативну інформацію, але більша їх частина покладалася на гранти США. Після заморозки USAID деякі організації заявили, що вони перебувають лише за кілька тижнів від скорочення персоналу або повного закриття», — пише видання The Washington Post.
«Що важливо розуміти, чимало українських медіа ледве трималися на плаву після початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія три роки тому. На цьому тлі незалежні ЗМІ втратили свої стабільні доходи від реклами, тому були вимушені звернутися до програм іноземної допомоги, щоб врятувати свої редакції», - констатує американське видання.
Розв’язання цієї проблеми Отар Довженко бачить в диверсифікації джерел доходів, що власне і роблять усі медіа.
«Але на практичному рівні в час війни це, м’яко кажучи, капець, нелегко, і мало кому поки що вдалося», - зазначив медіакритик.
На проблему відреагував президент України Володимир Зеленський. Він доручив проаналізувати гуманітарні програми, які фінансувало USAID і частково покрити їх з державного бюджету. Але таке рішення точно не для медіа.
Державна підтримка несе максимальний ризик перетворитись на пропагандистський інструмент в руках влади, вважає засновник Ukraїner Богдан Логвиненко.
