У Раді з’явився законопроєкт про створення додаткового механізму захисту прав військовослужбовців через інститут військового омбудсмана. Чим займатиметься такий посадовець, які матиме повноваження і вплив - у матеріалі “Апострофа”.
Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський призначив уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей Ольгу Решетилову. Через 4 місяці, 8 травня, президент вніс у Раду законопроєкт про військового омбудсмана для унормування питань діяльності посадової особи. Згідно з документом, військовий омбудсман – посадова особа, через яку президент здійснюватиме цивільний контроль за дотриманням органами військового управління та військовим командуванням прав військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, членів добровольчих формувань територіальних громад та поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України.
Передбачається створення Офісу військового омбудсмана. Сам військовий омбудсман призначатиметься на посаду президентом строком на п'ять років. При цьому пропонується закріпити норму, що одна і та сама особа не зможе бути призначена на посаду більш ніж на два строки підряд. Військовим омбудсманом, зокрема, не може бути призначений громадянин України, молодший за 30 років, який має вищу освіту за ступенем нижче спеціаліста (магістра), вільно не володіє державною мовою, не має високих моральних якостей і бездоганної репутації, не проживав в Україні протягом останніх п'яти років перед призначенням.
Також на посаду не може бути призначена особа, яка…:
●має не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення;
●притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією;
●має статус військовослужбовця;
●протягом останнього року притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією;
●є членом політичної партії;
●має громадянство або підданство іншої держави;
●має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за понад шість місяців.
Згідно з документом, військовий омбудсман здійснюватиме цивільний контроль за дотриманням органами військового управління та військовим командуванням прав військовослужбовців; аналізуватиме причини та умови, що призводять до порушень прав військовослужбовців; напрацьовуватиме пропозиції для їх мінімізації та усунення, а також для запобігання їх виникненню у майбутньому. За результатами розгляду скарг від військовослужбовців для з'ясування обставин можливого порушення прав омбудсман або один із його заступників матиме право призначати перевірки. Висновок за результатами перевірки направлятиметься командиру, наділеному дисциплінарною владою стосовно військової посадової особи, дії (бездіяльність) та/або рішення якої призвели до порушення прав військовослужбовця, разом із вимогою про вжиття невідкладних заходів щодо припинення виявленого порушення прав та розгляду питання про притягнення військової посадової особи до дисциплінарної відповідальності.
Як зазначила Решетилова, законопроєктом передбачено, що військовий омбудсман і його Офіс будуть створені у вертикалі верховного головнокомандувача. На її думку, “у сьогоднішніх умовах це найбільш дієва модель, яка дозволяє оперативно та ефективно реагувати на порушення у військах, брати участь у підготовці змін та їх реалізації безпосередньо в органах військового управління та військових частинах”.
Чи є потреба у військовому омбудсмані
За майже три місяці з моменту призначення на посаду Ольга Решетилова отримала понад 5 тисяч звернень від військовослужбовців та членів їхніх сімей. За тиждень із моменту запуску поштової скриньки ([email protected]) - понад 260 звернень.
Найчастіше військові та їх рідні звертались із запитаннями про:
●ВЛК і порядок її проходження;
●переведення через “Армія+”;
●грошове забезпечення, зокрема отримання бойових виплат;
●підстави та порядок звільнення з військової служби;
●можливість ротацій із передових позицій.
Звернення ілюструють проблемні місця в українському війську. На думку військового експерта Івана Ступака, запровадження омбудсманів означає, що система погано функціонує. “Потрібен постійний смотрящий, - пояснює він “Апострофу”. - Влада робить прокладку у вигляді омбудсмана. Це означає, що система не працює автоматично. Нам же подобається, коли світлофор працює автоматично. А коли регулювальник на вулиці - це омбудсман і є”.
Відсутність автоматизації створює ризик ручного керування, певен Ступак. “Наприклад, до вас надходять скарги. Якщо ви зацікавлені вирішити це питання, ви будете вирішувати. Якщо з якихось підстав вам не цікавий цей скандал, цей військовий, або, наприклад, ще гірше - у вас був з ним конфлікт у минулому… Цю скаргу десь під сукно, потім відписка якась. Тобто знову і знову ми покладаємося на якогось одного чарівного чиновника, який повинен все врегулювати. Система повинна працювати в автоматичному режимі”, - каже співрозмовник видання.
Крім того, не варто забувати, що це додаткове навантаження на бюджет, додає він. Тим більше, що у нас вже є уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Проте, на думку нардепа з оборонного комітету Олександра Федієнка, військовий омбудсман вирішуватиме “непублічні питання” і працюватиме на випередження. “Питання пов'язані, з військовими, потребують трошки іншої специфіки, по-перше, а по-друге, не всі питання можуть бути публічними. І дуже важливо, що цей омбудсман або його фахівці повинні не чекати, а їхати безпосередньо по військових підрозділах, особливо, це зона ведення бойових дій”, - зазначив “Апострофу” Федієнко.
З іншого боку, омбудсман зможе швидше реагувати на проблеми у війську. “На сьогоднішній день велика проблема в Києві через надмірне навантаження Київського окружного адміністративного суду, тому що так і не запрацював Київський міський окружний адміністративний суд. І це навантаження йде на обласний. Вони тягнуть навантаження двох судів. І справи… більшість не розглянуті за 2021-2022 роки. Зараз, коли подаєш позови, можна очікувати від півтора року і довше. Дисциплінарна відповідальність - це через дисциплінарні органи. Звісно, проблема може бути вирішена швидше, ніж через суд”, - пояснює “Апострофу” адвокатка Аліна Самарець.
Чи матиме омбудсман реальний вплив
На думку Івана Колганова, керівника практики військового права, військового юриста ЮК "Приходько та партнери”, повноважень у військового омбудсмана більш, ніж достатньо. “Однак питання в тому, як до цих повноважень будуть ставитись “профільні” структури Сил оборони України та реагувати на відповідні зауваження й перевірки Офісу військового омбудсмана. Адже при Міністерстві оборони України діє спеціалізоване “Центральне управління захисту прав військовослужбовців”, яке на практиці дійсно інколи працює і допомагає впливати на законність дій командира військової частини чи інших осіб, які займають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків”, - зауважив він “Апострофу”.
Водночас запропонованої дисциплінарної відповідальності за виявлені омбудсманом порушення не завжди може бути достатньо. “Дисциплінарні стягнення зазвичай обмежуються доганами, попередженнями або службовими переміщеннями. В умовах воєнних дій це слабкий стримуючий фактор, особливо для посадовців, які зловживають владою або системно ігнорують права військових”, - переконаний фахівець.
Для підсилення впливу військового омбудсмана президент такожініціюваввнесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно із документом, втручання у діяльність військового омбудсмана каратиметься позбавленням волі до двох років, а невиконання його законних вимог - штрафом до 17 000 грн. Невиконання законних вимог військового омбудсмана розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди. На думку Колганова, важливо, щоб військовий омбудсман мав повноваження передавати матеріали до ДБР чи інших правоохоронних органів задля розслідування кримінального правопорушення та міг бути учасником дисциплінарного або судового провадження. Разом з тим, доцільно брати на цю посаду колишніх військовослужбовців, “які розуміються на справі “зсередини” та знають усі проблемні місця в лавах Сил оборони України”.
Загалом військовий омбудсман тоді стане реальним захисником прав військових в Україні, якщо дійсно буде незалежним від Міноборони, матиме доступ до об’єктів військової інфраструктури, швидко реагуватиме на порушення, підтримуватиметься нормативною базою та ресурсами, резюмує Колганов.
