Рада національної безпеки і оборони України за дорученням президента Володимира Зеленського ухвалила рішення про заходи щодо зниження цін на лікарські засоби в країні. Ліки мають подешевшати вже з 1 березня. "Апостроф" розбирався, чи можуть виникнути труднощі з практичною реалізацією цього рішення, чи є ризик того, що медпрепарати зникнуть із вільного продажу, а також що ще потрібно зробити для того, аби ліки стали по-справжньому доступними для простих українців.
В Україні з 1 березня знизяться ціни на ліки, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров'я.
Йдеться про здешевлення на 30% найпопулярніших вітчизняних медпрепаратів. Загалом у списку 101 позиція (самих медпрепаратів істотно менше, оскільки вони представлені в різних розфасовках та дозуваннях, наприклад, лише аскорбінки близько десятка варіантів).
"Зокрема у списку ліки, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях, антигістамінні, протизапальні та протиревматичні препарати, вітаміни та мікроелементи, ліки проти тиску, противиразкові засоби, заспокійливі, очні краплі, назальні спреї та інші" , - йдеться у повідомленні МОЗ.
Про аскорбінку вже було сказано вище, ціни також знизяться, зокрема, на "Цитрамон", "Парацетамол", "Ібупрофен", "Валідол", "Корвалол", "Гідазепам", "Нафтізін", перекис водню.
Нагадаємо, про неадекватність цін на ліки заявив у своєму відеозверненні 11 лютого президент України Володимир Зеленський. Вже 12 лютого відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), на якому було ухвалено рішення щодо зниження цін на лікарські засоби з покроковим планом досягнення цієї мети.
На виконання рішення РНБО уряд врегулював питання націнок на ліки (для аптек - не більше 35% для безрецептурних препаратів та регресивну шкалу для рецептурних, а для постачальників - не більше 8% до гуртової ціни), заборонив практику маркетингових платежів та відновив перевірки Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в частині контролю за цінами в аптечних мережах.
У свою чергу, низка вітчизняних фармацевтичних компаній підписали спільну декларацію, в якій заявили про намір знизити відпускні ціни на свою продукцію на 30%. Серед підписантів фармацевтична компанія "Дарниця", АТ "Фармак", АТ "Київський вітамінний завод", ТОВ "Кусум Фарм", ТОВ "Юрія-Фарм", корпорація "Артеріум", фармацевтична фабрика "Віола", "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" і ТДВ "ІнтерХім". Документ відкритий для підписання іншими учасниками фармацевтичного ринку України.
У світлі рішення РНБО Аптечна професійна асоціація України ухвалила свою декларацію про зниження цін на медпрепарати, яку також направила до МОЗ.
Реальна користь чи популізм?
Зростання цін, зокрема, на медпрепарати, - одна з головних турбот громадян, причому не лише в Україні, а й в усьому світі.
Але наскільки правильним є рішення про їх адміністративне регулювання? Чи допоможе воно знизити ціни на ліки, і чи не є воно наслідком популізму влади?
"У нас справді завищені ціни на ліки в аптеках. За останній рік вони зросли до 130%, і це вже якийсь абсурд - стільки не повинні коштувати ліки, тому що це базова річ", - зауважила у розмові з "Апострофом" виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко.
У зв'язку з цим вона вважає рішення РНБО абсолютно правильним.
"Правильно, що зараз буде встановлений граничний відсоток надбавки аптечної - до цього його не було. Правильно, що скасують маркетингові договори, тому що це плата за "повітря", яка лягала на кишені пацієнтів, - каже експертка. - Також йдеться про програму "Доступні ліки" - це розширення конкуренції (з липня 2025 року всі аптеки мають відпускати препарати в рамках цієї програми – "Апостроф"), і положення "Болар" - це теж правильно (воно дозволяє виробникам генеричних лікарських засобів реєструвати препарати до завершення дії патенту на оригінальні ліки)".
Президент Асоціації виробників ліків України Петро Багрій також вітає рішення щодо зниження цін на медпрепарати.
"Як пацієнт і громадянин України я дуже позитивно оцінюю це рішення, як соціально відповідальний виробник – також", - сказав він у коментарі виданню.
За його словами, важливість рішення РНБО полягає в тому, що нарешті встановлюються прозорі правила гри на ринку - як щодо реєстрації цін виробників, так і стосовно регулювання націнок дистриб'юторів та аптечних націнок.
"Ми всі як пацієнти в цій країні зможемо зайти на сайт Міністерства охорони здоров'я і побачити зареєстровану ціну на той чи інший препарат, і можна буде зрозуміти, якою буде максимальна його вартість в аптеці. Тоді як зараз ціни (на один і той самий препарат) можуть відрізнятися вдвічі", - пояснив Багрій.
Ліки зникнуть із аптек?
Зараз, напередодні того, як рішення та нормативні акти про здешевлення лікарських засобів мають набути чинності, представники фармацевтичної галузі демонструють готовність проявити соціальну відповідальність, але як усе це реалізовуватиметься на практиці?
Вже звучать побоювання, що втілення в життя цих рішень призведе до зникнення із продажу багатьох препаратів або принаймні до істотного скорочення їх асортименту в аптеках.
Втім, опитані "Апострофом" експерти не вбачають ризику виникнення дефіциту ліків.
"Оскільки всі ліки, як правило, дублюються і виробляються не одним виробником, а декількома, такої загрози, думаю, немає", - пояснює Петро Багрій.
Керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський також не бачить ризику зникнення ліків із продажу.
"Ринок гнучкий і може відреагувати іншими пропозиціями, - розповідає експерт "Апострофу". - А ось асортимент по деяких позиціях може дійсно скоротитися у зв'язку з тим, що є певні обмеження за кількістю, яка може продаватися, що призведе до того, що окремі мережі просто вичерпають всю свою норму і будуть пропонувати вже якусь альтернативу".
На думку Інни Іваненко, наразі головне, щоб Міністерство охорони здоров'я правильно прописало нормативні акти та механізми реалізації рішення влади.
"У якийсь період можуть бути затримки з поставками, тому що ринок не був до цього готовий. Можливо, у якийсь період побачимо дефіцит якихось ліків. Але загалом вектор правильний", - каже вона.
Важливо зазначити, що рішення про зниження цін стосується лише вітчизняних ліків. Але як бути із зарубіжними препаратами, які також досить популярні у наших громадян?
"У держави більше інструментів, щоб домовитися з вітчизняною фармою, ніж із зарубіжною , - каже Петро Багрій. - Але ми не одні на ринку, є аналогічні препарати іноземного виробництва, і якщо впаде ціна на вітчизняні препарати, то логічно припустити, що на імпортні вона теж знизиться".
Що не так з рішенням РНБО?
Проте далеко не всі закордонні лікарські засоби мають вітчизняні аналоги, відповідно ціни на них залишаться високими.
"Шкода, що немає рішення РНБО про паралельний імпорт. Воно б допомогло знизити ціни на дорогі ліки для пацієнтів з тяжкими захворюваннями. Чеки на ці ліки – по 100 тисяч гривень за упаковку, і це непідйомно ні для кого, а тому необхідно, щоб такі ліки дійсно були доступними – і фізично, і за цінами", - каже Інна Іваненко.
І це – не єдина претензія до рішення влади щодо зниження цін на медпрепарати.
Так, обмеження вартості продукції, особливо якщо йдеться про штучне стримування, може призвести до зниження прибутку, як виробників, так і торгових мереж, а це у свою чергу зменшить їх відрахування до бюджету у вигляді податків. Для країни, що воює, податкові надходження дуже важливі, оскільки саме вони є головним джерелом фінансування армії і взагалі всього, що пов'язано з сектором оборони та безпеки.
Втім, ця небезпека, певно, дещо перебільшена.
"Звичайно, щось подібне може статися, але, відверто кажучи, вони (учасники фармринку) не були особливо прибутковими, наприклад, за минулий рік, принаймні на папері (багато компаній в Україні вказують у своїх звітах відсутність прибутку, що дозволяє їм не платити податок на прибуток - "Апостроф"). Тому я не думаю, що це призведе до якогось катастрофічного падіння надходжень, – каже Ілля Несходовський. - Якесь незначне, напевно, буде, але не таке, щоб це вважати таким вже важливим фактором".
Проте найменш приваблива частина рішення про зниження цін на ліки - це те, що держава вдалася до далеко не ринкових засобів регулювання.
"Я звичайно розумію, що ринок ліків не білий та пухнастий, але що це за лютий треш??!! Ми точно ще ринкова економіка?", - написав у своєму телеграм-каналі народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Ілля Несходовський згоден з такою точкою зору і висловлюється за "нормальні здорові інституції" без ручного регулювання в будь-якій сфері.
"Якщо є монополія, то мають працювати інституції, але Антимонопольний комітет належним чином не спрацював, а тому вирішили піти адміністративним шляхом. Зараз РНБО втручається в ціноутворення, і чому тоді не може бути втручання в інші сфери? – каже Несходовський. – Навіть війна не є виправданням того, що РНБО здійснює не властиві їй функції".
